Поняття підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

Тема13: Підстави виникнення зміни та припинення цивільних правовідносин

Юридична наука визначає як підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин комплекс різноманітних за своїм характером явищ, які зумовлюють рух цивільного правовід-ношення. Досліджуючи виникнення, зміни та припинення цивіль­них правовідносин, ще римський юрист II віку н. є. Гай відрізняв декілька підстав їх виникнення, зміни та припинення (контракти, делікти, інші різноманітні підстави, що не належать до попере­дніх)¹. Однак загальне поняття підстав виникнення, зміни та при­пинення цивільних правовідносин римськими юристами сформульо­вано не було. Розробка цього поняття в юридичній науці була пов'я­зана з осмисленням, систематизацією римського права та перероб­кою його пізнішими досліджувачами. Вперше це поняття було сформульовано засновником історичної школи права німецьким вченим Савіньї, який у роботі «Система сучасного римського права» (1849 р.) визначив такими підставами юридичні факти, тобто обста­вини, що викликають виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. У юридичній науці часів колишнього СРСР деякі науковці, крім підстав, виокремлювали ще й передумови руху ци­вільних правовідносин, які в юридичному аспекті поділялися на три основні категорії:

1) нормативні передумови (норми права);

2) право суб’єктні передумови (правоздатність та дієздатність учасників цивільних відносин);

3) фактичні підстави виникнення, зміни та припинення цивіль­них відносин, якими є юридичні факти¹. Взаємодія вказаних підстав та передумов переважно розглядалася в тому, що: норми права ство­рюють юридичну можливість виникнення, зміни та припинення ци­вільних правовідносин, а юридичні факти реалізують можливість ру­ху цих правовідносин, тобто виступають як конкретна правова осно­ва динаміки конкретних цивільних правовідносин. У свою чергу, цивільна правосуб'єктність також створює лише юридичну можли­вість у суб'єктів мати цивільні права та обов'язки, водночас як юри­дичні факти були юридичною підставою для кожного конкретного цивільного права та обов'язку, тобто підставою, потрібною для пере­творення вказаної юридичної можливості у дійсність.

У новому цивільному законодавстві України ці погляди зазнали деяких змін.

Стаття 11 ЦК України визначає серед підстав виникнення ци­вільних прав та обов'язків різноманітні юридичні факти: дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; настання або ненастання певної події у випад­ках, встановлених актами цивільного законодавства або договором; рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законо­давства.

Разом з тим, закон визначає як підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, крім юридичних фактів, акти цивільного зако­нодавства, а у випадках, визначених ними, акти органів державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим або органів міс­цевого самоврядування, з яких цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо. Отже, норми права, які раніше розгляда­лися вченими як нормативні передумови руху цивільних правовід­носин, у даний час розглядаються як одна з підстав їх виникнення.

Із зазначеного випливає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, наприк­лад, безпосередньо із закону виникають права та обов'язки предста­вництва за законом (ст. 242 ЦК України), черговість спадкування за законом (ст. 1258 ЦК України), обов'язок складення проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу ліквідаційною ко­місією юридичної особи у випадку ліквідації юридичної особи (ст. 111 ЦК України), обов'язок юридичної особи у разі зміни свого найменування помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації (ст. 90 ЦК України) та ін.

Цивільні права та обов'язки можуть також безпосередньо виника­ти з актів органів державної влади, органів влади Автономної Респу­бліки Крим або органів місцевого самоврядування. Для цього вони мають бути видані у випадках і в межах, встановлених актами ци­вільного законодавства. На практиці найбільш поширеними підста­вами виникнення цивільних прав та обов'язків є юридичні факти, примірний перелік яких міститься у частині 2 ст. 11 ЦК України.

Що ж до підстав зміни та припинення цивільних правовідносин, то вони є аналогічними підставам їх виникнення. Так, наприклад, підставою зміни або припинення існуючих цивільних правовідно­син можуть бути різноманітні дії осіб, спрямовані на зміну або при­пинення існуючих цивільних прав та обов'язків (наприклад, заміна сторін у правовідношенні внаслідок правонаступництва, відступлення права вимоги кредитора, виконання обов'язку боржника по­ручителем, переведення боргу боржником, настання або ненастання події, передбаченої законом або договором, прийняття судового рішення або акта цивільного законодавства та ін.).

Дата добавления: 2013-12-13