Грошові надходження

Фінанси підприємств – це сукупність обмінно-розподільних відносин, що виникають на підприємстві в процесі формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання і розподілу доходів.

Сутність фінансів господарських суб’єктів і принципи їх організації.

Змістовний модуль 8. Фінанси суб’єктів господарювання

Лекція 1. «Сутність фінансів господарських суб'єктів і принципи їх організації»

(2 години)

План

1. Сутність фінансів господарських суб'єктів і принципи їх організації.

2. Грошові надходження від діяльності підприємств, їх склад і економічна характеристика. Класифікація доходів і видатків.

3. Фінансові ресурси. Власні і залучені грошові кошти.

4. Джерела формування і напрямки використання фінансових ресурсів підприємств різних форм власності.

5. Фінанси бюджетних установ. Кошторисне фінансування, його зміст і принципи.

6. Управління процесами формування і використання фінансових ресурсів господарських суб'єктів.

7. Розроблення балансів грошових потоків і прогнозування фінансових результатів.

Фінанси підприємств призначені для забезпечення їх виробничої діяльності. Стрижневою основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні негативно впливає на виробництво. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність – до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу, але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу й ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів підприємств.

Фінансові відносини підприємств відображаються в грошових потоках, які характеризують їх різноманітні й різнобічні взаємозв’язки.

До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:

1) відносини обміну:

- взаємовідносини між суб’єктами господарювання, у вигляді розрахунками з постачальниками та покупцями;

2) відносини розподілу:

- взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування;

- взаємовідносини з фондами цільового призначення: внески і надходження;

- взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування;

- взаємовідносини із банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо;

- взаємовідносини з інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів;

- взаємовідносини з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані фонди і надходження з них.

Внутрішні фінансові відносини підприємства мають розподільний характер і включають:

· розподіл доходу і формування прибутку;

· розподіл чистого прибутку та його використання;

· формування та використання амортизаційних відрахувань;

· утворення та використання фондів підприємств.

(Романенко, с.80) Матеріальним утіленням фінансових відносин на рівні господарських суб’єктів є фінансові ресурси. Під фінансовими ресурсами слід розуміти акумульовані підприємством грошові кошти з різних джерел, які надходять у господарській обіг і призначені для покриття його потреб. До фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в не фондовій формі.

Загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства складається з:

· статутного фонду;

· резервного фонду;

· амортизаційного фонду;

· нерозподіленого прибутку;

· кредиторської заборгованості;

· короткострокові і довгострокові кредити комерційних банків;

· кошти для фінансування капітальних вкладень;

· інші кошти,відображені в пасиві бухгалтерського балансу підприємства.

Залежно від джерел формування фінансові ресурси поділяються на:

· створені за рахунок власних і прирівняних до власних грошових надходжень;

· мобілізовані на фінансовому ринку;

· ресурси, що надходять у порядку перерозподілу.

За правом власності фінансові ресурси поділяють на:

· власні кошти підприємницької структури;

· залучені кошти;

· позикові фінансові ресурси.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається під час створення господарських суб’єктів. На функціонуючих підприємствах фінансові ресурси формуються здебільшого за рахунок прибутку та амортизаційних відрахувань.

У процесі своєї діяльності підприємство може додатково залучати фінансові ресурси через випуск і розміщення акцій і облігацій, з бюджету та державних фондів цільового призначення, з централізованих корпоративних фондів, через отримання страхових сум за умови настання відповідного страхового випадку.

Залучені фінансові ресурси за характером використання подібні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства. Разом з тим існують певні обмеження у їх використанні, адже такі кошти мають здебільшого цільовий характер.

Бюджетні асигнування можуть надаватись підприємствам (як правило, державним) у таких формах:

· бюджетні інвестиції;

· державні дотації;

· державні субсидії.

Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів державного або місцевого бюджетів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі і проекти, які визначають розвиток економіки країни в цілому.

Державні дотації – це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємства, як правило, у разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.

Державні субсидії – це виділення коштів з бюджету суб’єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у рамках різного роду державних програм.

До позикових фінансових ресурсів відносять:

1. банківський кредит. Його необхідність визначається характером кругообігу основних і оборотних засобів.

2. бюджетний кредит. Діє на тих самих принципах, що і банківський.

3. комерційний кредит – це придбання товарів чи отримання послуг з відстроченням оплати. Подібна угода оформляється спеціальним борговим зобов’язанням – комерційним векселем.

Кредитування на відміну від бюджетних асигнувань здійснюється з дотримання принципів поворотності, строковості, платності, забезпеченості.

У процесі формування фінансових ресурсів підприємств велике значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених і позикових коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення фінансових ресурсів.

Дата добавления: 2013-12-13