Поняття інвестиційного попиту

Тема 8. Приватні інвестиції

1. Поняття інвестиційного попиту.

2. Мультиплікатор інвестицій.

Другим кроком на шляху дослідження основної макроекономічної тотожності: Y = C + Ig + G + Xn, є дослідження інвестиційного попиту.

Інвестиції є найважливішою частиною ВВП: на їх частку припадає близько 20% сукупних витрат розвинутих країн. Це менше, ніж частка споживчих витрат, на яку в розвинутих країнах припадає близько половини всього ВВП.

Особливості інвестицій полягають у наступному:

1. Інвестиції безпосередньо забезпечують економічне зростання та прогрес людства;

2. Інвестиції є найбільш нестійкою частиною сукупного попиту та більш всього піддані кон’юнктурним коливанням.

Під інвестиціями прийнято розуміти використання заощаджень з метою заміщення старих та створення нових виробничих потужностей та інших капітальних активів. Іншими словами, це потік готової продукції за певний період, який використовується для підтримки та приросту основних фондів в економіці. Метою інвестування є – отримання прибутку.

В макроекономіці під інвестиціями розуміється реальне інвестування – вкладання капіталу у виробництво.

Інвестиції розподіляються на три основні групи: виробничі інвестиції – в основний капітал, житлове будівництво та збільшення запасів. У середньому 70 % всіх інвестицій — це інвестиції в машини та устаткування, 25 % — житлове будівництво і приблизно 5 % — зміни в запасах.

Виробничі інвестиції — це інвестиції в основ­ні виробничі фонди: машини, устаткування, капітальне будівництво підприємств.

Інвестиції в житлове будів­ництво — це витрати на підтримку житлового фонду і будівництво нового житла.

Запаси — це резерви сировини, напівфабрикатів на стадії незавершеного виробництва або готових виробів, які належать фірмам. Інвестиції в запаси означають їх зміну за певний період, причому зрос­тання запасів свідчить про додатні інвестиції, а їхнє скорочення — про від'ємні інвестиції.

Таким чином, і фірми, і домашні господарства інвесту­ють. Фірми купують інвестиційні товари, аби збільшити капітал і замінити діючий капітал у процесі його вибуття. Домашні господарства купують житло, що також є інвестиціями.

Отже, інвестиції суттєво впливають на сукупний по­пит, обсяг національного виробництва, зайнятість. До того ж, інвестиції сприяють нагромадженню фондів під­приємств і створюють основу для економічного зростання в майбутньому. Нераціональне використання інвестиція призводить до заморожування виробничих ресурсів і ско­рочення обсягів національного виробництва.

Як зазначалося в Темі 2, загальний обсяг інвестицій визначається як валові інвестиції. Вони розподіляються на дві групи; одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу, інша — на відшкодування його зно­шення, тобто є амортизацією.

Інвестиційний попит залежить як від об’єктивних факторів (стан економічної кон’юнктури: норма прибутку, ставка відсотка) і суб’єктивного фактора (рішення підприємця).

Крива інвестиційного попиту показує в графічній формі розмір інвестицій, здійснення яких можливе при кожному рівні відсоткової ставки.

Рис. 8.1. Крива інвестиційного попиту

На рисунку 8.1. видно, що між ставкою відсотка та сукупною величиною потрібних інвестицій є обернена залежність.

Вплив доходності інвестицій на інвестиційний попит полягає у тому, що фірми інвестують з метою отримати чистий прибуток (NP). Вихідною базою для його обчислення є валовий прибуток (GP), отриманий від реалізації інвестиційного проекту. Він залежить від величини інвестицій та норми прибутку. Чистий прибуток менший валового прибутку на величину податку на прибуток (ТР) та затрат на інвестиції, які пов’язані зі сплатою відсотків за використання інвестиційних коштів (І×r). Звідси випливає формула чистого прибутку:

NP = (GP – ТР) – І×r (8.1)

Попит на інвестиції має місце лише тоді, коли NP >0. Якщо NP < 0, то інвестиційний попит не виникає. Найбільш мінливим чинником, що впливає на інвестиції через зміну чистого прибутку, є відсоткова ставка. Саме тому модель інвестиційного попиту відображає залежність інвестицій від відсоткової ставки. При цьому враховується реальна відсоткова ставка, яка обчислюється як номінальна відсоткова ставка n, мінус інфляція:

r = n – π (8.2)

Між інвестиційним попитом і відсотковою ставкою існує обернена залежність. За цих умов крива інвестиційного попиту набуває вигляду від’ємної похилої лінії.

Крім % на інвестиції здійснює вплив збільшення ВВП, зміни в розмірах оподаткування, технологічні зміни та очікування підприємців. В цьому випадку відбувається зміна попиту на інвестиції. Будь-який фактор, який викликає приріст очікуваної доходності інвестицій, зміщує криву інвестиційного попиту праворуч, а той що знижує очікувану доходність зміщує криву ліворуч.

Так, наприклад, підвищення податків на капітал, змістить криву попиту на інвестиції ліворуч. Це показано на рисунку:

В залежності від факторів, які визначають обсяг попиту на інвестиції, їх розділяють на автономні, т.т. не викликані ростом сукупного попиту (національного доходу) та індуційовані, викликані ростом сукупного попиту (національного доходу).

Дата добавления: 2013-12-13