КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Бекренёв Ю.В. Термінологічний словникЛітература Термінологічний словник
Амортизація (depreciation) — грошова форма відшкодування зношеної частки основного капіталу. Багатосторонній валютний курс (multilateral exchange rate) — індекс національної валюти, обчислений як середньозважена величина на базі індексів двосторонніх курсів валют, основних торговельних партнерів даної країни. Багатство, майно (wealth) — сукупність активів або одиниць власності, яка має вартість. Базовий період (base period) — період, який приймається за основу при обчисленні індексів цін за інші періоди. Баланс товарів і послуг (balance on goods ant services) — частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експертом та імпортом товарів і послуг. Банківські депозити (bank deposits) — сума грошей, запозичених банківськими установами на певних умовах їх повернення і нарахування процентів. Банківські резерви (bank reserve) — та частина грошей банківської системи, яка не використовується для здійснення активних операцій і охоплює обов’язкові та надлишкові резерви. Безробіття (unemployment) — така ситуація на ринку праці, коли певна частка робочої сили є тимчасово незайнятою. Бретон-Вудська система (Bretton Woods system) — міжнародна валютна система, що використовувалася з 1945-го по 1971 рік і згідно з якою курси національних валют були фіксованими по відношенню до американського долара, а долар США вільно конвертувався у золото. Бюджетний дефіцит (budget deficit) — такий стан державного бюджету, коли доходи уряду не покривають його видатки. Бюджетний профіцит (bugget surplus) — такий стан державного бюджету, коли доходи уряду перевищують його видатки. Валова додана вартість (gross value added) — різниця між вартістю виробленої продукції і вартістю проміжної продукції, яка була закуплена у постачальників. Валовий внутрішній продукт (gross domestic product) — ринкова вартість кінцевої продукції, виробленої резидентами країни за відповідний період. Валовий національний дохід (gross national income) — дохід країни, який складається з доходу, отриманого в результаті розподілу ВВП, та чистих первинних доходів, отриманих, резидентами країни від зовнішньоекономічної діяльності. Валовий національний наявний дохід (gross national disposable income) — дохід країни, що охоплює валовий національний дохід і чисті поточні трансферти, отримані резидентами країни від зовнішньоекономічних відносин. Валовий прибуток (gross profit) — прибуток, що характеризує перевищення доходів від економічної діяльності над всіма витратами, пов’язаними з виробництвом продукції. Валові інвестиції (gross investment) — сукупний обсяг інвестицій в економіку, який спрямовується на заміщення капіталу, що вибуває, та приріст основного капіталу. Валюта (currency) — національні та міжнародні грошові одиниці, що використовуються в процесі міжнародних розрахунків. Виробнича функція (production function) — функція, що показує залежність обсягів виробництва продукції від факторів виробництва. Відкрита економіка (open economy) — економіка країни, яка має економічні відносини з рештою світу. Відплив капіталу (capital outflow) — сума видатків резидентів країни на купівлю фізичного та фінансового капіталу у резидентів інших країн. Вільна торгівля (free trade) — торгівля між країнами, що здійснюється без державного втручання, а згідно з міжнародним поділом праці та законами ринку. Внутрішній державний борг (internally held public debt) — заборгованість уряду домогосподарствам і підприємствам даної країни, які володіють державними борговими зобов’язаннями. Галопуюча інфляція (galloping inflation) — інфляція, темпи якої вимірюються десятками або сотнями процентів за рік. Гіперінфляція (hyperinflation) — інфляція, що характеризується темпами, які перевищують 50 % на місяць. Готівка (currency) — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей. Гранична схильність до заощаджень (marginal propensite to save) — величина, яка показує, наскільки одиниць змінюють заощадження при зміні доходу на одну одиницю. Гранична схильність до споживання (marginal propensity to consume) — величина, яка показує, наскільки одиниць змінюються видатки на споживання при зміні доходу на одну одиницю. Граничний продукт капіталу (marginal product of capital) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю капіталу, за незмінної кількості інших факторів виробництва. Граничний продукт праці (marginal product of labor) — зміна обсягу продукту, що припадає на додаткову одиницю робочої сили, за незмінної кількості інших факторів виробництва. Грошова база (monetary base) — первинна емісія грошей, що складається з готівки поза банками та банківських резервів, і слугує основою для мультиплікативного збільшення грошової маси. Грошова маса або пропозиція грошей (money supply) — сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу. Грошовий мультиплікатор (monetary multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей при зміні грошової бази на одну одиницю. Грошові агрегати (monetary aggregates) — окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності. Девальвація (devaluation) — офіційне зниження встановленої вартості валюти. Дезінфляція (desinflation) — зниження темпів зростання цін. Депресія (depression) — дуже глибокий і затяжний спад в економіці. Державний борг (public debt) — загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань уряду, включаючи і ті боргові зобов’язання, що виникають в результаті виданих гарантій за кредитами, та інших зобов’язань, які приймає на себе уряд. Державні закупівлі (government purchases) — кінцеві товари і послуги, які закуповує уряд з метою задоволення загальнодержавних потреб. Державні заощадження (public saving) — різниця між наявним доходом уряду (чистими податками) і державними закупівлями. Дефлятор ВВП (GDP deflator) — індекс цін, який показує темп зростання цін за певний період на всі товари і послуги, що охоплює ВВП; відношення номінального та реального ВВП. Дефляція (deflation) — зниження загального рівня цін. Дивіденди (dividends) — платежі, що виплачуються акціонерам із прибутку корпоративного підприємства згідно з його часткою в акціонерному капіталі. Дискреційна фіскальна політика (discretionary fiscal policy) — політика, в межах якої зміни державних видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту. Довгостроковий період (long term) — в макроекономіці проміжок часу, упродовж якого ринкові регулятори (ціни і зарплата) спроможні відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і завдяки цьому відновити в економіці повну зайнятість. Домогосподарство (household) — інституційна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, основними функціями яких є пропозиція робочої сили та використання своїх доходів для купівлі споживчих товарів і послуг. Екзогенна змінна (exogenous variable) — змінна, значення якої не залежить від розв’язання даної моделі, а визначається наперед. Економічне зростання (economic growth) — збільшення реального обсягу кінцевої продукції (ВВП) або реального ВВП на душу населення за певний період за рахунок збільшення виробничих потужностей економіки. Економічний цикл (business cycle) — період, протягом якого економіка проходить від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зростання. Експорт (exports) — товари і послуги, вироблені в країні і продані за її межі. Ендогенна змінна (endogenous variable) — змінна, значення якої отримується в процесі розв’язання даної моделі. Ефект багатства (wealth effect) — зміни в обсязі сукупного попиту, які вникають внаслідок зміни реальної вартості фінансових активів, викликаної зміною цін. Ефект витіснення (crowding-out effect) — скорочення інвестицій в економіці, що виникає внаслідок зростання процентних ставок, викликаного фіскальною експансією, яка здійснюється за рахунок внутрішнього запозичення. Ефект доходу (income effect) — зміна в обсязі ринкового попиту на даний продукт, викликана зміною ціни на цей продукт і купівельної спроможності покупців. Ефект заміщення (substitution effect) — зміна в обсязі ринкового попиту на даний продукт, викликана зміною ціни на аналогічний продукт, що робить його відносно дорожчим або відносно дешевшим. Ефект мультиплікатора (multiplier effect) — 1) величина, на яку приріст доходу перевищує приріст запланованих видатків; 2) величина, на яку приріст грошової пропозиції перевищує приріст грошової бази. Ефект процентної ставки (interest rate effect) — зміни в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок зміни процентних ставок, викликаної зміною цін і кількості грошей в економіці. Ефект чистого експорту (net export effect) — зміна в обсязі сукупного попиту, які виникають внаслідок того, що ціна на вітчизняні товари і послуги змінюються відносно цін на аналогічні іноземні товари і послуги. Загальна рівновага (general equilibrium) — одночасна рівновага на усіх ринках національної економіки. Закон Оукена (Okun’s law) — виведена Артуром Оукеном емпірична залежність, згідно з якою кожний процент циклічного безробіття викликає певний процент відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП або розрив ВВП. Закрита економіка (closed economy) — економіка країни, яка не бере участі у міжнародній торгівлі. Залишок Солоу (Solow residual) — внесок сукупної продуктивності факторів виробництва у приріст продукту, який визначається за залишковим принципом, тобто відніманням від загального проценту прирісту продукту тієї частки, що припадає на працю і капітал. Заощадження (saving) — та частина наявного доходу, що залишається після здійснення видатків на споживання. Заплановані інвестиції (planned investment) — кошти, які підприємства планують спрямувати на інвестування в національну економіку. Імпорт (imports) — сукупність товарів і послуг, які країна купує в інших країн. Ін’єкції (injection) — додаткові видатки, що збільшують потік «доходи-видатки». Інвестиції (investment) — потік видатків, що здійснюються з метою нагромадження основного капіталу, будівництва житла та приріст запасів. Інвестиції в запаси (inventory investment) — потік видатків, пов’язаних із виробництвом продукції, яка нереалізується, а зберігається на складах підприємств. Індекс споживчих цін (consumer price index) — індекс, який відбиває темп зростання ціни фіксованого ринкового кошика споживчих товарів і послуг (індекс Цін Ласпейреса). Індекс цін (price index) — співвідношення між ціною певного кошика товарів і послуг (ринкового кошика) в даному періоді і ціною ідентичного або подібного ринкового кошика в попередньому періоді. Індекс цін Пааше (Paascha price index) — індекс, який відбиває темп зростання ціни змінного ринкового кошика. Інфляційний розрив (inflationary gap) — величина, на яку заплановані автономні видатки перевищують потенційно необхідні автономні видатки. Інфляційні очікування (inflationary expectations) — очікування економічних суб’єктів щодо рівня інфляції у майбутньому періоді. Інфляція (inflation) — зростання загального рівня цін. Інфляція витрат (cost-push inflation) — та зростання цін, яке виникає внаслідок збільшення витрат на одиницю продукції, що супроводжується зменшенням сукупної пропозиції. Інфляція попиту (demant-pull inflation) — таке зростання цін, яке спричиняється надмірним сукупним попитом. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції (Keynesian model aggregate supply) — модель короткострокової сукупної пропозиції, згідно з якою між сукупною пропозицією і ціною існує пряма залежність, оскільки в короткостроковому періоді зарплата є негнучкою. Кейнсіанська функція споживання (Keynesion consumption function) — функція, що описує залежність споживання домогосподарств від поточного наявного доходу. Кейнсіанський хрест (Keynesian cross) — модель, що ґрунтується на кейнсіанській теорії і показує залежність обсягу виробництва (ВВП) від сукупних видатків. Класична модель сукупної пропозиції (classical model aggregate supply) — модель довгострокової сукупної пропозиції, згідно з якою сукупна пропозиція не залежить від ціни, оскільки в довгостроковому періоді зарплата і ціни є абсолютно гнучкими. Короткостроковий період (short term) — в макроекономіці проміжок часу, протягом якого ринкові регулятори не володіють здатністю адекватно відреагувати на збурення сукупного попиту і/або сукупної пропозиції і відновити в економіці повну зайнятість. Крива IS (IS curve) — крива, що відображає обернену залежність між процентною ставкою і доходом, яка виникає на товарному ринку і має від’ємний нахил. Крива LM (LM curve) — крива, що відображає пряму залежність між процентною ставкою і доходом, що виникає на ринку грошей, і має додатний нахил. Крива Лафера (Laffer curve) — крива, що відображає обернену залежність між сумою податків та рівнем оподаткування і спирається на припущення, що існує оптимальна ставка податку, за якої максимізується сума податкових надходжень у бюджет. Крива Лоренца (Lorenz curve) — крива, що відображає фактичний розподіл доходу в економіці. Її порівняння з бісектрисою, яка відображає абсолютну рівність в розподілу доходу, показує ступінь нерівності розподілу доходу. Крива сукупного попиту (aggregate demand curve) — крива, що відображає обернену залежність між сукупним попитом і ціною і має від’ємний нахил. Крива Філіпса (Phillips curve) — 1) у короткостроковому періоді крива, що демонструє обернену залежність між інфляцією і безробіттям і має від’ємний нахил; 2) у довгостроковому періоді — крива, що показує відсутність залежності між інфляцією і безробіттям і має вигляд вертикальної лінії, яка бере свій початок в точці потенційного ВВП. Ліквідність (liquidity) — відносна легкість і швидкість, з дякою актив може конвертуватися в готівку. Метод «видатки—випуск» (expenditures-output approach) — метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, який дорівнює запланованим сукупним видаткам. Метод «вилучення—ін’єкції» (leakages-injections approach) — метод визначення рівноважного ВВП на основі знаходження такого ВВП, за якого вилучення дорівнюють ін’єкціям. Мито (tariff) — податок на імпортовані або експортовані товари. Модель IS-LM (IS-LM model) — модель сукупного попиту закритої економіки, яка відображає вплив певних чинників на дохід за даного рівня цін на умовах взаємодії товарного і грошового ринків. Модель зростання Солоу (Solow growth model) — модель, що показує вплив нагромадження капіталу, приросту населення і технічного прогресу на зростання обсягу продукту на душу населення. Модель Манделла-Флемінга (Mundell-Fleming model) — модель IS-LM для малої відкритої економіки. Монетаристська теорія (monetary theory) — теорія, згідно з якою основною причиною економічних коливань є зміни пропозиції грошей, тому для підтримання стабільності в економіці слід дотримуватися стабільних темпів зростання грошової маси. Монетарна політика (monetary policy) — сукупність заходів центрального банку стосовно управління пропозицією грошей, спрямованих на досягнення кінцевих цілей стабілізаційної політики держави. Мультиплікатор збалансованого бюджету (balanced budget multiplier) — дорівнює одиниці і відображає відношення між зміною на однакову величину державного бюджету і валового внутрішнього продукту. Мультиплікатор податків (tax multiplier) — величина, яка показує на скільки одиниць обернено змінюється дохід при зміні податків на одну одиницю. Надлишкові резерви (excess reserves) — сума, на яку резерви банків перевищують обов’язкові резерви (резервні вимоги). Нерозподілений прибуток (undistributed profits) — та частина прибутку підприємств, яка залишається після сплати податків на прибуток та виплати дивідендів акціонерам. Номінальна процентна ставка (nominal interest rate) — фактична процентна ставка, яка не враховує інфляцію. Номінальний валютний курс (nominal exchange rate) — курс валюти, який визначається через певну кількість іншої валюти. Номінальний ВВП (nominal GDP) — ВВП, що визначається у фактичних (поточних) цінах, що діяли на момент його обчислення. Норма обов’язкових резервів (legaled reserves ratio) — частка депозитів, яку комерційні банки зобов’язані зберігати в центральному банку або як готівку у своїй касі. Облігація (bond) — борговий інструмент (цінний папір), який зобов’язує позичальника оплачувати власнику цього інструменту фіксовану суму грошей через регулярні проміжки часу до дати її погашення. Облікова (дисконтна) ставка (discount rate) — процентна ставка, за якою центральний банк країни надає позики комерційним банкам. Особистий дохід (personal income) — дохід домогосподарств, який складається з заробленого доходу та отриманих соціальних трансфертів. Особистий наявний дохід (personal disposable income) — 1) та частина доходу домогосподарств, яка залишається після сплати особистих податків; 2) у спрощеній економіці, в якій немає податків, різниця між доходом і валовим прибутком підприємств. Очікувана інфляція (expected inflation) — така інфляція, яку економічні суб’єкти передбачали у майбутньому на основі доступної їм інформації. Паритет купівельної спроможності (purchasing power parity) — теорія, згідно з якою номінальний валютний курс відображає різницю у рівні цін між країнами завдяки чому ціни на одинаковий товар, обчислені у спільній валюті, є одинаковими у всіх країнах. Плаваючий валютний курс (floating exchange rate) — валютний курс, динаміка якого залежить переважно від попиту і пропозиції на валютному ринку. Платіжний баланс (balance of payments) — макроекономічна модель, що охоплює сукупність економічних операцій даної країни з іншими країнами і розробляється з метою здійснення контролю за ефективністю зовнішньоекономічної діяльності країни та обґрунтування економічної політики держави. Повна зайнятість (full employment) — рівень зайнятості, який забезпечується в умовах рівноваги на ринку праці, коли фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю. Попит на гроші для угод або трансакційний попит на гроші (transactions demant for money) — кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення платежів за товари та послуги. Попит на гроші як активи (asset demant for money) — кількість грошей, яку люди хочуть використовувати для здійснення заощаджень. Потенційний ВВП (potential GDP) — реальний ВВП, який економіка здатна виробляти за умов повної зайнятості. Прибуток (profit) — дохід підприємств, який дорівнює різниці між виручкою від реалізації їх продукції та витратами на її виробництво. Приватні заощадження (private saving) — різниця між наявним доходом приватної економіки і споживанням домогосподарств. Природний рівень безробіття (natural rate of unemployment) — такий рівень безробіття, що відповідає повній зайнятості, за якої забезпечується рівновага на ринку праці. Процентна ставка (interest rate) — вартість запозичених грошей, яка виражається у процентах до їх суми за рік.
Рахунок капітальних операцій (capital account operations) — розділ платіжного балансу країни, в якому відображається приплив і відплив капіталу. Рахунок поточних операцій (current account operations) — розділ платіжного балансу країни, в якому відображаються експорт та імпорт товарів і послуг, чисті доходи від інвестицій та чисті поточні трансферти. Реальна процентна ставка (real interest rate) — вартість запозичених грошей, скоригована на темп інфляції. Реальний валютний курс (real exchange rate) — 1) коефіцієнт, який показує відношення іноземних цін до внутрішніх цін, обчислених у спільній валюті; 2) пропорція, в якій іноземні товари обмінюються на вітчизняні товари. Реальний ВВП (real GDP) — ВВП, обчислений у порівнянних (постійних) цінах, тобто номінальний ВВП, скоригований на індекс цін. Ревальвація (revaluation) — підвищення центральним банком національної валюти за системи фіксованих курсів. Резервні активи (reserve assets) — високоліквідні фінансові активи, що знаходяться під контролем центрального банку країни і можуть використовуватися для регулювання платіжного балансу та здійснення інтервенцій на валютному ринку. Рецесійний розрив (recessionary gap) — величина, на яку заплановані автономні видатки переменшують потенційно необхідні автономні видатки. Рецесія, спад (recession) — період, в межах якого відбувається скорочення обсягів виробництва в країні. Рівень безробіття (unemployment rate) — процент учасників робочої сили, які не мають роботи. Рівноважна ціна (equilibrium price) — ціна на конкурентному ринку, за якої забезпечується рівновага між попитом і пропозицією. Рівноважний ВВП (equilibrium GDP) — ВВП, за якого загальний обсяг вироблених товарів і послуг дорівнює загальній кількості куплених товарів і послуг. Робоча сила (labor force) — та частина дорослого населення, яка має роботу або шукає її. Середні схильність до споживання (average propensity to consume) — відношення споживання до наявного доходу. Споживання (consumption) — видатки на споживчі товари та послуги. Стагфляція (stagflation) — скорочення обсягу національного виробництва, яке супроводжується зростанням цін, тобто поєднання стагнації та інфляції. Сукупна пропозиція (aggregate supply) — сукупний обсяг товарів і послуг, який мають намір виробляти національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку. Сукупний попит (aggregate demand) — сукупний обсяг вітчизняних товарів і послуг, яку мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Торговельний баланс (trade balance) — частина рахунку поточних операцій платіжного балансу, яка відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів. Трансфертні платежі (transfer payments) — державні виплати суб’єктом приватної економіки, в обмін на які уряд не отримує ні товарів, ні послуг. Фактичний бюджет (real budget) — державний бюджет, що відображає співвідношення між фактичними надходженнями та видатками. Фіксований валютний курс (fixed exchange rate) — курс національної валюти, який уряд офіційно оголошує і бере зобов’язання його підтримувати. Фіскальна політика (fiscal policy) — політика держави щодо рівня податків і державних видатків. Фрикційне безробіття (frictional unemployment) — безробіття, що пов’язане з добровільною зміною працівниками місця своєї роботи і тимчасовими звільненнями з роботи. Функція попиту на гроші (money demant function) — залежність попиту на реальні грошові запаси з відповідними чинниками. Центральний банк (central bank) — банк, головною функцією якого є контроль за пропозицією грошей в країні. Циклічне безробіття (cyclical unemployment) — безробіття, що зумовлене недостатнім сукупним попитом, тобто коли на ринку праці попит на робочу силу менше, ніж її пропозиція. Циклічний дефіцит (cyclical deficit) — дефіцит державного бюджету, що спричиняється. Чистий ВВП (net GDP) — ВВП за мінусом амортизації. Чистий експорт (net exports) — різниця між експортом та імпортом товарі і послуг. Чисті інвестицій (net investment) — валові інвестиції за мінусом амортизації. Чисті податки (net taxes) — податкові надходження уряду мінус державні трансфертні платежі. Швидкість обігу грошей (velocity of money) — кількість разів за рік, які грошова одиниця, що перебуває в обігу, витрачається на купівлю товарів і послуг.
1. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. Посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с. 2. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Атака, 2006. – 368 с. 3. Вініченко І..І., Гончаренко О.В., Дацій Н.В., Корецька С.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 176 с. 4. Вечканов Г., Вечканова Г. Макроекономика. – СПб.: Питер, 2004. – 544 с. 5. Долан Э.Дж., Линсдей Д. Макроэкономика: Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика. – С-Пб.: АОЗТ "Литера плюс", 1994. – 405 с. 6. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс, 1978 7. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка: Пер. с англ. / Гл ред. Т. Панчишин. - Львів: Просвіта, 1992. – 672 с. 8. Макроекономіка. Под общ.ред. А.А.Покотілова. - Дн-ск, 1998. – 185 с. 9. Макроекономіка. Підручник за ред. А.Г.Савченко. - К.: Либідь, 2007. – 448 с. 10. Мельникова В. І., Климова Н. Макроекономіка: Навчальний посібник. — 2-е видання, виправлене і доповнене. — К.: ВД «Професіонал», 2005. — 400 с. 11. Менкью Н.Г. Макроэкономика. -М., 1994. 12. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 616с. 13. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Таксон, 1996. – 240 с. 14. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 288 с. 15. Самуельсон П., Нордхауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995. 16. Селищев А.С. Макроекономика. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с. 17. Солонінко К.С. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. - К.: ЦУЛ, 2002. – 320 с.
Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 291; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |