Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Дослідження систематичних фінансових ризиків підприємства

Діяльність підприємства та систематичні ризики пов’язані з функціонуванням та кон’юнктурою фінансового ринку, розвитком його видів та сегментів.

Отже, досліджуючи питання систематичних фінансових ризиків необхідно приділити увагу кон’юнктурі фінансового ринку, методам її оцінки та методичним підходам до використання аналізу кон’юнктури ринку під час управління систематичними ризиками.

В процесі здійснення фінансової діяльності на підприємстві фінансовий менеджер повинен знати ступінь активності та коливань на фінансовому ринку вцілому, по окремим його видам та сегментам з метою розробки ефективної стратегії та фінансової політики підприємства, обранні джерел залучення фінансових ресурсів, формуванні портфелю фінансових інвестицій. Якшо оцінка фінансового ринку, його кон’юнктури як вцілому так і по окремих видах та сегментах здійснена невірно у підприємства можуть виникнути прорахунки в обранні напрямку діяльності та фінансових операцій, використанні фінансових інструментів, що може призвести до зниження ефективності фінансової діяльності або взагалі до втрати прибутку та капіталу, банкрутства.

Співвідношення елементів фінансового ринку, зокрема попиту та пропозиції, рівня цін на окремі фінансові інструменти, аналіз стану активності та мінливості елементів даного ринку вцілому та по кожному з них як в розрізі видів та сегментів фінансового ринку так і для фінансового ринку вцілому визначається на основі дослідження кон’юнктури фінансового ринку.

Кон’юнктура фінансового ринку – це складова економічної кон’юнктури, що характеризує співвідношення попиту і пропозиції як за окремими видами фінансових активів (наприклад акції), так і за сукупною масою фінансових активів (акції, облігації і т.п.), що склалися на даний момент під впливом різних факторів, зокрема, стану попиту та пропозиції, цін та конкуренції на ринку вцілому та по окремих сегментах.

Методологія дослідження кон’юнктури фінансового ринку повинна містити:

- детальне дослідження фінансового ринку і його складових;



- аналіз коливань змінних параметрів фінансового ринку;

- дослідження взаємозалежності і взаємообумовленості кон’юнктурних коливань на фінансовому ринку і динаміки розвитку виробництва;

- моделювання окремих ситуацій з метою регулювання фінансового ринку та прогнозування тенденцій його розвитку на перспективу.

Дослідження кон’юнктури фінансового ринку необхідне для:

– комплексної оцінки стану фінансового ринку;

– дослідження співвідношення попиту і пропозиції на фінансовому ринку і окремих його сегментів;

– визначення основних чинників, які провокують негативні тенденції на ринку;

– попередження негативних явищ у короткостроковому та середньостроковому періодах, у тому числі в період кризових ситуацій в економіці країн;

– прогнозування тенденцій розвитку економіки на перспективу.

Зважаючи на той факт, що всі економічні процеси в суспільстві є нестабільними для ефективності досліджень фінансового ринку необхідно всі кон’юнктурні показники розглядати в динаміці. Динаміка кон’юнктури фінансового ринку характеризується постійними коливаннями окремих її елементів. Ці коливання можуть бути різними за своїм характером, мають різні форми та відносяться до різних класифікаційних груп, по різному взаємодіють між собою (рис. 2).

Отже, з метою визначення основних характеристик кон’юнктурних коливань їх класифікують за такими ознаками:

- за масштабом коливань;

- за стадіями кон’юнктурного циклу;

- за періодом коливань.

У зв’язку з цим, на нашу думку, коливання кон’юнктури фінансового ринку в цілому доцільно розглядати:

- по-перше, за певною системою індикаторів, за окремими елементами, видами та фінансовими інструментами;

- по-друге, динаміку таких коливань досліджувати під впливом факторів мікро- та макросередовища;

- по-третє, результати досліджень необхідно розглядати у взаємозв’язку з економічними процесами.

Зміна кон’юнктури фінансового ринку за стадіями циклу включає всі рівні фінансового ринку та є довготривалою.

«Підйом кон’юнктури» пов’язаний з пожвавленням економічних процесів, що супроводжуються зростанням попиту на окремі фінансові інструменти, підвищенням рівня цін (відсоткової ставки) на них, зростанням конкуренції серед фінансових посередників тощо.

 

 

 

Рис. 2. Класифікація форм коливань кон’юнктури фінансового ринку та їх взаємодія

 

«Кон’юнктурний бум» характеризується, як правило, різким зростанням попиту на основні фінансові інструменти.

«Послаблення кон’юнктури» фінансового ринку пов’язано зі зниженням інвестиційної активності, відносно високою пропозицією різних фінансових інструментів при зниженні попиту на них. Така ситуація може супроводжуватися спочатку несуттєвою стабілізацією цін з подальшим зниженням цін на більшість фінансових інструментів.

«Кон’юнктурний спад» це найбільш невдалий період на фінансовому ринку з позицій інвестиційної активності, обсягів продажу фінансових інструментів і рівня їх дохідності (крім боргових цінних паперів і депозитів), який супроводжується зниженням цін на об’єкти інвестування.

За масштабом коливання конюнктури:

- коливання кон’юнктури фінансового ринку вцілому, що виявляються у масштабному характері повязанного з діяльністю макроекономічних факторів. Здійснюється одночасно та на всіх стадіях ринку;

- коливання кон’юнктури окремих видів фінансового ринку пов’язані зі зміною державного регулювання певних видів фінансових ринків та дією окремих макроекономічних факторів (кредитного ринку, ринку цінних паперів, валютного, страхового ринку, ринку золота, біржового та позабіржового, місцевого, регіонального, національного ринку тощо);

- коливання кон’юнктури окремих сегментів фінансового ринку можуть виникнути під дією як факторів зовнішнього так і внутрішнього середовища діяльності підприємства (кредитного - міжбанківського кредиту, ринку банківського кредиту, небанківських фінансово-кредитних посередників; фондового - ринку акцій, облігацій; валютного ринку – внутрішнього, зовнішнього, по окремим валютам; страхового – за окремими страховими послугами тощо);

- коливання за окремими фінансовими інструментам пов’язані з факторами мікроекономічного порядку.

За тривалістю коливання:

- довготривалі коливання (декілька місяців – декілька років) викликані циклічним розвитком економіки, стадій життєвого циклу підприємства, окремих фінансових інструментів, коригуванням фінансової політики держави тощо;

- середньострокові коливання (декілька тижнів – місяців) викликані сезонними коливаннями;

- короткострокові коливання (декілька днів – тижнів) викликані спекулятивною грою учасників ринку;

- миттєві коливання (декілька годин - днів) викликані діяльністю біржових торгів та є часом непередбачуваними.

Усі форми коливання кон’юнктури перебувають під дією різних індикаторів. Індикатори фінансового ринку являють собою агреговані показники динаміки поточних цін фінансових ринків, що відображають стан кон’юнктури в розрізі окремих видів та сегментів ринку.

Зокрема індикаторами фінансових ринків є:

– фондові індекси;

– прибутковість державних цінних паперів;

– процентні ставки банківських депозитів;

– процентні ставки по кредитах;

– валютні курси.

Найпопулярнішим індексом фондового ринку, серед тих, що використовуються у світовій практиці є індекс Доу-Джонса, що являє собою узагальнення динаміки поточних курсів акцій 30 передових промислових компаній США.

Аналіз динаміки кон’юнктури (кон’юнктурних коливань) дозволить виявляти непередбачувані фактори, які провокують зміни на фінансовому ринку, попереджувати їх.

Систематичне вивчення стану кон’юнктури фінансового ринку передбачає виділення наступних етапів:

І етап – «Поточне спостереження за станом фінансової кон’юнктури»;

ІІ етап – «Аналіз поточної кон’юнктури фінансового ринку»;

ІІІ етап – «Прогнозування кон’юнктури фінансового ринку».

На першому етапі здійснюється спостереження за станом фінансової кон’юнктури перш за все в тих сегментах ринку, в яких здійснює свою фінансову діяльність підприємство (попит, пропозиція, ціни, аналіз конкурентів тощо).

На другому етапі передбачається аналіз та виявлення особливостей конкретних сегментів фінансового ринку та порівняння їх з попередніми періодами.

На третьому етапі здійснюється прогнозування кон’юнктури фінансового ринку для обрання основних напрямів стратегії фінансової діяльності. Даний етап складається з: вибору періоду прогнозування; визначення цілей фінансової діяльності та пов’язані з нею повнота дослідження сегментації фінансового ринку; обрання методів прогнозування (технічні чи фундаментальні).

Технічний аналіз передбачає дослідження внутрішньої інформації фінансового ринку (об’єму попиту та пропозиції, рівня цін коливання на ринку тощо) графічним методом. Методи даного аналізу використовують як для аналізу так і для прогонозування.

До методів технічного аналізу слід віднести:

- лінійний графік динаміки рівня цін та об’ємів продажу окремих видів фінансових інструментів;

- фігурний графік динаміки рівня цін та об’ємів продажу окремих видів фінансових інструментів;

- стовбчиковий графік динаміки рівня цін та об’ємів продажу окремих видів фінансових інструментів.

Графічне вивчення передбачає вирішення наступних задач:

- визначення характеру тенденцій досліджуваного показника;

- визначення «точки перелому» тенденцій;

- визначення максимальних та мінімальних значень досліджуваного об’єкту;

- визначення періодичності та характеру коливань досліджуваного об’єкту.

Прогнозний апарат технічного аналізу пов'язаний з методами прогнозування: теорія Доу, теорія хвиль Еліота (дані теорії базуються на графічному вивченні динаміки рівня цін та моделюванні), теорія ковзної середньої.

Фундаментальний аналіз пов'язаний з дослідженням окремих чинників, що впливають на динаміку досліджуваних показників та можливості їх зміни в майбутньому. Даний аналіз має надійний методичний апарат, однак його застосування є складним та вартісним.

В процесі прогнозування використовують такі методи фундаментального аналізу:

- метод прогнозування «з гори до низу»;

- метод прогнозування «з низу до гори»;

- метод економічного моделювання;

- метод моделювання фінансових коефіцієнтів;

- метод моделювання з орієнтацією на об’єкт;

- імовірнісний метод прогнозування.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Класифікація фінансових ризиків за джерелами виникнення | Несистематичні фінансові ризики підприємства

Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 431; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.02 сек.