Діагностика фінансової кризи підприємства. Експрес діагностика та фундаментальна діагностика фінансової кризи

Діагностика банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерує загрозу банкрутства в наступному періоді.

Діагностика банкрутства в залежності від цілей та методів здійснення поділяється на:

- систему експрес діагностики;

- систему фундаментальної діагностики.

Експрес-діагностика банкрутства

Експрес діагностика банкрутства являє собою систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами аналізу.

Основною метою експрес діагностики банкрутства є виявлення ознак кризового розвитку підприємства та попередня оцінка масштабів кризового стану.

Основними етапами експрес діагностики є:

- визначення об’єктів спостереження «кризового поля», що реалізує загрозу банкрутства підприємства (система спостереження «кризового стану» повинна будуватись з урахуванням міри генерування цієї загрози шляхом виділення найбільш суттєвих об’єктів по цьому критерію);

- формування системи індикаторів оцінки загрози банкрутства підприємства (система таких індикаторів формується по кожному об’єкту спостереження «кризового поля». В процесі формування всі показники-індикатори поділяються на об’ємні (виражені абсолютною сумою) та структурні (виражені відносними показниками));

- аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами. Основними об’єктами спостереження «кризового поля» є: чистий грошовий потік підприємства, ринкова вартість підприємства, структура капіталу підприємства, склад фінансових зобов’язань підприємства за строком погашення, склад активів підприємства, склад поточних витрат підприємства, рівень концентрації фінансових операцій в зонах підвищеного ризику. В процесі аналізу окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства використовується наступні стандартні методи: горизонтальний фінансовий аналіз, вертикальний фінансовий аналіз, порівняльний фінансовий аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз фінансових ризиків;

- інтегральний фінансовий аналіз, заснований на моделі «Дюпона»;

- попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства.

Така оцінка здійснюється на основі аналізу окремих сторін кризисного розвитку підприємства за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства такі характеристики:

- легка фінансова криза;

- глибока фінансова криза;

- фінансова катастрофа.

Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства та дозволяє прийняти оперативні міри щодо їх нейтралізації.

Система фундаментальної діагностики банкрутства

Фундаментальна діагностика банкрутства характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, що здійснюється на основі методів факторного аналізу та прогнозування.

Основними цілями фундаментальної діагностики є:

- поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства;

- підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

- прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують загрозу банкрутства та його негативні наслідки;

- оцінка та прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Основними етапами фундаментальної діагностики банкрутства є:

1) система головних факторів, що зумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. Факторний розвиток і прогнозування складають основу фундаментальної діагностики банкрутства, а тому систематизації окремих факторів, що необхідно досліджувати, повинна бути приділена першочергова увага. В процесі дослідження основні фактори поділяються на групи:

- незалежні від діяльності підприємства (зовнішні);

- залежні від діяльності підприємства (внутрішні).

В свою чергу зовнішні фактори поділяються на:

- соціально-економічні (лише ті, що негативно позначаються на діяльності конкретного підприємства: зниження обсягів національного доходу; зростання інфляції; сповільнення платіжного обороту, нестабільність податкової системи, законодавчої бази, зростання безробіття, зниження рівня реальних доходів населення тощо);

- ринкові (досліджуються негативні тенденції товарного та фінансового ринків, що позначаються на діяльності конкретного підприємства – зниження місткості ринку, посилення монополізації на ринку, зниження попиту на товарному ринку, зростання пропозиції товарів, зниження активності фондового ринку, нестабільність валютного ринку тощо);

- інші фактори (політична нестабільність, негативні демографічні тенденції, стихійні лиха, погіршення криміногенного стану тощо).

Внутрішні фактори кризового фінансового розвитку поділяються:

- фактори пов’язані з операційною діяльністю (неефективний маркетинг, неефективна структура поточних витрат (висока питома вага постійних витрат), низький рівень використання основних фондів, значний обсяг страхових та сезонних запасів, не диверсифікований асортимент продукції; неефективний виробничий менеджмент тощо);

- фактори пов’язані з інвестиційною діяльністю (неефективний фондовий портфель, значна тривалість будівельно-монтажних робіт, суттєві перевитрати інвестиційних ресурсів, недосяжність запланованих об’ємів прибутку за реалізованими реальними проектами, неефективний інвестиційний менеджмент тощо);

- фактори пов’язані з фінансовою діяльністю (неефективна фінансова стратегія, неефективна структура активів, значна частка запозиченого капіталу, зростання дебіторської заборгованості, висока вартість капіталу, перевищення допущених рівнів фінансових ризиків, неефективний фінансовий менеджмент);

2) проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства. В основі даного аналізу покладено виявлення негативного впливу окремих факторів на різні аспекти фінансового розвитку підприємства. Використовуються такі методи:

- повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів. При здійсненні даного аналізу значно розширюється коло об’єктів «кризового поля», а також система показників індикаторів можливої загрози банкрутства;

- кореляційний аналіз (для виявлення міри впливу окремих факторів на характер кризового фінансового розвитку підприємства. Згідно результатів такого аналізу здійснюється ранжування окремих факторів в залежності від міри негативного впливу на фінансовий розвиток);

- SWOT- аналіз;

- аналітична модель Альтмана (являє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку головних показників, що діагностують кризовий стан).

Модель Альтмана має вигляд:

Z=1,2*Х1+1,4*Х2+3,3*Х3+0,6*Х4+1,0*Х5,

де Z- інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

Х1 – співвідношення оборотних активів до всіх активів підприємства;

Х2 – рівень рентабельності власного підприємства;

Х3 – рівень дохідності активів;

Х4 – коефіцієнт співвідношення власного та запозиченого капіталу;

Х5 – оборотність активів.

Рівень загрози банкрутства підприємства по моделі Альтмана оцінюється згідно шкали:

- Z= до 1,8 - значна вірогідність банкрутства;

- Z= 1,81-2,7 – висока вірогідність банкрутства;

- Z= 2,71-2,99 – можлива вірогідність банкрутства;

- Z= 3 і більше - дуже мала вірогідність банкрутства.

Однак, слід зазначити хоча модель і є простою, вона не дозволяє отримати об’єктивний результат для вітчизняних підприємств, що пов’язано з відмінностями в обліку окремих показників, впливом інфляції на їх формування, неспівпаданням балансової та ринкової вартості окремих активів;

3) прогнозування кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих чинників. В процесі прогнозування використовуються лише ті фактори, що здійснюють значний вплив на фінансовий стан підприємства та загрозу банкрутства. Прогноз здійснюється на основі багатофакторних регресійних моделей, економіко-математичного моделювання, екстраполяції тренду, SWOT- аналізу та ін.;

4) прогнозування можливостей підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу. На даному етапі визначається як швидко та в якому обсязі підприємство може:

- забезпечити зростання чистого грошового потоку;

- знизити загальну суму фінансових зобов’язань;

- реструктуризувати свої фінансові зобов’язання шляхом перерахунку їх з короткострокових форм в довгострокові;

- знизити рівень поточних витрат та коефіцієнт операційного левериджу;

- знизити рівень фінансових ризиків.

Загальну оцінку здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді дозволяє отримати прогнозний коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства:

де – коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому періоді;

ЧГП – очікувана сума чистого грошового потоку;

ФЗ – середня сума фінансових зобов’язань;

5) заключне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства. Ідентифікація масштабів кризового стану повинна включати аналітичні та прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства та визначати можливі напрямки відновлення фінансового стану (табл. 5).

Таблиця 5

Дата добавления: 2013-12-13