Сучасний стан розвитку електронної комерції

ТЕМА 9. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

1. Сучасний стан розвитку електронної комерції

2. Світовий досвід у сфері електронної комерції стосовно України

3. Раціоналізація застосування електронної комерції в Україні

4. Перспективи розвитку світової електронної комерції як окремого виду торгівлі у функціонуванні економіки знань

Прийнято вважати, що Інтернет-аудиторію складають в основному молоді люди, і комерційні фірми закликають орієнтувати маркетингові зусилля в основному на молодь, забуваючи про те, що фірму перш за все повинен цікавити платоспроможний попит. За оцінками ряду консалтингових компаній, 70% від реальних витрат в мережі припадає на 10% користувачів, близько половини з яких старші 35 років. До того ж середній вік користувачів Інтернету постійно збільшується. За ознакою статі в мережі в даний час домінують чоловіки, але ця нерівність також дуже швидко усувається, і розрив між користувачами-чоловіками і жінками стає незначним. Вважається загальновизнаним, що он-лайнових споживачів перш за все цікавить ціна. Заради більш дешевого товару вони готові проводити довгий пошук в мережі, і залучити їх можна тільки низькими цінами. Насправді, за результатами численних досліджень поведінки споживачів, їх в мережі набагато більше привертають зручності користування сайтом або Web-магазином і гарантії збереження особистої інформації. До того ж до теперішнього часу за рівнем доходу Інтернет-користувачі характеризуються як групи споживачів з високим доходом і доходом вище середнього рівня.

Після рівня доходу одним з найбільш важливих критеріїв є освіта, яка дозволяє користувачам більш впевнено використовувати комп’ютер і можливості мережі Інтернет. Частково високий рівень освіти Інтернет-користувачів пояснюється тим фактором, що люди, які мають вищу освіту, мають і більш високий дохід, але навіть якщо усунути цю залежність, освіта залишається однією з найважливіших характеристик Інтернет-користувача.

Сегментація користувачів за ознаками використовуваної мови і культурних особливостей показує, що в Інтернеті в даний час переважає англійська мова та західний тип культури, що пояснюється пріоритетом західних країн у розвитку мережевих технологій.

До теперішнього часу в Інтернеті представлено досить широка кількість товарних груп: насамперед це група таких специфічних товарів, які можуть бути представлені в цифровій формі, тобто у вигляді комп’ютерних файлів. До таких товарах належить будь-яка інформація, літературні та музичні твори, фотографії, анімація, відеофрагменти і фільми, всі види комп’ютерних програм від операційних систем до ігор. Такі товари досить просто можуть бути представлені в електронному магазині, оскільки для цього потрібна тільки переписати файл у відповідну папку. Відвідувачеві сайту може бути надана можливість попереднього перегляду, пробного використання («try and buy»), використання, обмеженого за часом.

До інших груп товарів споживчого призначення, продаж яких у даний час здійснюються в Інтернеті, відносяться книги, лазерні диски, парфумерно-косметичні товари, одяг, побутові прилади, меблі, автомобілі, будівельні матеріали та ін. Ці та інші товари набагато важче репрезентувати на сайті, оскільки споживач не може подивитися на них у реальному масштабі, спробувати їх у дії. У цьому випадку особливу увагу потрібно приділяти опису товарів і їх зображенню. Існують сучасні 3D-технології, що дозволяють розмістити на сайті тривимірне зображення, яке споживач може обертати в усіх вимірах, розглядаючи товар з усіх боків, і навіть вивчати його більш глибоко («відкривати» дверцята шафи або холодильника, «запалювати» запальничку і т.п.). Використання подібних технологій, а також розробка товарного асортименту, функціональної і зручної упаковки та інші традиційні елементи товарної політики дозволять створити для товару відмінну маркетингову перевагу, яка привертає відвідувачів в електронний магазин.

В окрему групу товарів можна виділити продукти харчування. Їх продаж в Інтернеті є важким у зв’язку з вимогою швидкої і своєчасної доставки і неможливістю надання істотних цінових знижок.

Значну частину продажів в Інтернеті складає торгівля послугами. До них відносяться перш за все такі специфічні послуги, як фінансові, банківські, страхові, послуги туристичних фірм, послуги з бронювання/продажу авіа- і залізничних квитків. Основним економічним ефектом від перенесення цих послуг в мережу стає скорочення витрат на обслуговування клієнтів.

Найбільш активно розвиваються системи Інтернет-банкінгу, що дозволяють проводити фінансові розрахунки і керувати банківськими рахунками через мережу. Причому подібні системи активно використовуються як у корпоративному секторі, коли компанії переходять до управління фінансовими коштами по Інтернету (схема В2В), так і в розрахунках приватних користувачів (схема В2С - розрахунки з провайдерами, платежі за комунальні послуги, оплата покупок в електронних магазинах, грошові переклади і т.п.). Використання систем Інтернет-банкінгу дає можливість постійно контролювати проведення розрахунків, отримувати банківські виписки про стан рахунку, інформацію про що надійшли і здійснених платежі без відвідування банку, що дозволяє істотно заощаджувати час і скорочувати витрати. Важливе значення мають питання організації системи захисту для забезпечення безпеки проведення фінансових трансакцій в Інтернет.

Не менш актуальною послугою є надання користувачам можливостей з придбання та продажу цінних паперів і валюти в мережі Інтернет, що отримало назву Інтернет-трейдинг. Системи Інтернет-трейдингу дозволяють всім охочим брати участь у біржових торгах, проводячи в реальному часі купівлю/продаж цінних паперів з метою формування збалансованого інвестиційного портфеля. Ці системи дозволяють здійснювати також безліч додаткових послуг з надання актуальної фінансової інформації, аналітичних оглядів, спеціального програмного забезпечення, відкриття спеціальних рахунків, видачу кредитних карт і т.д. Користувач може проводити операції через віртуального посередника - електронного брокера (on-line broker) - або сам отримати доступ безпосередньо до торгової системи біржі за допомогою електронних комунікаційних мереж (ECN). Зрозуміло, питання забезпечення безпеки транзакцій в рамках Інтернет-трейдингу також надзвичайно важливі.

Збутовою політикою компаній, що відкрили свої торгові сайти за схемою В2С в Інтернеті, відразу ж зіткнулися з проблемою доставки замовлень, що пов’язано з відсутністю достатньої кількості кур’єрських фірм, що спеціалізуються на оформленні замовлень та їх доставки покупцям. Це змушує компанії звертатися до послуг пошти або створювати свої служби логістики, щоб скорочувати запаси і пристосовувати продукти до індивідуальних потреб покупців. Крім того, у зв’язку з тим, що пропонований споживачу на сайті товар завжди повинен бути у наявності, багато фірм знову змушені повернутися до використання своїх місцевих складів, від яких вони свого часу відмовилися на користь великих регіональних або (у разі єдиної Європи) загальноєвропейських оптових складів.

Ще одна проблема збутової політики в МЕК пов’язана з розвитком так званої “зворотної логістики” (reverse logistics), тобто післяпродажного обслуговування, прийому використаних товарів для їх переробки та рециклювання або повернення товарів, від яких покупець з тих чи інших причин відмовляється. Важливо також розробити систему зворотного зв’язку для швидкого отримання інформації від споживачів, така система створюється в рамках стратегії спільного маркетингу, що припускає спільну діяльність всіх партнерів по ланцюжку поставок.

Ще одна не менш важлива проблема - необхідність залучення фахівців з так званого “кібертранзиту” (cybertransite), тобто з продажу і доставки товарів громадянам інших країн. Справа в тому, що усунення кордонів у рамках Інтернету зовсім не означає, як показала практика, скасування діючих митних і податкових формальностей і правил, оскільки, як вже було наголошено у попередньому розділі, в кожній з країн існують свої митні та податкові режими. Це змушує деяких власників сайтів мати представників у країнах, де вони здійснюють свої продажі.

Елементи збутової політики сайту, що працює за схемою В2В, відрізняються більшою чіткістю і пропрацьованістю, оскільки мова може йти про поставки у великих обсягах, в рамках довгострокових відносин між підприємствами або трансфертів у рамках окремих підрозділів одного підприємства (промислової групи). Компанії, що використовують міжнародну електронну комерцію в рамках схеми В2В, можуть повністю перемістити продаж до виробника (яскравим прикладом є збутова стратегія компанії Dell Computer Corp.) Або використовувати потенціал вже існуючих електронних торговців і їх Web-сайтів.

Форми оплати покупки в електронному магазині можуть бути наступними:

- оплата готівкою. Покупець розплачується з кур’єром при доставці товару. В даний час це один з найбільш розповсюджених способів оплати, оскільки він досить зручний для споживача. Недоліком цього способу є неповна розвиненість служб доставки; не дуже зручний цей спосіб і при покупці товару, що не потребує фізичної доставки (інформація, комп’ютерні програми і т.п.);

- оплата банківським переказом. Цей спосіб менш зручний для покупця, оскільки йому доводиться оформляти документи, пов’язані з перекладом (заповнювати квитанцію, оплачувати її). Цей спосіб добре підходить для оплати послуг для організацій та для юридичних осіб;

- оплата післяплатою. Цей спосіб оплати припускає використання поштової доставки. Також менш зручний для покупця, оскільки він повинен оплачувати послуги пошти; до того ж цей спосіб не підходить для доставки великогабаритних товарів;

- оплата поштовим переказом. Цей спосіб найменш зручний, оскільки переказ грошей може займати достатньо тривалий проміжок часу і споживач сплачує певний відсоток від суми платежу. До того ж при попередній оплаті у користувача відсутня гарантія доставки товару;

- оплата в мережі Інтернет. Питання здійснення платежів в Інтернеті складні і тісно пов’язані з сучасними технологіями захисту інформації (раніше розглянутий EDI).

Дата добавления: 2013-12-14