Доходи, витрати, фінансові результати страхової компанії

- від страхової діяльності;

- від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних коштів;

- від інших операцій.

Доходи від страхової діяльності включають:

- зароблені страхові платежі за договорами страхування та перестрахування;

- комісійні винагороди за перестрахування;

- частки від страхових сум та страхових відшкодувань сплачені перестраховиками;

- повернуті суми із централізованих страхових резервів;

- повернуті суми технічних резервів, відмінних від резерву незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством.

Зароблені страхові платежі визначаються за формулою

ЗСП = СНСП зв.п + СНЗСП поч.зв.н - СНЗСП к.зв.п,

де ЗСП – зароблені страхові платежі;

СНСП зв.п - сума надходжень страхових платежів за звітний період;

СНЗСП поч.зв.н - сума незароблених страхових платежів на початок звітного періоду;

СНЗСП к.зв.п - сума незароблених страхових платежів на кінець звітного періоду.

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

Страхові платежі – первинний дохід страхової організації та основа подальшого обігу засобів, джерело фінансування інвестиційної діяльності.

Оскільки від моменту надходження платежів страхувальників на рахунки страховиків до виплати їх у формі страхового покриття минає певний час, а тривалість збереження засобів страхувальника визначається строком договору, що може становити три, п'ять, десять, п'ятнадцять і більше років, то запасні і резервні фонди, які формує страховик, можуть десятиріччями не використовуватись. Це створює об'єктивну основу для формування позичкового фонду, прямого інвестування, участі в комерційних операціях іншого виду, даючи дохід від інвестиційної діяльності та розміщення тимчасово вільних засобів.

Крім того, страхова компанія може мати дохід від надання послуг, пов'язаних з ризик - менеджментом, консультаціями, підготовкою кадрів і т. ін.

Витрати страховика утворюють собівартість страхових послуг. Вони мають таку структуру:

- витрати на виплату страхових сум та страхових відшкодувань;

- відрахування в централізовані страхові резервні фонди;

- відрахування в технічні резерви, відмінні від резервів незароблених премій, у випадках і на умовах, передбачених активами чинного законодавства;

- витрати на проведення страхування;

- інші витрати.

Собівартість у страховій справі – явище особливе. Страховик, беручи на себе страхову відповідальність за певним видом договору, тільки приблизно знає, у яку суму йому обійдеться надання тієї чи іншої страхової послуги. Вона може коштувати страховику тільки суми витрат на ведення справи за цим договором, а може, окрім того, включати виплату річного відшкодування. Саме тому в страховій практиці явище собівартості розглядають у вузькому та широкому її розумінні.

Головна стаття витрат страховика – виплата страхових сум і страхового відшкодування.

Зіставляючи доходи і витрати страхової організації, визначають її фінансові результати. Найбільш загальним показником результативності діяльності страховика є його валовий дохід. Він визначається як сума доходу від страхової діяльності, прибутку від позареалізаційних операцій та іншої реалізації, зменшених на виплати страхового відшкодування та страхових сум, відрахувань у централізовані страхові резервні фонди та в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій.

Складові валового доходу:

· Прибуток від страхових операцій є різницею між ціною наданих страхових послуг та їх собівартістю. Головним джерелом формування прибутку від страхових операцій є прибуток у тарифі, який під час калькуляції навантаження закладається в тарифну ставку як самостійний елемент ціни на страхову послугу. Частка прибутку в тарифі встановлюється у відсотках або в абсолютному розмірі.

Фактичний прибуток від страхових операцій може формуватись за рахунок будь-якого елемента тарифу, включно з нетто-ставкою. З метою виключення цієї можливості і для забезпечення формування запасних фондів у достатньому обсязі використовують такий порядок розподілу фонду поточних платежів, згідно з яким за кожним видом страхування в запасний фонд перераховується різниця між нормативним і фактичним обсягами виплат.

Фактичний прибуток від страхових операцій включає:

- прибуток у тарифах;

- економію з витрат на ведення справи;

- економію на управлінських витратах, яка є тоді, коли їхні темпи зростання відстають від темпів зростання страхових платежів.

· Прибуток від діяльності із страхування життя визначається сумою надлишку резерву довгострокових зобов'язань понад обсяг страхових зобов'язань.

· Прибуток від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів не включає доходів від інвестування та розміщення коштів резервів зі страхування життя і медичного страхування у разі використання їх на поповнення резервів зі страхування життя відповідно до методики формування резервів зі страхування життя або поповнення резервів з медичного страхування у випадках, передбачених чинним законодавством.

Дата добавления: 2013-12-14