I0.5. Суспільна ціна монополістичної конкуренції

Роль реклами

Реклама — це дії фірми, спрямовані на розширення свого обсягу продажу, кінцева мета яких полягає у збільшенні кількості споживачів, що віддають перевагу товарові даної фірми над товарами it конкурентів. Цієї мети можна досягнути двома шляхами: 1) інформувати покупців про існування та можливості придбання свого товару; 2) впливати на самі смаки та уподо­бання споживачів і змінювати їх на користь свого товару. Прихильники двох протилежних поглядів на роль реклами акцентують свою увагу на одній з двох згаданих функцій.

Згідно з так званим традиційним поглядом реклама:

1) спрямована передовсім на переконування покупців, маніпулювання
їхніми смаками та вподобаннями на користь продукту рекламодавця;

2) надає мало корисної інформації, зосереджуючи увагу на емоціях і
відчуттях;

3) відволікає ресурси від продуктивніших альтернатив їхнього ви­користання і спричиняє зростання витрат виробництва:

посилює негативні екстерналії (сприяє споживанню шкідливих продуктів, впливає на об'єктивність засобів масової інформації, залежних від рекламодавців);

5) сприяє посиленню монополізації галузі, оскільки зміцнює бар'єри для входження в галузь нових фірм.

Натомість, зовсім протилежну оцінку дають прихильники нового погляду, згідно з яким реклама:

1) передовсім інформує про властивості та ціни товарів і допомагає
споживачам зробити обґрунтований вибір;

2) стимулює удосконалення продуктів та поліпшення якості товарів і
послуг;

3) сприяє здешевленню продукції для споживачів

4) повідомляє про існування товарів-замінників.

З'ясуймо економічні наслідки монополістичної конкуренції, порівнявши цю ринкову структуру з чистою конкуренцією та монополією. Як і на монопольному ринку, за монополістичної конкуренції у стані довгострокової рівноваги ціна товару перевищує граничні витрати (Р > МС). Водночас, подібно як за чистої конкуренції, ціна дорівнює середнім загальним витратам (Р = АТС), і економічні прибутки дорівнюють нулю. Проте рівновага у довгостроковому періоді за монополістичної конкуренції та досконалої конкуренції має також і серйозні відмінності.

У стані довгострокової рівноваги за чистої конкуренції (див. 8.5) до­сягається розподільна та виробнича ефективність (Р = МС = АТС_т„). За мо­нополістичної конкуренції ситуація зовсім інша (рис. 10.4). Монополістичний конкурент виробляє менший обсяг продукції Q_mc ніж той, за якого мінімізуються середні загальні витрати (Q_c). Як видно з рис. 10.4, подальше збільшення обсягу виробництва невигідне для фірми, оскільки призведе до зниження ціни товару. Тобто фірма не повністю використовує свої виробничі потужності, і виробнича ефективність на ринку монополістичної конкуренції не досягається.

Рис. 10.4. Суспільна ціна монополістичної конкуренції

Водночас, оскільки у стані довгострокової рівноваги ціна монополістичного конкурента Р_тс перевищує граничні витрати, то не досягається і розподільна ефективність (для виробництва блага надається недостатня кількість ресурсів). Монопольна влада дає фірмі змогу обмежувати виробництво, що спричиняє для суспільства незворотні втрати (площа заштрихованого трикутника). Таким чином, суспільна ціна монополістичної конкуренції — це існування надлишкових виробничих потужностей, виробництво меншого обсягу продукції і вища ціна товару для споживачів.

ТЕМА 11. ТЕОРІЯ РИНКІВ РЕСУРСІВ

Необхідні для виробництва ресурси фірми купують на специфічних ринках, які називаються ринками факторів виробництва або ресурсів. Продавцями на цих ринках виступають домогосподарства та інші фірми, які володіють тими чи іншими ресурсами.

Дослідження ринків ресурсів базується на ряді припущень: кожен фактор має свою продуктивність, яку враховує фірма, купуючи ресурси; у короткостроковому періоді діє закон спадної віддачі; у довгостроковому періоді існує взаємозамінність основних факторів виробництва.

Ринки факторів виробництва, як і ринки товарів, мають різну структуру: існують досконало конкурентні ринки, а також ринки з монопольною та монопсонічною владою.

Дата добавления: 2013-12-14