Залежно від підрозділу, діяльність якого покладена в основу виробничої структури, розрізняють цехову, безцехову, корпусну та комбінатську виробничі структури

Існує декілька принципів класифікації виробничої структури.

Загальна характеристика виробничої інфраструктури.

Під структурою будь-якого підприємства розуміють його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і системи зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними. При цьому розрізняють виробничу структуру та загальну структуру підприємства.

Діяльність кожного підприємства становлять виробничі процеси, що виконуються у відповідних підрозділах.

Виробничий процес — це сукупність трудових і природних процесів, спрямованих на виробництво товару заданої якості, кількості, асортименту та в задані терміни.

Виробнича структура підприємства складається з підрозділів, де виконуються виробничі процеси створення продукції. На формування виробничої структури впливає багато причин і факторів, зокрема, продукції, яка виготовляється; обсяг виробництва; рівень спеціалізації та кооперування; особливості й склад застосованих виробничих процесів тощо.

Виробнича структура будь-якого підприємства наочно відображається в його генеральному плані, де визначається розташування будівель, споруд, інших об'єктів на місцевості, підходів і під'їздів, рельєф, роза вітрів тощо Генеральний план дає тільки наочне уявлення про підприємство, виробнича ж структура показує склад конкретних підрозділів і їх взаємозв'язки

Отже, виробнича структура організації — це сукупність основних, допоміжних, обслуговуючих підрозділів організації, що забезпечують перетворення входу системи в її готовий продукт.

У цеховій структурі виробничим підрозділом є цех, тобто адміністративно відокремлена частина підприємства (яка інколи має певну територіальну автономію), де виконується певний комплекс робіт відповідно до внутрішньозаводської спеціалізації. За характером своєї діяльності цехи поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні.

Основні цехи виготовляють продукцію, призначену для реалізації на сторону, тобто продукцію, що визначає профіль і спеціалізацію підприємства. Допоміжні цехи виготовляють продукцію, що використовується для забезпечення внутрішніх потреб підприємства.

Обслуговуючі цехи та господарства забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних виробничих процесів.

Побічні цехи займаються утилізацією, переробкою та виготовленням продукції з відходів основного виробництва.

У структурі деяких підприємств існують експериментальні (дослідні) цехи, які займаються підготовкою і випробуванням нових виробів, розробленням нових технологій, проведенням різноманітних експериментальних робіт.

На невеликих підприємствах із відносно простими виробничими процесами застосовується безцехова виробнича структура.

Основою її побудови є виробнича дільниця — сукупність матеріально відокремлених робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.

На великих підприємствах кілька однотипних цехів можуть бути об'єднані в корпуси, які є основним виробничим підрозділом підприємства. Така виробнича структура дістала назву корпусної.

На підприємствах, де здійснюються багатостадійні процеси виробництва, характерною ознакою яких є послідовність процесів переробки сировини (металургійна, хімічна, текстильна промисловість), використовується комбінатська виробнича структура, ії основу становлять підрозділи, які виготовляють завершену частку готової продукції (чавун, сталь, прокат, бензин).

За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничу структури.

За технологічною ознакою виробничої структури є спеціалізація цехів на виконанні певної частини технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу (ливарні, термічні, складальні цехи машинобудівного підприємства).

Ознакою предметної структури є спеціалізація цехів на виготовленні певного виробу чи групи однотипних виробів, вузлів, деталей із використанням різноманітних технологічних процесів та операцій у цеху (цех двигунів, кузовів, задніх мостів на автозаводі).

Переважна ж більшість підприємств використовує змішану виробничу структуру, коли частину цехів спеціалізовано технологічно, а решту — предметно.

Залежно від наявності основних і допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною й спеціалізованою структурами виробництва. Підприємства з комплексною виробничою структурою мають усю сукупність основних та допоміжних цехів, а за спеціалізованою — лише частину. Останній тип підприємств зі спеціалізованою структурою поділяють на:

- підприємства складального типу, які випускають продукцію з деталей, вузлів та агрегатів, що виготовляються на інших підприємствах;

- підприємства заготівельного типу, що спеціалізуються на виробництві заготовок;

- підприємства, спеціалізовані на виробництві окремих деталей.

Загальну структуру утворює сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Інфраструктура – сукупність цехів, дільниць, господарств та служб і відділів підприємства, які забезпечують оптимальні темпи його виробництва та соціального розвитку. У залежності від функцій розрізняють виробничу і соціальну інфраструктуру підприємства.

Виробнича інфраструктура -це комплекс цехів, дільниць, господарств та служб, які забезпечують основне виробництво та створюють сприятливі умови для його ефективного функціонування.

Соціальна інфраструктура - це підрозділи невиробничої сфери підприємства, які створюють культурно-побутові та матеріальні умови для нормальної життєдіяльності працівників. До її складу входять підрозділи громадського харчування, охорони здоров я, дошкільні дитячі заклади, житлово-комунальне господарство, організації відпочинку, фізкультури та спорту.

У сфері виробничої інфраструктури знаходиться 50% — 76% промислово-виробничого персоналу. Це зумовлено не тільки обсягами робіт, але й низькою технічною озброєністю праці у виробничій інфраструктурі.

Серед функціональних груп працівників виробничої інфраструктури найчисленнішою є група працівників, яка виконує розвантажувальні, транспортно-складські роботи, ремонт обладнання, енергетичного господарства та сантехнічних служб.

В рамках системи технічного обслуговування на підприємстві виконуються такі функції:

-ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування

-забезпечення робочих місць інструментом

-переміщення вантажів та виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

-забезпечення електрикою і тепловою енергією, паром, газом тощо.

-забезпечення сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом.

Досистеми технічного обслуговування входять наступні підрозділи:

1. Ремонтне господарство. Здійснює технічне обслуговування та ремонт основних засобів, монтаж та введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин, модернізацію. Містить такі підрозділи:

· -відділ головного механіка

· -ремонтно-механічний цех

· -ремонтно-будівельний цех

· -цехові ремонтні бази

На підприємствах застосовується система планово-попереджувальних ремонтів, яка передбачає виконання оглядів, поточних, середніх та капітальних ремонтів і сприяє збільшенню терміну використання обладнання та приведення його параметрів до потрібного рівня.

2. Інструментальне господарство. Це сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів, що зайняті придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням та ремонтом технологічної оснастки, її обліком. Містить такі підрозділи:

· -інструментальний відділ

· -інструментальний цех

· -центральний інструментальний склад

· -цехові інструментально-роздавальні комори

3. Транспортне господарство. Займається перевезенням та вантажно-розвантажувальними роботами. Містить такі підрозділи:

· -транспортно-технологічний відділ

· -транспортний цех

На підприємстві розрізняють технологічний транспорт, тобто транспорт, який приймає безпосередню участь у виробничому процесі (труби, шнеки, норії, конвеєри) та транспорт поза межами основних цехів (автомобільний, залізничний, водний, морський, повітряний). Найпоширенішими є дві основні системи перевезень вантажів: маятникова та кільцева.

Потреба у транспортних засобах розраховується в залежності від товарного потоку. Вантажний потік - це загальний обсяг вантажів, який переміщується за конкретним маршрутом у певний час.

4. Енергетичне господарство. Містить такі підрозділи:

· -відділ головного енергетика

· -господарства: електросилове, теплосилове, газове, пічне, слабкострумове.

Головними завданнями організації енергетичного господарства є забезпечення безперебійного постачання усіх підрозділів інфраструктури усіма видами енергії, зниження собівартості енергії, дотримання режиму економії енергії та постійне зростання енергоозброєності праці.

Існує централізована, децентралізована і змішана система енергозабезпечення підприємства. Планування потреб в енергії та енергоносіях здійснюється у відповідності з нормами їх витрат на потреби основного, допоміжного обслуговуючого виробництва та соціальної інфраструктури.

5. Складське господарство. Утворюється сукупністю складів підприємства. Містить такі підрозділи:

· -матеріальні склади

· -виробничі склади

· -збутові склади

Продуктом діяльності служби матеріально-технічного постачання є отримання додаткового ефекту від використання матеріальних ресурсів і ця функція забезпечується через постачання основного виробництва необхідними ресурсами, які безпосередньо створюють товар.

Дата добавления: 2013-12-14