Організація експортної діяльності

Організацію експортної роботи на підприємстві слід розпочати з вивчення кон’юнктури зовнішніх ринків безпосередньо через такі заходи:

- визначити технологічні, організаційні способи впливу на якість товарів, призначених на експорт, для забезпечення їх гарантованої конкурентоспроможності;

- передбачити освоєння нових товарів, що не мають аналогів або є значно вищої якості, ніж товари конкурентів;

- обгрунтувати економічну доцільність експортної діяльності, враховуючи вартість перевезень, ліцензій, мито та інші витрати, пов'язані з експортом продукції чи послуг;

- аналізуючи кон'юнктуру ринку, форми продажу, можливі соціально-економічні зміни та інші фактори, визначитись із експортним потенціалом, можливостями розширення сегментів ринку в інших країнах;

- вивчити податкове законодавство, форми і методи розрахунків за продану і куплену продукцію;

- вивчити можливості поєднання експортних та імпортних операцій із таким розрахунком, щоб і на них заробити певний прибуток;

- здійснювати продуктову диверсифікацію з урахуванням потреб зовнішнього ринку;

- мати в штаті фірми маркетолога або групу спеціалістів, які володіють іноземними мовами і можуть кваліфіковано займатися Міжнародним маркетингом;

- налагодити постійні зв'язки з посередниками, агентами держави, куди передбачено експортувати продукцію, переконавшись в їх чесності і професійності.

Вивчаючи закони України про регулювання зовнішньоекономічної діяльності, потрібно перш за все, пам'ятати таке:

1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує захист економічних інтересів України, створення рівних можливостей для діяльності підприємств усіх форм власності, заохочення конкуренції і ліквідації монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

2. Заборонено експортувати з України предмети, що є національною, історичною або культурною цінністю нашого народу, а також товари, які порушують права промислової та інтелектуальної власності.

3. В Україні введено такі види експортних ліцензій: генеральна, разова (індивідуальна), відкрита (індивідуальна), що дає можливість державі квотувати бізнесову діяльність. Ліцензії видаються на основі заявок, де повинні бути вказані офіційна назва суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності і номер свідоцтва про його реєстрацію, код товарів, шифр і назва країни, в яку товар експортується, термін дії ліцензії, адреси продавців і покупців, форма платежів, ціна товару та ін.

4. Копія ліцензії, отриманої в органах Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України, додається до митної декларації і є підставою для пропуску вантажів через митницю.

5. На кордоні товар стає митним вантажем, і його можна перевозити до митниці тільки спеціальними дорогами, залізничними коліями, в ході митного огляду і визначиться розмір мита, яке може бути ввізним (податки, що стягуються при перевезенні товарів у митну зону), експортні мита, фіскальні мита (на товари, що користуються підвищеним попитом), захисні мита (захищають окремі товари від іноземних конкурентів), тактичні, заборонні та інші мита.

6. Митними документами є торгова фактура, сертифікат, карантинне чи санітарне свідоцтво, митна супровідна книжка товарних перевезень.

7. У зовнішній торгівлі можуть застосовуватись такі форми розрахунків: оплата наперед, попередній авансовий внесок, інкассо (після відвантаження товарів експортер подає у свій банк документи з інкасовим дорученням), акцептна форма (замість платежу експортер одержує банківський акцепт імпортера), акредитивна форма, оплата при поставці товару.

8. Важливим є пакування товарів. Розрізняють такі види тари: ефективну, вага якої при визначенні вартості товару не враховується, опосередковану (середня вага враховується), прийняту в торгівлі тару (літр, один кілограм на один ящик), митну тару, вага якої віднімається при сплаті мита.

9. Продаж товару може бути за ознакою сорту, на пробу з перевіркою якості, з правом обміну, за специфікацією.

10. При поставках товарів можуть пред'являтися претензії щодо якості, сорту, відкритих і прихованих дефектів. У цьому випадку покупець надсилає рекламацію у термін, передбачений угодою. Дефекти мусять бути конкретно охарактеризовані. На основі рекламації покупець може змінювати умови угоди, зменшувати ціну.

Бізнесмени повинні чітко засвоїти Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів:

"Франко-завод" (ЕХW),

"Франко-перевізник" (FСА),

"Франко до борта судна" (FА5),

"Франко-борт" (FРВ),

"Вартість і франт" (СFR),

"Вартість, страхування і франт" (СІF),

"Перевезення оплачено до" (СРТ),

"Перевезення і страхування оплачено до" (СІР),

"Поставлено до кордону" (DАF),

"Поставлено франко-судно" (DFS),

"Поставлено франко-причал" (DFО),

"Поставлено, мита не оплачено" (РDV),

"Поставлено, мито оплачено" (DDР).

Дата добавления: 2013-12-14