Розвідка родовищ корисних копалин.

3.8.1. З а г а л ь н і п о л о ж е н н я. Головна задача розвідки – виявити геолого-промислові параметри родовища для обґрунтування проектування, будівництва та експлуатації гірничорудного підприємства з метою максимально повного та економічно ефективного використання мінеральної сировини. Отримання значень кожного з геолого-промислових параметрів у практиці робіт ускладнюється наступними чинниками:

а) за дуже рідким виключенням родовища цілком недоступні для безпосередніх спостережень – вони сховані у більшому або меншому ступені у надрах земної кори;

б) в природі немає абсолютно однорідних родовищ, де результати спостережень, замірів і аналізів можна було б поширювати на все родовище в цілому;

в) для промисловості необхідно знати значення геологічних параметрів родовища не тільки по окремих точках і в середньому по родовищу, але й динаміку їх мінливості;

г) геолог-розвідник дає кількісну характеристику геолого-промислових параметрів родовища з певним ступенем точності та надійності.

Для вирішення головної задачі з урахуванням наведених чинників необхідно:

1. розкрити і перетнути рудні тіла та вміщуючи їх породи у певних точках;

2. вивчити необхідні геолого-промислові параметри у кожній з цих точок;

3. простежити і оконтурити рудні тіла;

4. дослідити мінливість параметрів рудних тіл;

5. провести дослідні роботи з вивчення інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших горно-геологічних умов розкриття і відпрацювання родовища.

Вирішення даних часткових задач вимагає застосування різної спеціальної розвідувальної техніки, різноманітних методів і заходів: проходки свердловин і гірничих виробок, проведення наземних і підземних геологічних зйомок, геофізичних і геохімічних досліджень, випробування, геологічної документації, лабораторних досліджень порід і корисних копалин, топографічних і геодезичних робіт, математичних досліджень і т.д.

З метою підвищення загальної ефективності геологорозвідувальних робіт розвідувальні задачі вирішуються по стадіях розвідки на підставі принципу послідовного наближення від загального до окремого (рос. «частого»), від запасів категорії С₂ до запасів категорії С₁ , В і А, від наближених середніх значень геолого-промислових показників по всьому родовищу до деталізації їх мінливості по окремих блоках.

Основою проведення розвідки є проект. Проект містить:

1. описання проектної геологічної моделі об’єкту (записка, графіка, математична модель) на підставі отриманої інформації;

2. формулювання загальної та часткової задач, які витікають з аналізу проектної моделі;

3. обґрунтування та перелік запланованих засобів та методів вирішення цих задач;

4. розрахунок обсягів робіт та їх технічні характеристики;

5. кошторисні розрахунки;

6. проект організації робіт;

7. оцінка очікуваних результатів.

3.8.2. Р о з в і д у в а л ь н і с и с т е м и. Тіла корисних копалин та родовищ в цілому характеризуються певною структурою. Прийоми дослідження геологічних закономірностей, які контролюють розміщення і формування родовищ, рівно як і методи геологічного прогнозування, вимагають системного підходу. Відповідно технічні засоби та методи, що використовуються для розвідки родовищ, слід розглядати системно.

Елементи розвідувальної системи служать джерелом інформації. Наземні і аерогеологічні зйомки різних масштабів, геофізичні та геохімічні методи розвідки, бурові свердловини та гірничі виробки, різні види випробування – головні джерела геологічної інформації, необхідної для вирішення розвідувальних задач. Їх можна назвати підсистемами розвідувальних робіт.

Максимальний набір елементів розвідувальної системи визначається її максимальною економічною ефективністю при заданій повноті та надійності характеристики геолого-промислових параметрів, необхідних і достатніх для геолого-економічної оцінки об’єкту на даній стадії розвідки.

З усіх джерел інформації найбільше значення мають бурові свердловини і гірничі виробки. Залежно від виду виробок використовуються наступні підсистеми розвідувальних робіт: 1) бурових свердловин; 2) гірничорозвідувальних виробок; 3) комбінована - бурових свердловин і гірничорозвідувальних виробок. Найчастіше використовується комбінована підсистема.

Використовуються дві головні форми розміщення розвідувальних виробок: а) за геометричною сіткою – квадратною, прямокутною або ромбічною (залежно від форми рудного тіла); б) за лініями і рядами для тіл, витягнених у певних напрямках (рис…..).

Зазвичай при переході від однієї стадії розвідки до наступної відстань між виробками зменшується вдвічі. Розташування розвідувальних виробок за сіткою та розвиток її шляхом скорочення відстаней між виробками вдвічі ґрунтується на припущенні, що у всіх напрямках мінливість покладу однакова і випадкова за характером. Це припущення справедливе цілком для стадії пошукових робіт. Але на стадії попередньої та особливо детальної розвідки, при складній геологічній будові родовища, завжди виникає потреба вносити корективи у розташування виробок

(розрідження або згущення, буріння поодиноких свердловин тощо).

При виборі мережі розвідувальних виробок необхідно враховувати особливості геологічних і експлуатаційних блоків, на які родовища розбиваються для підрахунку запасів та виїмки корисної копалини. Раціонально диференційовану мережу розвідувальних виробок прийнятливу до геологічний і експлуатаційних блоків можна назвати блоковою системою. Вона відповідає найбільш раціональному способу підрахунку запасів - методу геологічних блоків.

За лініями розвідувальні виробки розташовують у наступних випадках: а) при похилому або крутому заляганні порід, складаючих родовище; б) при витягненій у плані формі об’єктів розвідки; и(якщо встановлені напрямки закономірної мінливості будови, потужності, складу та умов залягання покладу. Лінії розвідувальних виробок задають вхрест простягання витягнених структур або ліній закономірної мінливості, характерної для рудного поля, родовища або окремих тіл корисної копалини.

Зазвичай рекомендується розташовувати розвідувальні лінії паралельно, але умови залягання рудних тіл часто вимагають відступити від цих рекомендацій.

Відстань між точками закладення виробок залежить головним чином від кута падіння рудних тіл, припустимої глибини підсічення тіл та потужності розкриття.

Глибина розвідувальних виробок визначається заданою граничною глибиною розвідки та особливостями родовища.

Дата добавления: 2013-12-14