Уперше у сучасному розумінні термін “фінансове право” був вжитий у 1855 році. До цього застосовували словосполучення “фінансова наука”, яке ототожнювали з фінансовим правом

Загальним методом правового регулювання фінансового права є метод владних розпоряджень (приписів) (імперативний, командно-вольовий).

Метод фінансово-правового регулювання –органічна система прийомів і способів безперервного правового впливу на поведінку учасників фінансових відносин та на характер взаємозв’язків між ними.

Предмет фінансового права складають не всі грошові відносини, що існують у суспільстві, а тільки визначена їхня частина, яка опосередковує процеси утворення, розподілу і використання державних і муніципальних фондів грошових коштів у суспільних інтересах. Одночасно з фінансовими відносинами існують інші групи грошових відносин у суспільстві, що утворюють предмети правового регулювання інших галузей права (наприклад, цивільного, трудового і т.д.). Фінансове ж право поширюється тільки на фінансові відносини.

Фінансове право як самостійна галузь права має свій власний предмет правового регулювання.

Встановлення бюджетної, податкової, грошово-кредитної систем держави

Складання, розгляд та затвердження актів про бюджет

Фінансування та кредитування

Обов’язкове державне майнове та особисте страхування

Регулювання грошово-кредитної та валютної систем

Фінансові правовідносини, що є предметом фінансового права	ü Між державою та її адміністративно-територіальними одиницями в особі уповноважених органів представницької та виконавчої влади. Виникають у зв’язку з розподілом фінансових ресурсів держави
ü Між фінансовими й податковими органами з одного боку й підприємствами, установами, організаціями – з іншого боку. Із приводу виконання фінансових зобов’язань перед державою, муніципальними утвореннями, розподілу між ними або витрачанням державних та місцевих грошових коштів
ü Між державними (місцевими) фінансово-кредитними органами. У зв’язку з утворенням, розподілом та використанням державних (місцевих) грошових фондів і ресурсів (бюджетних, кредитних, страхових тощо)
ü Між державними, в тому числі казенними та комунальними підприємствами, установами, організаціями та їх вищими державними (місцевими) органами. У зв’язку з розподілом та використанням у відповідних галузях народного господарства та соціальних сферах бюджетних чи кредитних ресурсів, а також власних коштів підприємств, установ, організацій
ü Між фінансово-кредитними органами держави та юридичними й фізичними особами. У зв’язку з утворенням і розподілом державних кредитних ресурсів та централізованих страхових фондів
ü Між фінансово-кредитними органами держави та юридичними й фізичними особами. У зв’язку із виконанням останніми обов’язків щодо внесення платежів до державних та місцевих грошових фондів

МЕТОДИ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Сукупність прийомів і способів правового впливу на учасників фінансово-правових відносин для реалізації ними своїх функцій

	владних приписів		субординації		погодження		рекомендації

ВЛАДНІ ПОВНОВАЖЕННЯ У ГАЛУЗІ ФІНАНСОВОГО ПРАВА

Особлива форма організаційної діяльності. Забезпечена законом вимога уповноважених суб’єктів законодавчої або виконавчої влади щодо певної поведінки та дій у галузі фінансів, звернена до юридичних та фізичних осіб, що є суб’єктами фінансових правовідносин.    

ü прийняття імперативних рішень (обов’язкових для виконання); ü збір інформації; ü здійснення функцій фінансового контролю; ü вжиття заходів впливу при порушенні приписів фінансово-правових норм		ü держава в цілому; ü органи держави; ü органи місцевого самоврядування; ü посадові особи		ü постійні; ü періодичні; ü ті, що застосовують за надзвичайних обставин

Дата добавления: 2013-12-14