Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 10 Фінансові послуги з перейняття ризику




План (логіка) викладу матеріалу:

10. 1. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків.

10.2. Загальна характеристика страхових послуг як інструментів перейняття ризику.

10.3. Гарантійні послуги фінансових установ.

10.4. Послуги фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення.

10.5. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ.

Ключові слова та терміни:

Ризик, фінансовий ризик, кредитний ризик, процентний ризик, валютний ризик, депозитний ризик, інфляційний ризик, ризик втрати ліквідності, ризик втрати здоров'я, ризик настання інвалідності, страхування, страхові послуги, обов'язкове страхування, добровільне страхування, майнове страхування, особисте страхування, страхування життя, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків, страхування кредитів, страховий внесок, банківська гарантія, бенефіціар, принципал, порука, недержавне пенсійне забезпечення, пенсійний контракт, пенсійна схема, пенсійні виплати, довічна пенсія, пенсійний депозитний рахунок, резерви фінансових установ.

10. 1. Види діяльності фінансових установ з обмеження ризиків

Діяльності суб'єктів господарювання та громадян притаманні певні види ризиків. Ризики проявляються як в економічній діяльності її суб'єк­тів, так і на побутовому рівні. Діяльність суб'єктів господарювання супроводжують ризики втрати (пошкодження) майна, ризики неодер­жання результату господарської діяльності, ризики заподіяння шкоди майну або діяльності інших осіб, ризики неодержання прибутку, ризики невиконання договірних зобов'язань тощо. Життя і трудову діяльність громадян також супроводжують специфічні види ризиків. Найбільш вагомими серед них є: ризик втрати працездатності, ризик настання інвалідності або смерті, ризик втрати або пошкодження власного майна, ризик заподіяння шкоди майну інших осіб, ризик втрати звичного рівня матеріального добробуту тощо.

В економічній літературі під ризиком розуміють невпевненість в можливому результаті. Результатом дії ризику є небажані, негативні наслідки, що призводять до певних збитків. Для суб'єктів господарю­вання такі збитки пов'язані з втратою майна, прибутку, іншої вигоди, для громадян - зі знеціненням або втратою заощаджень, втратою здо­ров'я, працездатності, звичного матеріального рівня життя, настанням інвалідності або смерті.

Джерелами походження ризиків є господарська діяльність, трудова діяльність та особисте життя громадян, негативні природні явища та фактори.

У діяльності суб'єктів господарювання та громадян, що здійснюють інвестиційну діяльність, особливе значення займає фінансовий ризик. Фінансовий ризик може виникнути у будь-якій сфері фінансових відно­син і спричинити негативні фінансові наслідки у формі втрати доходу або капіталу. Фінансовий ризик поділяється на види, найбільш вагомими з яких є: кредитний, процентний, депозитний, інфляційний, валютний ризики, ризик ліквідності та інші.

Кредитний ризик являє собою ризик несплати позичальником основного боргу та процентів за ним. Такий ризик виникає внаслідок погіршення фінансового стану позичальника, що обумовлює неспромож­ність останнього виконати свої зобов'язання щодо умов та термінів кредитної угоди.

Процентний ризик характеризує невизначеність щодо зміни у майбут­ньому процентних ставок за кредитами, депозитами, процентного доходу за облігаційними позиками та іншими видами боргових зобов'язань. Величина процентного ризику залежить від напряму руху та швидкості зміни процентних ставок.

Депозитний ризик виникає за умови погіршення фінансового стану банку і неспроможності останнього в повній сумі повернути вкладникам кошти, що залучені на депозитні рахунки, та сплатити дохід за ними.

Інфляційний ризик спричиняє втрати капіталу суб'єктів економічної діяльності та заощаджень громадян через знецінення їх вартості внаслідок зростання цін на товари та послуги.

Валютний ризик призводить до втрати коштів за рахунок несприят­ливої зміни курсів валютних цінностей.

Ризик ліквідності є пов'язаний з погіршенням платоспроможності суб'єкта господарювання або з труднощами щодо повернення коштів, вкладених у фінансові активи.

Ризики, що супроводжують діяльність суб'єктів господарювання можуть бути нейтралізовані за допомогою внутрішніх і зовнішніх механізмів. Внутрішні механізми. Фінансові установи здійснюють управління фінансовими ризиками та забезпечують їх мінімізацію традиційними методами, що вироблені практикою фінансової діяльності. Серед них уникнення ризику, обмеження концентрації ризику, розподіл ризику, хеджування, диверсифікація, самострахування.

Уникнення ризику досягається шляхом відмови від реалізації фінансових операцій, рівень ризику за якими є надзвичайно високим.

Обмеження концентрації ризику забезпечується при здійсненні фінансових операцій, ймовірність виникнення збитків за якими є високою, шляхом визначення граничних критеріїв реалізації кредитних, депозитних, гарантійних операцій, фінансових інвестицій тощо.

Проведення хеджування за допомогою опціонних, ф'ючерсних та форвардних контрактів забезпечує фінансовим установам обмеження рівня фінансових ризиків при несприятливому розвитку ринкової кон'юнктури та одержання прибутку у випадку бажаної зміни цін.

Диверсифікація видів фінансової діяльності та вкладень у фінансові інструменти забезпечує оферентам фінансових послуг досягнення розпорошення ризиків та уникнення їх концентрації.

Самострахування реалізується фінансовими установами шляхом резервування, тобто створення резервів та страхових фондів, призначених для покриття збитків, що виникають в процесі надання фінансових послуг.

Зовнішні механізми мінімізації ризиків, серед яких основне місце належить страхуванню, забезпечуються фінансовими установами через механізми надання фінансових послуг, в процесі реалізації яких ризики інших юридичних осіб та громадян переймаються за винагороду. До основних видів фінансових послуг, що забезпечують перейняття ризиків суб'єктів господарювання, належать, страхові послуги, послуги з надання гарантій та порук за господарськими операціями клієнтів фінансових установ. Перейняття ризиків фізичних осіб забезпечується шляхом реалізації фінансовими установами страхових послуг, послуг з недержавного пенсійного забезпечення та надання порук за зобов'язаннями громадян.

10. 2. Загальна характеристика страхових послуг, як інструментів перейняття ризику

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхування забезпечується шляхом реалізації страхових послуг, які є фінансовими операціями страховиків, що здійснюються для забезпе­чення страхового захисту страхувальників або застрахованих осіб.

Відповідно до форм страхування страхові послуги можуть надаватися на обов'язковій або добровільній основі. Умови надання страхових послуг при добровільному страхування регламентуються страховим договором, при обов'язковому страхуванні - законодавством.

Законом України «Про страхуванням визначені основні види обов'язкового страхування. Ними є:

- медичне страхування:

- особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників;

- особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони;

- страхування спортсменів вищих категорій;

- особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

- авіаційне страхування цивільної авіації;

- страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;

- страхування засобів водного транспорту:

- страхування врожаю сільськогосподарських культур:

- страхування об’єктів космічної діяльності тощо.

Страхове забезпечення з добровільного страхування є ненормованим і залежить від страхової оцінки майна при майновому страхуванні та домовленості учасників страхових відносин - при особистому страху­ванні Відповідно до галузей страхування страхові послуги спрямовані на забезпечення:

- майнового страхування;

- особистого страхування;

- страхування відповідальності;

- страхування підприємницьких ризиків.

Ціною страхової послуги є страховий внесок (страхова премія), що вноситься страхувальником у розмірі та в терміни, що обумовлені дого­вором страхування або законом.

На величину страхового внеску впливають наступні чинники:

особливості об'єкта страхування;

розмір страхової суми;

обсяг страхової відповідальності;

ступень ризику страховика;

термін страхування тощо.

Сума нагромаджених страхових премій разом з доходом від розмі­щення страхових внесків складає валовий дохід страховика, який є джерелом здійснення страхових виплат та покриття витрат страхової організації. Для забезпечення ефективності діяльності з надання страхо­вих послуг доходи страховика повинні перевищувати суми страхових виплат та витрат, що пов'язані із здійсненням фінансовою установою страхової діяльності. Важливим джерелом збільшення доходів страхо­виків є інвестиційний дохід, що одержується внаслідок розміщення страхових внесків у дозволених законодавством об'єктах інвестицій.

 

10. 3. Гарантійні послуги фінансових установ

Переймання фінансових ризиків суб'єктів господарювання можуть здійснювати банківські установи шляхом надання банківських гарантій. Необхідність надання гарантій виникає в умовах, коли суб'єктам госпо­дарських відносин важко оцінити платоспроможність своїх контрагентів або їх можливість виконати прийняті зобов'язання за угодами.

Банківська гарантія це зобов'язання банку - гаранта забезпечити виконання фінансових зобов'язань свого клієнта перед іншими кредиторами в тому випадку, якщо сам боржник їх вчасно не виконає.

У гарантійній операції беруть участь три сторони: гарант, принципал та бенефіціар. У ролі гаранта виступає банківська установа, яка надає гарантію на користь бенефіціар. Бенефіціаром є особа, на користь якої повинен бути здійснений платіж. Принципал - зобов'язана за госпо­дарською операцією особа (клієнт банку), яка уповноважує свій банк виставити гарантію і надає йому інструкції щодо її умов.

У процесі надання гарантійних послуг банківські установи можуть здійснювати видачу прямих і непрямих гарантій. При видачі прямих гарантій учасниками гарантійної операції є три особи: бенефіціар, прин­ципал і банк принципала, який виступає в ролі гаранта і надає гарантію на користь бенефіціара.

Поряд з прямими гарантіями, які надаються безпосередньо бенефіціару, банківські установи можуть здійснювати видачу непрямих гарантій, що авізуються через банк бенефіціара. У випадку надання непрямої гарантії у відносинах з приводу реалізації гарантійних операцій приймають участь чотири сторони, бенефіціар, принципал, банк бене­фіціара, який виступає в ролі гаранта, та банк принципала, що виконує роль контргаранта.

Як правило, такі гарантії надаються для гарантування платежу за зовнішньоторговельними контрактами. Якщо між банком -гарантом і банком - контргарантом не укладені кореспондентські відносини, у проведенні гарантійної операції приймає участь ще одна банківська установа, яка виступає в ролі посередника між банківськими установами.

Банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення пози­ки. Поряд з видачею гарантій банківські установи можуть здійснювати видачу контгарантій. Контр-гарантія являє собою зобо’вязання, яке надає інша банківська установа на користь банку-гаранта. Згідно з українським законодавством банківські гарантії можуть надаватись на користь резидентів і нерезидентів.

Залежно від можливості відкликання зобов'язань за гарантіями вони можуть поділятися на відкличні та безвідкличні. Якщо в гарантії немає прямого застереження про її відкличність, вона вважається безвідкличною.

Видача банківських гарантій здійснюється на підставі заяви клієнта фінансової установи.

За надання гарантійних послуг банківські установи утримують з клієнтів комісійну винагороду у розмірі, визначеному у договорі, та відшкодовують за їх рахунок витрати, що виникають в процесі здійснення гарантійних операцій.

Поряд з банківськими гарантіями перейняття фінансових ризиків суб'єктів економічних відносин може забезпечуватись за рахунок надання порук. Оферентами фінансових послуг з надання порук (поручителями) можуть виступати банківські і небанківські фінансові установи.

За поруками фінансова установа приймає на себе відповідальність за виконання боржником зобов'язання перед кредитором у повному обсязі або частково.

На відміну від банківської гарантії, зобов'язання за якою є самостійним і не залежить від договірних стосунків між принципалом і бенефіціаром, зобов'язання фінансової установи за порукою поширюється тільки на зобов'язання основного боржника. Порука реалізується лише у випадку, коли доведено, що основний боржник не виконав договір з кредитором.

10. 4. Послуги фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення

Згідно з українським законодавством послуги з недержавного пенсій­ного забезпечення можуть надаватися такими фінансовими установами:

- недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів;

- страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

- банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощад­жень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Споживачами послуг з недержавного пенсійного забезпечення висту­пають фізичні особи - резиденти та нерезиденти, які здійснюють сплату пенсійних внесків самостійно або на користь яких сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду, страхової організації чи на пенсійний депозитний рахунок до банківської установи в рахунок забезпечення майбутніх недержавних пенсійних виплат.

Вкладниками недержавного пенсійного фонду можуть бути:

- сам учасник особисто, який сплачує пенсійні внески на свою користь:

- родичі учасника фонду, а саме дружина, чоловік, батьки, діти:

- роботодавець, у якого працює учасник фонду;

- професійне об'єднання, членом якого є учасник фонду

Надання послуг з пенсійного забезпечення для учасників недержавних пенсійних фондів здійснюється на основі пенсійного контракту, що укладається такими учасниками з адміністратором фонду. Для здійснення своєї професійної діяльності недержавний пенсійний фонд укладає договори з іншими фінансовими установами:

- професійним адміністратором щодо провадження діяльності з адміністрування фонду;

- компанією з управління активами - щодо управління пенсійними активами;

- зберігачем щодо зберігання активів фонду.

Кожному учаснику недержавного пенсійного фонду адміністратор відкриває індивідуальний пенсійний рахунок, на якому відображається рух пенсійних коштів. На вимогу учасника фонду адміністратор надає виписку про стан пенсійного рахунку, при цьому один раз на рік безоплатно.

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, що визначені пенсійним контрактом. Сума внеску залежить від обраної пенсійної схеми. Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - 10 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць. Розмір пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцями - платниками, встановлюється у колек­тивному договорі. Максимальний розмір пенсійних внесків до недер­жавних пенсійних фондів законодавством України не обмежується.

Професійний адміністратор недержавного пенсійного фонду несе відповідальність за належне виконання прийнятих на себе зобов'язань щодо адміністрування фонду перед Радою такого фонду всім належним йому майном.

Надання фінансових послуг щодо управління активами недержавних пенсійних фондів можуть здійснювати:

- компанія з управління активами;

- банк щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду;

- професійний адміністратор за умови одержання ним ліцензії на провадження діяльності з управління активами.

Управління активами пенсійного фонду здійснюється зазначеними фінансовими установами на основі договору про управління активами, укладеного з Радою пенсійного фонду та інвестиційної декларації, що визначає інвестиційну політику такого фонду.

Законодавством України визначені загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійних фондів. Зокрема особа, що здійснює управління активами пенсійного фонду не має права:

1) формувати пенсійні активи за рахунок кредитних коштів;

2) надавати майнові гарантії, забезпечені пенсійними активами;

3) укладати угоди купівлі-продажу пенсійних активів з обов'язковою умовою зворотного викупу;

4) тримати на банківських депозитних рахунках більш ніж 40% загальної вартості пенсійних активів фонду, при цьому в зобов'язаннях одного банку не більш ніж 10 % загальної вартості активів;

5) інвестувати в цінні папери одного емітента (за винятком державних цінних паперів) більш ніж 5 % загальної вартості пенсійних активів;

6) інвестувати в державні цінні папери, доходи за якими гарантовано КМУ. більш ніж 50 % загальної вартості пенсійних активів;

7) вкладати в акції або облігації українських емітентів більш ніж 40 % загальної вартості пенсійних активів;

8) інвестувати в об'єкти нерухомості та банківські метали більш 10 % загальної вартості пенсійних активів тощо.

Зберігання та обслуговування руху активів недержавного пенсійного фонду здійснює банківська установа, яка має ліцензію на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів. При здійсненні зазначеного виду діяльності банківська установа не може безпосередньо управляти активами створеного нею корпоративного пенсійного фонду та бути кредитором адміністратора пенсійного фонду або особи, що здійснює управління його активами.

- Зберігачу забороняється надавати послуги торговця цінними паперами пенсійному фонду, з яким він уклав угоду про обслуговування, та використовувати активи пенсійного фонду як кредитні ресурси.

Збитки, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зберігачем функцій щодо обслуговування пенсійного фонду, підлягають відшкодуванню за рахунок власного майна зберігача.

Сумарний розмір винагороди за рік, сплаченої за рахунок пенсійних активів зберігачу, не може перевищувати 0,5 % від середньорічної вартості активів пенсійного фонду, які знаходяться на зберіганні у зберігача.

Пенсійні виплати учасникам фонду здійснюються при досягненні ними пенсійного віку, визнання учасника фонду інвалідом, виїзду учасника фонду на постійне проживання за кордон або у випадку його смерті. Розмір пенсійних виплат залежить від сум пенсійних коштів, нагромаджених на рахунку, тривалості здійснення виплат та формули розрахунку величини пенсії. Методика обчислення сум пенсійних виплат, що здійснюються недержавними пенсійними фондами, затверджена Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Основними видами пенсійних виплат є:

- одноразова пенсійна виплата;

- пенсія на визначений строк;

- довічна пенсія.

Одноразова пенсійна виплата здійснюється у випадку критичного стану здоров'я чи настання інвалідності учасника фонду або виїзду його на постійне місце проживання за кордон, виходячи із суми коштів, нагромаджених на індивідуальному пенсійному рахунку.

Пенсія на визначений строк виплачується учаснику пенсійного фонду протягом установленого терміну, але не менш ніж на протязі 10 років після досягнення ним пенсійного віку.

Розмір пенсії на визначений строк розраховується адміністратором за формулою:

де В - розмір чергової пенсійної виплати, що нарахована учаснику фонду;

n - кількість пенсійних виплат, що залишилися до закінчення загального строку виплати пенсії;

Sr - вартість пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному рахунку учасника на дату розрахунку пенсійної виплати.

10. 5. Резервування як метод управління ризиками фінансових установ

Для забезпечення відшкодування можливих втрат фінансових установ, що виникають в процесі надання фінансових послуг внаслідок дії чинників ризику, створюються відповідні резерви.

Банківські установи формують обов'язкові резерви за усіма залуче­ними коштами, за винятком кредитів, одержаних від інших банків, іноземних інвестицій, одержаних від міжнародних фінансових організацій та коштів, що залучені на умовах субординованого боргу. Норматив резервування встановлюється Національним банком України і є єдиним для всіх банків України.

Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в національній грошовій одиниці на кореспондентському або окремому рахунку банку в Національному банку. За залишками коштів, що формують обов'язкові резерви, проценти не нараховуються.

Обов'язкове резервування коштів банків використовується Національним банком України як монетарний інструмент для регулю­вання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подаль­шого розвитку Національним банком України приймаються рішення щодо:

величини нормативів обов'язкового резервування;

складу зобов'язань банку, щодо яких встановлюються нормативи обов'язкового резервування;

звітного періоду резервування;

обсягу обов'язкових резервів, який повинен постійно зберігатися в НБУ.

Поряд з обов'язковими резервами, що розміщуються в НБУ, банківські установи здійснюють формування резервів на покриття можливих втрат за ризиковими активами. З цією метою активи банківських установ поділяються на групи залежно від ступеня ризику, що є притаманним для них. Для кожної із груп активів встановлюється коефіцієнт ризику від 0 до 1. Як правило, поділ здійснюють на п'ять груп активів з коефі­цієнтами ризику 0; 0,05; 0,2; 0,5 та 1. Нульовий коефіцієнт є характерним для без ризикових активів, 1 - для активів з максимальним ступенем ризику.

На основі класифікації позичальників та стану погашення ними забор­гованості кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Стандартні кредити являють фінансові операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Кредити під контролем це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним (5 % чистого кредитного ризику), але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.

Субстандартні кредити являють операції, за якими кредитний ризик є значним, що становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, та надалі може збільшуватись. За такими кредитами с ймовірність несвоєчасного погашення позичальником заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

Сумнівні кредити це кредитні операції, за якими виконання зобов 'язань з боку позичальника банку в повній суші є під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

Безнадійні кредити операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

За кожною із зазначених груп кредитів банківськими установами здійснюється формування резервів, виходячи із сум фактичної заборгова­ності та встановлених рівнів резервування. При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість застави, що надана ним в забезпечення кредиту, а також на вартість гарантій та порук.

Сформовані резерви за кредитами підлягають постійному перегляду, виходячи з фактичного розміру заборгованості та проведених пози­чальниками розрахунків за кредитними операціями.

Поряд з формуванням резервів на покриття збитків за кредитними операціями банківські установи формують резерви за іншими видами активних операцій (банківських послуг), зокрема резерви під заборго­ваність інших банків, під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку, за вкладеннями в цінні папери тощо.

Формування резервів на покриття збитків за фінансовими операціями здійснюють і небанківські фінансові установи.

Кредитними спілками забезпечується формування резерву покриття втрат за неповерненими кредитами. З метою визначення обсягів резервування кредити, що надані кредитними спілками поділяються на такі види:

- прострочені 1-го рівня, за якими термін прострочення очікуваного платежу становить від 1-го до З місяців;

- прострочені 2-го рівня, за якими термін прострочення становить від 3 до б місяців;

- прострочені 3-го рівня, за якими період неодержання очікуваного платежу становить від 6 до 12 місяців;

- неповернені. якщо прострочення очікуваного платежу становить понад 12 місяців.

Нормативи резервування грошових коштів для розрахунку резерву забезпечення покриття втрат за неповерненими кредитами, наданими кредитними спілками, становлять.

для 1-го рівня - 0 % залишку заборгованості;

для 2-го рівня - 35 % залишку заборгованості;

для 3-го рівня - 70 % залишку заборгованості;

для не повернених та безнадійних кредитів - 100 % залишку заборгованості.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-13; Просмотров: 2381; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.084 сек.