Таблиця 10.2 – Густина і електронна густина порід і деяких мінералів

Мінерал	d ·10^3, кг/м^3	d е·10^3, кг/м^3
Кварц	2,65	2,647
Кальцит	2,71	2,709
Доломіт	2,85	2,844
Ангідрит	2,95	2,9488
Гіпс	2,32	2,37
Галіт	2,18	2,09
Ортоклаз, мікроклін	2,57	2.549
Каолініт	2,65	2,63
Монтморилоніт без води	3,36	3,26
Монтморилоніт з масовим вмістом води 26%	2,2	2,255
Гідромусковіт	2,78	2,78

Діаграми ГГК реєструються в масштабі об’ємної густини породи d _п. Шкала густини, яка реєструється за допомогою апаратури РКС-1, лінійна, а за допомогою апаратури РГП-2 – нелінійна, причому в тому чи іншому випадках максимальна густина d _п= d _ск (K _п=0) розміщується ліворуч, а мінімальна – праворуч.

Правила визначення границь пластів і зняття значень d _п у межах аномалії I _gg такі ж, як і при інтерпретації діаграм усіх методів радіометрії. Границі пластів-колекторів за даними ГГК-П проводяться за допомогою точок, які лежать на середині аномалії даної кривої.

Покази із діаграм ГГК знімаються виходячи із наступних правил: 1) у потужних пластах з h > V · t /1200, знімається середнє значення I _γγ.ср; 2) у пластах з 1< h < V · t /1200 максимальне або мінімальне.

Заключним етапом інтерпретації діаграми ГГК є визначення не густини d _п, а пов’язаної з нею пористості порід. Ці визначення базуються на розв’язку рівнянь (10.3) і (10.4). При розрахунку K _п за густиною d _п, яка встановлена за допомогою гамма-гамма каротажу, значення d _в, d _н, d _г і d _ск беруть з довідника, при цьому величину d _в знаходять з врахуванням мінералізації та температури води, величину d _н – для заданих термобаричних умов і газового фактора, величину d _г – з врахування термобаричних умов залягання колектора. Значення d _п, які знімаються з діаграм ГГК, використовуються безпосередньо для розрахунку К _п.

Величина K _п для найпростішого випадку мономінерального скелету і насичення пор водою розраховується на підставі формули (10.3):

. (10.5)

При складному складі скелету і рідини в порах у якості d _ск використовується значення d, яке розраховане за формулою (10.2) при відомому складі скелету, а замість d _в величина d _р, яка розрахована за формулою (10.4), виходячи із складу рідини та густини її компонентів при пластових умовах.

При оцінці вмісту компонент рідини в порах продуктивного колектора враховують, що радіус дослідження ГГК 10-15 см.

Літологічне розчленовування розрізу виконують звичайно при комплексній інтерпретації діаграм електрометрії, радіометрії та акустичного каротажу з використанням діаграм ГГК. Найбільш ефективне використання ГГК при розв’язку цієї задачі в карбонатно-гідрохімічному розрізі, компоненти якого – пласти вапняків, доломітів, гіпсу, ангідриту і кам’яної солі, мають істотно відмінні значення d _ск.

Дата добавления: 2013-12-14