Мистецтво Італії XVIII ст

Архітектура. Подальший економічний занепад Італії і викликана цим відсутність значних архітектурних споруджень. Наявність великої кількості художників - монументалістів і архітекторів, що не знайшли собі застосування в Італії і змушені шукати роботу поза нею.

Збереження центрального значення за римською школою. Пізнє бароко й елементи класицизму в архітектурі Італії XVIII ст. Різноманіття архітектурно-декоративних споруд. Елементи містобудування в їхніх рішеннях. Найважливіші пам'ятки: сходи на Іспанській площі в Римі (Спеккі та Санкті), базиліки - Санта Маріа-Маджоре (Фуга) і Латеранська (Галлілеї), фонтан де Треві (Сальві).

Діяльність Луїджи Ванвітеллі (1700-1773). Палац у Казерте як одна з найбільших будівель Італії XVIII ст. Риси класицизму в її рішенні. Парк Казерте.

Д.Б. Піранезі (1726-1778) і його місце в історії італійської архітектури XVIII ст. Його офорти, роботи у галузі археології, історії архітектури, будівлі і проекти. Піранезі і вивчення античності у XVIII ст. Сприйняття античності Піранезі. Значення його творчості у розвитку європейської архітектури.

Живопис. Північно-італійські живописці першої половини XVIII ст. Маньяско, Д.М. Креспі.

Бароко у Венеції. Загальний характер венеціанського живопису XVII ст. Його розквіт у XVIII ст. Пьяцетта. Себастьяно Річчі.

Джованні Тьєполо (1698-1770) - один з найбільш відомих живописців XVIII ст. Творчий шлях майстра. Стилістичний характер його мистецтва. Розпис Тьєполо як заключна фаза розвитку італійського монументально-декоративного живопису. Станкові картини майстра. Тьєполо як портретист і один з визначних графіків XVIII ст. Малюнок і оригінальний офорт. Школа Тьєполо.

Венеціанська ведута. Антоніо Каналі (1697-1768) і Белотто.

Франческо Гварді (1712-1793) як один з провідних живописців Венеції. Його фігурні композиції та пейзажі. Гварді як малювальник.

Дата добавления: 2013-12-14