Інтенсивність фізичних навантажень

На початковому періоді занять використовують фізичні вправи малої інтенсивності, яка збільшує ЧСС до 25-30% від вихідного рівня (Фонарьов, 1983). Поступово включають дозовані фізичні навантаження середньої інтенсивності, які підвищують ЧСС до 40-50% від вихідної. До кінця занять у спеціальній медичній групі використовують фізичні вправи, які збільшують ЧСС до 70-80% від вихідного рівня.

В заняттях з ослабленими дітьми використовують вправи малої, помірної і великої інтенсивності.

Для оздоровчого ефекту реакція організму на навантаження повинно бути малої або помірної інтенсивності.

Вправи малої інтенсивності задіюють малі і середні м'язові групи і виконуються в повільному і середньому темпі. До них відносяться вправи: в розслабленні м'язів, статичні дихальні і для глибоких м'язів спини. При їх виконанні ЧСС змінюється трохи, спостерігається помірне підвищення максимального і пониження мінімального тиску крові, зрідження і поглиблення дихання. Мала реакція: - збільшення ЧСС до 120 уд/хв, з боку артеріального тиску — незначне підвищення або збереження колишнього рівня.

Вправи, що викликають малу реакцію, використовуються при значному ослабленні здоров'я або для прискорення відновних процесів в організмі після фізичного або інтелектуального навантаження. Вони ліквідують в організмі процеси, характерні для стомлення, і є обов'язковим компонентом активного відпочинку. Тільки після адаптації організму дитини до малих навантажень, коли їх оздоровчий ефект стає недостатнім, слід переходити до використовування вправ з помірним навантаженням.

В загальному руховому режимі ослаблених дітей фізичні вправи з малим фізіологічним навантаженням повинні займати якомога більше часу (з урахуванням загального стану). Бажано їх використовувати у побутових навантаженнях: ходьба, пересувань на велосипеді, лижах, ковзанах в повільному темпі.

М’язові навантаження з ЧСС 100-120 ск/хв. мало перспективні. Вони не сприяють удосконаленню фізичних якостей і повинні використовуватися у періоди навчання руховим діям, під час вступної і підготовчої частин уроку, а також у перервах між вправами високої інтенсивності. Слід враховувати, що вживання вправ, що викликають малу і помірну реакції організму, недостатні для розвитку рухових якостей до рівня, що відповідає нормативним вимогам.

Вправи помірної інтенсивності залучають до руху середні (при роботі в середньому і швидкому темпі) і крупні (в середньому і повільному) м'язові групи. До них відносять динамічні дихальні вправи, вправи з предметами і невеликими обтяженнями, ходьбу в повільному і середньому темпі, малорухливі ігри. При виконанні вправ цієї групи трохи підвищується ЧСС, помірно підвищується максимальний артеріальний і пульсовий тиск, збільшується легенева вентиляція. Відновний період після цих вправ вимагає декількох хвилин. Помірна реакція: діапазон ЧСС 120—150 уд/хв ^, при цьому тиск систоли не повинен перевищувати 150 мм. рт. ст.

При ЧСС не вище120-130 ск/хв. виконуються вправи з дуже ослабленими дітьми підгрупи Б (слабка) протягом усього навчального року. За даними фізіологів при такій ЧСС навантаження сприяють гармонійній діяльності серцево-судинної, дихальної і нервової систем, опорно-рухового апарату та інших органів і систем організму: збільшується хвилинний об’єм крові (за рахунок систолічного об’єму), покращується зовнішнє і тканинне дихання. При таких навантаженнях формуються життєво необхідні навички і вміння, без пред'явлення при цьому неадекватних вимог ослабленому організмові.

Для школярів, віднесених до групи А (сильніша), фізичні навантаження поступово збільшуються як за інтенсивністю, так і за об'ємом відповідно до адаптаційних можливостей організму. Для дітей підгрупи А руховий режим в діапазоні ЧСС 120-130 уд/хв застосовується протягом 1—1,5 місяців з поступовим доведенням навантажень до ЧСС 140—150 уд/хв в основній частині заняття.

Навантаження при ЧСС 130-150 ск/хв. являються оптимальними для кардіореспіраторної системи в умовах аеробного дихання і дають хороший тренувальний оздоровчий ефект для серцево-судинної і дихальної систем в умовах аеробного енергозабезпечення. При цьому м’язовим навантаженням помірної потужності з ЧСС 130-140 ск./хв. рекомендується відводити 85% часу уроку, вправам великої потужності 140-150 ск./хв. - 15%.

Вправи великої інтенсивності включають в роботу одночасно велике число м'язових груп. Темп рухів середній і швидкий. Це швидка ходьба і біг, стрибки, вправи на гімнастичних снарядах, тренажерах або з обтяженнями, рухливі ігри. Вони викликають значне збільшення ЧСС, підвищення максимального артеріального і пульсового тиску, посилення обміну речовин. Відновний період перевищує 10 хв.

Діапазон ЧСС понад 150 уд/хв є оздоровчо-тренуючим для цієї групи школярів. Враховуючи, що більшість дітей в СМГ страждає гіпоксією і що інтенсивні фізичні навантаження їм неадекватні, рухові режими при ЧСС вище 150 ск/хв. вважаються не доцільними.

Інтенсивність навантажень при ЧСС в діапазоні 150–170 уд/хв — перехідний рубіж від аеробного до анаеробного енергозабезпечення — використовуйте тільки у вигляді короткочасних вправ.

Таким чином область субмаксимальних та максимальних навантажень у заняттях зі школярами спеціальної медичної групи не використовують. Дозоване застосування вправ субмаксимальної потужності може бути дозволене у заняттях підготовчої медичної групи.

Дата добавления: 2013-12-14