Клініка. Клінічна картина ЗДА складається з двох синдромів:

Клінічна картина ЗДА складається з двох синдромів:

І.гіпоксичного, як і при будь-якій анемії.

2.сидеропенічного, зумовленого дефіцитом заліза - специфічного саме для ЗДА.

Оскільки залізо із тканин використовується раніше, ніж виникає ЗДА, то сидеропенічний синдром з'являється раніше гіпоксичного.

Сидеропенічний синдром проявляється сухістю та лущенням шкіри. Волосся стає ламким, тьмяним, випадає, рідіє та швидко сивіє. Нігті ламаються, розшаровуються, на них з’являється поперечна посмугованість, в тяжких випадках - з ложко­подібною деформацією нігтів /койлоніхія/. „Симптом синіх склер” був описаний ще у 1908 році У.Ослером і є не заслужено забутим. Синювате забарвлення склер виявляють у 87% хворих на ЗДА. Через порушення синтезу колагену склери потоншуються і крізь них починають просвічуватись судинні сплетіння chorioidea, що створює ефект „синяви” склер.

У ротовій порожнині спостерігається утворення „заїд” в куточках ро­та /ангулярний стоматит/, виникнення глоситу /біль, щеміння, відчуття розпирання, почервоніння кінчика язика, атрофія сосочків, сухість язика/, а в тяжких випадках – "географічний язик", спотворення смакових відчуттів (pica chlorotica) та сприйняття запахів. Хворі їдять крейду, глюконат кальцію, зубний порошок, глину, землю, вугілля, пісок, сніг та лід, сирі крупи, макарони, м'ясо, тісто. Подо­баються запахи сирості, оцту, вапна, ацетону, гуталіну, бензину, гасу, гуми, нафталіну, газетного паперу, мазуту, фарби, вихлопних газів і навіть сечі (спотворення нюху). Може спостерігатись порушення ковтання сухої їжі внаслідок атрофії та сухості слизової оболонки глотки – сидеропенічна дисфагія (синдром Плюммера—Вінсона). Відсутність апетиту аж до анорексії, відрижка, важкість у шлунку після їжі, нудота, які виникають внаслідок атрофічного гастриту, порушують харчування хворих і поглиблюють дефіцит заліза. Практично у 50% хворих на ЗДА виявляється атрофічний гастрит. Може спостерігатись гіперкератоз шкіри над колінними та ліктьовими суглобами, м'язова слабкість в руках, ногах, нетримання сечі при кашлі, сміху, зуд вульви, що часто пояснюється лікарями як симптоми інших захворювань. Внаслідок дефіциту ферментів ліполізу ці пацієнти часто схильні до надмірної ваги.

Гіпоксичний синдромпроявляється скаргами на загальну слабкість, швидку втомлювальність, запаморочення, головні болі у не провітреному приміщенні, зниження працездатності, пам’яті, сонливість, шум та дзвін у вухах, миготіння "мушок" перед очима, непритомність - тобто ознаки гіпоксії центральної нервової системи. Спостерігаються також симптоми з боку серцево-судинної системи - задишка та серцебиття при фізичному навантаженні, болі по типу кардіалгії. Об'єктивно: блідість шкіри та слизозих оболонок, тахікардія, систолічний функціональний шум над усіма точками аускультації і на судинах шиї - так званий шум "дзиги", зумовлений турбулентними рухами крові в місцях звуження русла внаслідок зниження її в'язкості та прискорення кровотоку (компенсаторна тахікардія, за рахунок якої хвилинний викид серця збільшується з 4 до 8-10 л за хвилину).

При збиранні анамнезу та огляді хворого також виявляють симптоми захворювань, які спричинили ЗДА.

Дата добавления: 2013-12-14