Учбове питання №3: Призначення основних і допоміжних елементів артилерійського пострілу

Допоміжні елементи призначені для більш повного виконання вимог, запропонованих до бойових зарядів і артилерійських систем.

Картузом називається мішечок з тканини, який служить для розташування повного навішення пороху постійного бойового заряду або одного окремого навішення пороху перемінного бойового заряду. Для пострілів унітарного і роздільно-гільзового заряджання - з спеціальної тканини, що цілком згоряє при пострілі (не лишає тліючих шматочків у камері гармати) і виключає можливість самозапалювання бойового заряду при наступному заряджанні гармати. На картузах завдається відповідне маркірування

Підпалювачем (6) називається навішення димного пороху в картузі, призначене для посилення вогневого імпульсу засобів запалення створення сприятливих умов для горіння порохового заряду (Р₀=50-125 кг/см²) і надійного (швидкого й одночасного) його запалення. Цим досягається одноманітність початкових швидкостей снарядів, а значить і балістична одноманітність пострілів. Маса підпалювача підбирається дослідним шляхом і знаходиться в межах 0.5-5% від ваги порохового заряду.

По конструкції підпалювачі бувають вкладні, пришивні і прив'язні і розташовуються звичайно між пороховим зарядом і засобом запалення. Якщо ж заряд має велику довжину, то може застосовуватись два підпалювача.

Димний порох підпалювача, згорає, створює в камері гармати (у гільзі) тиск, який забезпечує стійке горіння пороху, а його тверді розпечені продукти згоряння забезпечують надійне запалення всіх порохових елементів заряду.

Полум’ягасник (10) являє собою плоский кільцеподібний картуз, заповнений полум’ягасною речовиною. Він служить для усунення дулового та зворотнього полум'я при пострілі з метою зниження демаскуючих ознак гармати у темний час доби і можливості опіку обслуги оберненим полум'ям. Останнє являє собою особливу небезпеку при стрільбі з самохідних гармат і танків. Причиною утворення полум'я є розпечені гази, що містять СО, Н₂, СН₄ і не згорілі розпечені частки пороху, що після викиду їх з каналу ствола догоряють за рахунок кисню повітря.

Щоб усунути дулове полум'я, необхідно знизити температуру порохових газів і створити такі умови, що перешкоджали б змішанню порохових газів з повітрям до їхнього охолодження й одночасно активному з'єднанню пальних газів з киснем повітря.

В якості полум’ягасних речовин використовуються:

порошки сірчанокислого калію (К­₂SО₄), хлористого калію (КСl) або їхня суміш. Їхня маса складає 7-10% маси заряду; полум’ягасячого пороху (для гасіння оберненого полум'я), що містять у своєму складі до 50% полум’гасячої солі (К₂SO₄) або хлорорганічних з'єднань (типу х-10, х-20), масою 0,5 - 10% від маси заряду;

При пострілі полум’ягасники, згоряючи, знижують температуру порохових газів, знижуючи їхню активність, і утворюють пилоподібну оболонку, що мішає швидкому змішанню порохових газів з повітрям.

Размідлювач (8) являє собою моток свинцевого дроту масою 1% від маси заряду. Він укладається на бойовий заряд поверх і застосовується в бойових зарядах тих артвистрілів, снаряди яких мають мідні ведучі паски.

При стрільбі такими снарядами, в результаті тертя мідного ведучого паска об поверхню каналу ствола, відбувається його оміднення, що прискорює процес зносу каналу ствола.

При пострілі свинець переходить у пароподібний стан. Пар, рухаючись по каналі ствола разом із газами, осідає на оміднену поверхню і швидко сплавляється з міддю, створюючи низько плавкий сплав. Основна маса цього сплаву видалиться при наступному пострілі потоком порохових газів, а його залишки - паском снаряда. При стрільбі цей процес повторюється, що усуває оміднення каналу ствола.

Флегматизатор представляє собою лист паперу, покритий сплавом високомолекулярних вуглеводнів (парафін, церезин, петролатум). Незалежно від будови бойового заряду, флегматизатор завжди поміщається біля стінок гільзи, охоплюючи бойовий заряд. У зарядах з піроксилінових порохів маса флегматизатора складає 3-5%, а в зарядах з холодних порохів 2-3% від маси заряду.

Флегматизатор охороняє канал ствола від розпалу, чим підвищує його живучість у 2-5 разів і застосовується в бойових зарядах гармат, що надають заряду початкову швидкість 800 м/с і 6ільше.

При пострілі флегматизатор згоряє, створюючи гази, які обладають підвищеною в’язкістю і низькою теплопровідністю.

Ці гази, рухаючись слідом за снарядом, перешкоджають нагріванню стінок ствола пороховими газами і тим самим підвищують його живучість.

Обтюрируючий пристрій застосовується в бойових зарядах пострілів роздільно-гільзового заряджання. Він служить для обтюрації порохових газів до повного врізання ведучого паска снаряда в нарізи ствола, а також для герметизації і кріплення бойових снарядів у гільзах. У загальному випадку обтюрируючий пристрій складається з нормальної й усиленої кришок.

Нормальна кришка (7) забезпечує обтюрацію порохових газів і виключає зсув заряду при заряджанні гармати.

Посилена кришка (9) забезпечує герметизацію порохового заряду в гільзі. З цією ціллю зазор між гільзою і кришкою покривається змазкою ПП95/5 (95% гарматного мастила і 5% парафіну). Обидві кришки мають петлі для зручності витягу їх із гільзи.

Фіксуючий пристрій призначений для фіксації порохового заряду в гільзі і може складатися з картонних кружків і циліндриків.

Наявність в бойових зарядах усіх допоміжних елементів не обов'язково. Застосування кожного з них залежить від властивостей порохового заряду, його будови і призначення, а також від умов стрільби.

Дата добавления: 2013-12-14