Шкала оцінок результатів дітей, підлітків та юнаків у віці 10-18 років з удару ногою по м’ячі на відстань

Література для самостійного опрацювання

1. Донской Д. Д. Биомеханика: учеб. Пособие для студентов фак. Физ. воспитания пединститутов. – М.: Просвещение, 1975. – 239 с.

2. Донской Д. Д. Биомеханика: уч-ник для ин-тов физ. культ./Д. Д. Донской, В. М. Зациорский – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 264 с.

3. Уткин В. Л. Биомеханика физических упражнений: учебн. пособие для студентов фак. физ. воспитания пед. ин-тов и для ин-тов физ культуры по спец. №2114 “Физическое воспитание”. – М.: Просвещение, 1989. – 210 с.

4. Біомеханіка спорту /за загальною редакцією А. М. Лапутіна. – Київ.: Олімпійська література, 2001. – 318 с.

5. Дубровский В. И. Биомеханика: ученик для сред. и высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский, В. Н. Фёдорова. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 672 с.

6. Загревский В. И. Биомеханика физических упражнений: учебн. пособие /В. И. Загревский, О. И. Загревский. – Томск: ТМЛ-Пресс, 2007. – 274 с.

7. Попов Г. И. Биомеханика: учебн. для студ. вузов обуч. по спец “Физическая культура”. – М.: Академия, 2008. – 254 с.

ДОДАТКИ

Грецький алфавіт

Назва літери	Прописна	Мала літера	Назва літери	Прописна	Мала літера
Альфа			Ню
Бета			Ксі
Гамма			Омікрон
Дельта			Пі
Епсилон			Ро
Дзета			Сигма
Ета			Тау
Тета			Іпсилон
Йота			Фі
Каппа			Хі
Лямбда			Псі
Мю			Омега

Рис. 2.1.(18). Поступальні рухи людського тіла та його частин як результат обертальних рухів; наприклад, прямолінійний рух боксерської рукавиці утворюється рухами в ліктьовому, плечовому та кульшовому суглобах; пряма лінія – траєкторія центру мас кисті правої руки

Рис. 2.2.(19). Схематичне зображення (у прямокутних координатах) гімнастки, що виконує вправу на рівновагу: праворуч – вид спереду (фронтальна проекція); ліворуч – вид збоку (сагітальна проекція)

Рис. 2.3.(20). Траєкторія польоту м’яча при ударі футболіста

Рис. 2.4.(21). Приклад з боротьби демонструє, що чим довше плече сили тим більше момент сили М = F ∙ e, що викликає кутовий рух, у даному випадку момент звалювання (е)

Рис. 2.5.(22). Динамограма відштовхування спринтера від стартових колодок; імпульс сили дорівнює інтегралу сили в часі, або додатку середньої величини сили (пунктир) на тривалість її дії (площа заштрихованої фігури тотожна величині імпульсу сили); ліворуч – тарировочний графік, що дозволяє відлічувати величини сили у ньютонах

Рис. 2.6.(23). Результат моделювання стрибка, що отриманий за допомогою електоронно-обчислювальної машини та представлений у вигляді наочній графічній формі на моніторі

Рис. 2.7.(24). Отримана на ЕОМ динаміка швидкості, енерговитрат та результат велосипедиста у перегонах на 4 км при різній величині стартової швидкості

Рис. 2.8.(25). Шкала оцінки результатів дітей з удару ногою по м’чі на відстань ( за цифрами таблиці 1)

Таблиця 1

(в метрах) (за Johnson, Nelson, 1974 р.)

Вік (років)	%
							17-18
26,5 19,5 17,7 16.8 15,6 14,6 13,7 12,8 11.6 8.5 3,4	30,5 23,5 21,4 20.2 19.0 17,2 16,2 14,6 12,8 10,4 2.8	35,0 26,9 24.2 22,9 21,4 20,6 18,6 17,1 15.3 12,2 3,0	46,0 30,0 27,5 25,4 23.8 22,7 20,6 19,2 17,4 13,4 3,0	49,0 33,5 31,5 29,3 27,5 25,8 23,7 22,0 20,2 16,8 3,0	52,0 36,3 33,2 31,1 29,3 27,8 26,3 24,1 22,4 19,0 3,0	49,0 38,5 38,4 32,4 30,5 29,0 27.5 25,4 22,6 19,6 3,0	55,0 39,0 36,5 33,5 31,7 30,0 28,4 26,3 23,2 19,6 3,0

Рис. 2.9.(26). Найбільш розповсюджені форми шкали педагогічних досліджень:

А – така, що прогресує; Б – пропорціональна; В – така, що регресує; пунктир – сигмоподібна. Ділянки шкал з найбільш високим приростом оцінки за збільшення результату, виділені подвійною лінією

Рис. 2.10.(27) Зміна швидкості, довжини кроків та частоти кроків (темпу) у людини, що виконує тест на витривалість: I – компенсованавтома; II – декомпенсована втома

Рис. 2.11.(28). Сила тяги м’яза, що необхідна для утримання ваги, в залежності від величини суглобового кута

Рис. 2.12.(29) Шкала для оцінювання силової підготовленості по результатам згинання та розгинання рук в упорі лежачі у людей різного віку ( ліворуч – більше 30 років; праворуч – до 30 років)

Рис. 2.13.(30). Динамограма, що реєструється при тестуванні швидкісно-силових якостей; така форма динамограми може мати місце, наприклад, у випадку, коли досліджуваний отримує завдання з усієї сили смикнути рукоятку силовимірювального приладу; Δ F_m/ Δ Т_m – швидкісно-силовий індекс

Рис. 2.14.(31) Динамограма стрибка угору з місця (за В.А. Петровим, Ю.А. Гагіним, Miller, Нау зі співавт., перероблено); коефіцієнт реактивності дорівнює Δ F_m/ Δ Т_mР, де Р – вага тіла

Рис. 2.15.(32) Тестування гнучкості: вимірюється кут (α) між стегнами

Рис. 2.16.(33) Тестування гнучкості:вимірюється відстань (d) між руками та ногами

Рис. 2.17.(34) Тест для повсякденного контролю гнучкості (за М.Ф. Гриненко, Т.Я. Єфимовою)

Рис. 2.18.(35) Маркування суглобів на тілі детини

Рис. 2.19.(36) Маркування суглобів на тілі гімнастки

Рис. 2.20.(37). “Екоскілет” – система для кріплення гоніометричних (1) та акселерометричних (2) датчиків на тілі людини (за А.Н. Лапутіним)

Рис. 2.21.(38) Обстановка стабілографічного дослідження; праворуч – стабілографічна платформа; ліворуч – пристрій, що реєструє

Рис. 2.22.(39) Вимірювання швидкості бігу за допомогою оптрон них пар

Рис. 2.23.(40) Тензометрична реєстрація сили, що проявляється при проходженні слаломної траси (а) майстром спорту (б) тапершорозрядником (в): штрихпунктир – шлях катера, пунктир – шлях воднолижника (за В.Л. Нехаєвським, Ю.Л. Нехаєвським)

Рис. 2.24.(41) Радіотелеметричний запис електроміограми у людини, що біжить:

1 – великий сідничний м.; 2 – прямий м. стегна; 3 – латеральний широкий м. стегна; 4 – двоголовий м. стегна; 5 – передній великогомілковий м.; 6 – литковий м.; 7 – камбало подібний м.; одинарна коса штриховка – уступаюча робота; подвійна коса штриховка – переборююча робота

(за І.М. Козловим)

Рис. 2.25.(42) Графічна реєстрація або індикація залежності між силою, що прикладається до рукоятки весла, та горизонтальним переміщенням весла в двох циклах веслування; внизу – човен, обладнаний

вимірювальною апаратурою:

1 – обчислювальний пристрій та електронно-променевий індикатор; 2 – датчик кутового переміщення весла; 3 – тензодатчик (за А.П. Ткачуком)

Рис. 2.26.(43) Хронофотограма (стробограма) та циклограма (внизу) стриька гімнастки; джерела світла закріплені на кульшовому суглобі правої ноги та гомілкостопному суглобі лівої ноги (за Gutewort)

Рис. 2.27.(44) Кінограма відскоку тенісного м’яча від площадці; при високошвидкісній зйомці (4000 кадрів за секунду) видно, як змінюється форма м’яча (за Нау)

Рис. 2.28.(45) Різновиди способів оптичних вимірювань, що використовуються для контролю за кінематикою рухів

Рис. 2.29.(46) Кіноциклограма бігу людини (за Д.Д. Донським,

Л.С. Зайцевою)

Рис. 2.30.(47) Результат комп’ютерної обробки подаграми; лінії на рисунку з’єднують точки з однаковою силою дії на опору; зовнішній контур відповідає силі 100 Н; виразно видно, що людина діяв на опору несеметрично (за Cavanagh, Rodgers)

Дата добавления: 2013-12-14