Клас Устоміцети або сажкові гриби – Ustomycetes

IX.

Рід аурикулярія - Auricularia

Фрагмобазидіоміцети з драглистими плодовими тілами

Порядок Аурікуляріальні – Auriculariales

Іудине вухо або аурикулярія Іуди - Auricularia auricula-judae (мал. 28).

Порядок Тремеляльні - Tremellales

Рід тремела – Tremella (мал. 29).

Плодові тіла відсутні, базидія одно- або багатоклітинна, виростає з товстостінної спочиваючої спори – телейтоспори. В циклі розвитку телейтоспора зазвичай виконує функцію зимуючої стадії, в якій гриб переносить несприятливі умови. Телейтоспори круглі або кулясті, зі щільною оболонкою чорного або фіолетового кольору, утворюються у великих кількостях у вигляді чорного пилу восени в уражених грибом органах рослини-господаря. Ці скупчення телейтоспор, або соруси, надають ураженим органам рослини обгорілий вигляд. Уражені органи перетворюються на сажкоподібну масу. Звідси походить назва хвороби, яку викликають устоміцети, або сажкові гриби – сажка. Базидіоспори здатні брунькуватися або попарно копулювати, утворюючи дикаріонтичний міцелій.

Зараження відбувається різними шляхами. Розрізнять три способи зараження рослин сажковими грибами:

1. Зараження відбувається під час проростання насіння: тверда сажка зернових культур, порошиста сажка кукурудзи.

2. Зараження відбувається в зав’язі під час цвітіння злаків. Характерний для порошистої сажки пшениці (Ustilago tritici) та ячменю (U. nuda).

3. Уражуються всі наземні органи рослини – господаря в молодому віці. Цей спосіб зараження характерний для пухирчастої сажки кукурудзи (Ustilago zeae).

Спочатку тривалий час зараження рослини сажковими грибами є непомітним зовні. Лише через деякий час можна помітити перші ознаки захворювання. Інкубаційний (прихований) період при різних сажкових хворобах різний (від 2-3 неділь до 3 років).

Міцелій сажкових грибів розростається переважно в живих клітинах рослини-господаря. Гіфи – тонкі безбарвні нитки в заражених клітинах утворюють гаусторії гроновидної форми. Формування спор у більшості сажкових грибів відбувається в тканинах різних частин квітки, плоду чи насіння (у деяких представників в тканинах надземних вегетативних органів).

Формування спор. До кінця літа в певних органах (в основному, в органах розмноження) утворюються окремі скупчення міцелію, який називається спорогенним. Його гіфи розпадаються на окремі клітини, що перетворюються на сажкові спори. Скупчення цих спор, що заміщають тканину рослини-господаря, називаються сорусами. Ознаки їх будови використовують для визначення видів.

У деяких видів утворюються так звані клубочки – спори тісно з’єднані між собою, які не розпадаються тривалий час. Клубочки можуть бути оточені щільною оболонкою, що утворюється стерильними клітинами. У інших видів стерильні клітини можуть знаходитись всередині клубочків.

Формування спор супроводжується збільшенням їх розмірів і розмірів соруса. Покриви зараженого органа розриваються, спори звільнюються і розносяться вітром. У хворих рослин проявляються потворні зміни. Уражена зернівка може досягати розмірів кулака (такі утвори називають галами). Гали можуть мати різну форму. У пухирчастої сажки кукурудзи гали мають вигляд білих пухирів. Окремі види сажкових грибів викликають зменшення розмірів уражених рослин – карликовість (наприклад, у пшениці).

Більше половини видів сажкових грибів паразитує на злаках. Інші родини, представники яких уражуються сажкою, - осокові, складноцвіті, жовтецеві, гречкові, фіалкові, гвоздичні, лілійні (75 родин вищих рослин не уражуються сажкою). Сажкові гриби, що уражують культурні рослини, звичайно поширюються плодами і насінням, тобто за сприянням людини. Зараження сажковими грибами зменшує урожай на 20-30 %.

Для ефективної боротьби з сажковими хворобами необхідно знати цикл їх розвитку, строки і способи зараження і час, коли спора життєздатна. Заходи боротьби:

1. Протруювання насіння (обробка фунгіцидами).

2. Термічне знезараження (45-47^о С – 3-4 год.)

3. Застосування сівозмін.

4. Виведення стійких сортів, але це нелегко, тому що сажкові гриби проявляють велику здатність до мутацій.

У межах класу, за способом проростання телейтоспор, виділяють 2 порядки – Ustilaginales та Tilletiales, представники, яких – виключно облігатні паразити вищих рослин.

Дата добавления: 2013-12-14