Вступ. Виникнення хімії та періодизація її історії

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

І С Т О Р І Я Х І М І Ї

О.Панчук

Чернівецький національний університет

УДК 54(09)(075.8)

ББК 24 г.я7

П-166

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради

Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

П-166. Панчук О.Е. Історія хімії: Конспект лекцій / Чернівці: 2010. − 72 с. Видання друге, виправлене і доповнене. Літературний редактор В.Лупул

Видання містить опис етапів розвитку хімії з найдавніших часів і до середини ХХ століття. Особлива увага надана висвітленню розвитку загальної та неорганічної хімії, а також, частково фізичної хімії. У кінцевому розділі окремо поміщено найцікавішу інформацію про історію відкриття деяких хімічних елементів

Для студентів хімічних факультетів

Перед тим, як розпочати дослідження історії хімії, необхідно спочатку розглянути походження назви цієї науки. До цього часу тривають суперечки, що породило слово "хімія". Багато хто з дослідників вважає, що це слово вперше з'явилось у стародавньому Єгипті. Так, за свідченням старогрецького вченого Плутарха, основою слугувало слово "хем" або "хам", що одночасно означає Єгипет, мешканець Єгипту або "чорна земля". За іншими даними, слово "хімія" походить від грецького "хима", що означає "литво". Один з найбільш відомих дослідників історії хімії француз Бертло твердить, що в старовину хімією називали мистецтво перетворювати звичайні метали в золото, срібло чи їхні сплави. Насправді діапазон інтересів доісторичних хіміків не обмежувався тільки цим.

Періодизація історії хімії. Історія хімії вивчає і описує складний процес накопичення специфічних знань, що стосуються вивчення властивостей і перетворень речовин. Прослідкувати за виникненням хімії біля джерел цивілізації − надзвичайно складне завдання, оскільки важко встановити поширеність хімічних знань у стародавніх народів. Інформація, яка дійшла до нас, напевно, є уривчаста, бо багато даних загубились у темряві тисячоліть. Зрештою, взагалі безпідставною є проблема пошуку того, хто і де та коли вперше став застосовувати якісь хімічні прийоми чи операції. Це зрозуміло, якщо згадати, що добування вогню та його використання - є процесами хімічними. І зовсім очевидно, що реалізовано це було ще первісною людиною, тобто десятки тисяч років тому, а можливо, ще раніше.

Тому, якщо стежити за виникненням і розвитком хімії, потрібно вирішити чи домовитись, що вважати хімією. Якщо не буде якоїсь концепції, якоїсь об'єднуючої нитки, то історія і цієї, й інших наук буде зведена лише до суми окремих відомостей, на посилання про досягнений у той чи інший період технічний рівень. Тоді це не буде систематичним викладом. Якщо мати на увазі хімію тієї давньої епохи, то потрібно знайти відповідь на запитання: це "мистецтво" чи наука? Як указує Бертло, варто прийняти твердження Свіди з Енциклопедії XI ст., де зібрано все, що стосувалось хімії у старовинних джерелах. Там записано, що хімією називали тоді "мистецтво виготовлення золота і срібла". Можна припустити, що таким же "мистецтвом" вважались і різні способи фарбування, виплавки металів, скла, виготовлення кераміки тощо.

Звичайно, з плином часу люди намагалися дійти до таємниць хімічних перетворень і через успіхи та невдачі, досягнення та поразки, хімія поступово стає наукою. Хоча ніхто не насмілиться хоча би приблизно сказати, скільки тривав цей шлях...

Усе ж, оглядаючи весь шлях розвитку хімії протягом багатьох тисячоліть, можна розділити історію хімії на такі періоди:

1. Донауковий, або доалхімічний. Цей період триває від початку людської цивілізації до приблизно IV ст. нашої ери. Власне, саме тоді хімія і була тільки мистецтвом (хоча ще залишалася мистецтвом багато століть поспіль). Цей період ще також характеризується відсутністю понять, які узагальнювали би вже набуті практичні знання, які людство за традицією передавало з покоління в покоління, хоча і переважно як таємницю.

2. Період алхімічний. Він тривав з IV ст. нашої ери до приблизно XVI ст. Головною його ознакою є те, що тоді були створені вже певні (хоча й хибні) теорії для обґрунтування хімічних явищ, зокрема алхімія. Попри те, що ця теорія була помилковою, вона відіграла свою позитивну роль, оскільки прогнозувала можливість отримання магічного "філософського каменю", при дотику якого до будь-якого металу останній перетворюється на золото, а також "еліксиру довголіття", або алкагесту. Захопившись цими ідеями, алхіміки упродовж поверх тисячі років провели величезну роботу, результати якої виявились надзвичайно цінними для розвитку хімії.

Алхімічний період можна розділити на декілька підперіодів, названих іменами народів, які тією чи іншою мірою практикували "перетворення неблагородних металів у благородні". Внаслідок цього існує алхімія єгипетська, грецька, арабська, раннього та пізнього середньовіччя, натуральної магії, тощо.

3. Період об'єднання хімії охоплює XVI, XVII і XVIII століття та складається з таких 4-х підперіодів: ятрохімії, пневматичної хімії, теорії Флоґістону та антифлоґістичної теорії Лавуазьє.

4. Період кількісних законів охоплює перші 60 років XIX століття та визначається створенням і розвитком атомної теорії Дальтона, атомно- молекулярної теорії Авогадро, експериментальними працями з визначення атомних ваг, установленням і обґрунтуванням правильних атомних ваг, розробкою атомної реформи Канніццаро з його точними визначеннями основних хімічних понять: атом, молекула, еквівалент.

5. Сучасний період почався з 60-х років XIX ст. Це − золотий період хімії, оскільки за менше, ніж одне століття розроблені періодична класифікація елементів, уявлення про валентність, теорія ароматичних сполук і стереохімія, були поглиблені методи дослідження речовин, досягнені величезні успіхи в синтетичній хімії. Також підготовлено знищення всяких меж між неживою, або інертною та живою матерією. Розвинулись або виникли основні хімічні теорії, як-то хімічна термодинаміка, теорія електролітичної дисоціації Арреніуса, теорії будови атома Бора - Зоммерфельда, теорії хімічного зв'язку. В цей же період зроблені такі епохальні відкриття, як радіоактивність, ядерні реакції. Завдяки цьому останньому знову, здавалось би, відродилася старовинна мрія алхіміків про можливість перетворення елементів.

Поле хімічних досліджень значно розширилося, так що окремі гілки хімії, як-то: неорганічна хімія, органічна хімія, фізична хімія, технічна хімія, фармацевтична хімія, хімія харчових продуктів, агрохімія, геохімія, біохімія, ядерна хімія - набули ознак незалежних наук.

Перейдемо ж до детального розгляду різних періодів.

Дата добавления: 2013-12-14