Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними речовинами

Характеристика зон радіоактивного, хімічного та біологічного ураження

ТЕМА 4 ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСТАНОВКИ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ В ЗОНАХ РАДІОАКТИВНОГО, ХІМІЧНОГО І БІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційнонебезпечних об’єктів, у кількостях, більших за встановлені межі їх безпечної експлуатації.

Радіаційно небезпечний об’єкт – об’єкт, при аваріях та руйнуваннях на якому можуть відбутися масові радіаційні ураження людей, тварин та рослин.

До типових радіаційно небезпечних об’єктів відносяться:

– атомні станції;

– підприємства з видобування та переробки уранових руд;

– підприємства з виготовлення ядерного палива;

– підприємства з переробки відпрацьованого ядерного палива і захоронення радіоактивних відходів (у загальному вигляді всі вони можуть бути названі підприємствами ядерного паливного циклу – ПЯПЦ).

Головними місцями накопичення радіоактивних відходів є атомні станції, на яких здійснюється їх первинна переробка та тимчасове зберігання.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними (даними розвідок) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості й атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обгрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об’єктів господарської діяльності.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв’язування формалізованих задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій та оптимізувати режими роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.

Прогнозування вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:

– визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту (схему);

– визначення часу початку випадіння радіаційних опадів на території об’єкта;

– визначення доз опромінення, що може отримати людина на зараженій території;

– визначення тривалості перебування на забрудненій території;

– визначення можливих санітарних утрат при радіаційній аварії.

Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:

1. Визначення можливих доз опромінення при діях у зонах забруднення.

2. Визначення можливих доз опромінення під час подолання зон забруднення

3. Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заданій дозі опромінення.

4. Визначення допустимого часу роботи в зоні зараження за заданою дозою опромінення.

5. Визначення допустимого часу початку подолання зон забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.

6. Визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення.

7. Визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження. Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок (РЛ, ДЛ-1).

Для вирішення цих завдань спочатку необхідно знати радіаційну обстановку, яка може бути визначена методом прогнозування і методом розвідки.

Дата добавления: 2013-12-14