Міжнародна торгівля товарами та послугами

Історично першою й такою, що тривалий час домінувала за обсягами операцій, формою міжнародного співробітництва, була міжнародна торгівля товарами та послугами. З погляду окремої національної держави така торгівля відбувається як експорт товарів і послуг, а також їх імпорт. Ця економічна діяльність може відбуватися за участі як приватних суб’єктів підприємництва, так і безпосередньо держави. У цьому зв’язку дещо умовно можна виділити дві взаємно пов’язані моделі міжнародної економічної діяльності, які є підсистемами єдиного механізму національної участі в міжнародній кооперації.

Перша модель взаємодії — співробітництво на приватному рівні — є провідною та системовизначальною для ринкової системи. І не дивно, що саме лібералізація експортно-імпортної діяльності в перші роки економічної реформи в незалежній Україні розглядалася як ключовий інструмент, від якого залежить застосування всіх інших важелів регулювання.

Друга модель — співробітництво за участі державних інститутів (як однієї зі сторін угоди або тільки з участю таких інститутів) — у сучасних умовах є допоміжною за своєю природою. Вона використовується в тих сферах економічної діяльності, де з економічних причин або через певні обмеження державні органи перебирають на себе відповідні комерційні повноваження. Трапляються й особливі випадки, в умовах так званої директивної економіки, наприклад колишньої радянської, в якій існувала державна монополія на зовнішньоекономічну діяльність.

Починаючи з другої половини 80-х років, коли ще в межах Союзу РСР криза монополії зовнішньої торгівлі поставила на порядок денний питання про створення ринкової системи міжнародної торгівлі, а також у 90-х роках ХХ ст., уже в незалежній Україні, відбувся перехід від планово-директивного механізму регулювання торгівлі до ринкового.

Але об’єктивна необхідність у таких перетвореннях не означає усунення держави від обов’язків щодо створення сприятливих умов міжнародної торгівлі для національних експортерів та імпор­терів, розв’язання численних технічних завдань. Важливим засобом стимулювання експорту з боку держави є забезпечення інформаційної підтримки національних виробників, зокрема підприємств малого та середнього бізнесу. Недостатній рівень розвитку малого та середнього бізнесу, зокрема з погляду його участі в міжнародних товарообмінних операціях та інших формах міжнародного співробітництва, гальмує формування ефективної та динамічної відкритої економіки України. (До речі, досвід інших, насамперед розвинутих країн, свідчить про велику роль малого бізнесу в економіці. Так, в Японії 78 % населення працює в цьому секторі національного господарства, в Італії — 73 %, у США — 54 %.)

Держава в особі спеціалізованих органів стежить за дотриманням правил добросовісної конкуренції, попереджає демпінг, вдається у разі необхідності до антидемпінгових та контранти-
демпінгових процедур. При цьому після періоду активної денаціоналізації та радикального зниження ролі держави нині перед Україною постають завдання посилення регулюючих функцій уряду. Передусім це стосується стимулювання експортного виробництва, проведення структурної політики, яка сприятиме раціоналізації імпорту. Особливо важлива роль держави в забезпеченні кращих передумов міжнародної інтеграції, участі в роботі міжнародних інститутів.

Загалом парламентські, урядові, інші структури відповідають за створення режиму міжнародної торгівлі, забезпечують її законодавчі межі та інституційну підтримку. В Україні базовим законом у цій сфері є Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність», прийнятий у 1991 р. і пізніше відредагований.

Дата добавления: 2013-12-14