Порядок здійснення місцевих запозичень

Правове регулювання державного кредиту.

ПЛАН

Правове регулювання запозичень до державного та місцевих бюджетів.

ТЕМА № 9. Правове регулювання запозичень до державного та місцевого бюджетів

ЛЕКЦІЯ З КУРСУ ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Інформаційного права

1.Поняття, ознаки та функції публічного кредиту. Державний та місцевий борг

1. Поняття, ознаки та функції публічного кредиту. Державний та місцевий борг

Публічний кредит, як самостійний фінансово-правовий інститут складається із відносно відокремлених однорідних фінансових відносин, які регулюються визначеною системою правових норм. Складовими частинами публічного кредиту як фінансово-правової категорії вважаються державний та місцевий кредити. Тобто відносини із запозичання коштів до державного та місцевих бюджетів виникають у сфері публічного кредиту.

Об’єктивна можливість існування публічного кредиту випливає з особливостей формування і часу використання фінансових ресурсів, що одержують та використовують юридичні та фізичні особи. Великі часові розриви між виробництвом товарів та їх реалізацією можуть мати місце у зв’язку з тривалістю виробничого циклу або сезонністю виробництва. Тимчасово вільні фінансові ресурси у юридичних осіб можуть утворюватися в силу нерівномірності здійснення крупних капіталовкладень у виробництво та соціальну сферу. Тимчасово вільними можуть бути резервні фонди підприємств. У населення постійно утворюються тимчасово вільні грошові кошти насамперед у зв’язку з нерівномірним одержанням доходів по найму (особливо в галузях із сезонним характером виробництва), виплатою гонорарів, премій, відпускних, успадкуванням і т.д. Населенню доводиться свідомо обмежувати власні потреби з необхідності нагромадити грошові кошти для купівлі товарів тривалого користування з високою ціною придбання, для літнього відпочинку чи санаторно-курортного лікування. Вимушені заощадженні утворюються та нагромаджуються у населення також у зв’язку з розбалансованістю економіки та появою в силу цього товарного дефіциту.

Публічний кредит як економічна категорія – це система фінансових відносин, яка виникає у зв’язку із залученням державою та органами місцевого самоврядування на добровільних засадах для тимчасового використання вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб. Вони направляються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Джерелом погашення публічних позик і виплати процентів по них виступають, як правило, кошти бюджету.

З правової точки зору, публічний кредит – це врегульовані правовими нормами відносини з приводу акумуляції тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб з метою покриття дефіциту бюджету, регулювання грошового обігу та інвестування.

Основними принципами публічного кредиту є: добровільність; відплатність; зворотність; строковість.

Публічний кредит не слід ототожнювати з банківським кредитом. В останньому випадкупозичковий фонд використовується для кредитування підприємств, установ, організацій, з метою забезпечення процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності. Банківський кредит можуть одержувати юридичні та фізичні особи. Основною відмінною рисою банківського кредитування господарюючих суб’єктів є продуктивне використання позичкового фонду. Використання кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашення кредиту і виплати позик за рахунок збільшення виробленої вартості даного продукту. При наданні банківського кредиту в якості забезпечення, як правило, виступають конкретні цінності – квартира, товари на складі, незавершене будівництво і т.д.

При публічному кредиті взяті в борг грошові кошти поступають в розпорядження держави та органів місцевого самоврядування, перетворюючи її у додаткові фінансові ресурси. Вони, як правило, направляються на покриття бюджетного дефіциту. При позичках коштів державою забезпеченням кредиту виступає все майно, що є у її власності, майно відповідної територіальної одиниці чи будь-який її доход. Але це не справжня, а уявна застава. В дійсності майнове забезпечення кредитної угоди з боку позичальника коштів – держави не вказується.

Публічний кредит має ряд особливостей, що відрізняють його від класичних фінансових категорій, наприклад, від податків. Якщо податки рухаються тільки в одному напрямку – від платника в бюджет (зворотний рух можливий тільки у випадку повернення переплачених чи помилково стягнених сум), то основою публічного кредиту є зворотність і відплатність – через обумовлений заздалегідь період часу внесена кредитором сума повертається йому з процентами.

Сутність публічного кредиту виявляється і втому, що він є непродуктивною формою використання капіталу. Фінансові ресурси, які залучаються через публічний кредит, не приймають участь у кругообороті виробничого капіталу, а використовуються на покриття бюджетного дефіциту.

Одним із суб’єктів публічно-кредитних правовідносин виступає держава в особі органів законодавчої та виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, а іншим учасником цих правовідносин може бути будь-який суб’єкт фінансових правовідносин. Держава та органи місцевого самоврядування в цьому випадку виступають як одержувачі позичкових коштів і сторона, на яку покладається обов’язок повернути борг та сплатити проценти по ньому. З іншого боку виступають власники позичкових коштів – юридичні та фізичні особи – кредитори.

Незважаючи на те, що держава в цих відносинах виступає як позичальник коштів і тому є боржником, вона в однобічному порядку встановлює, а інколи й змінює без згоди іншої сторони вже встановлені раніше умови публічного кредиту: види, строк, платність, підстави зміни та припинення цих відносин.

Публічний кредит дістає своє відображення у сумах державного та місцевого боргу, які виникають у держави та місцевого самоврядування перед зовнішніми та внутрішніми позичальниками. Державний борг – державний борг – загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення, а місцевий борг – загальна сума боргових зобов’язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення.Відповідно до ст. 12 Бюджетного кодексу України класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста. Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання. Бюджетне законодавство встановлює також вимоги щодо граничного обсягу боргу. Зокрема, граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність із положеннями БК України. Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов’язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200 відсотків (для міста Києва – 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.З метою забезпечення дотримання граничних обсягів державного (місцевого) боргу та державних (місцевих) гарантій Міністерство фінансів України веде Реєстр державного боргу і гарантованого державою боргу, Реєстр державних гарантій, а також Реєстр місцевих запозичень та місцевих гарантій.

Методи управління державним та місцевим боргом вважаються:

1. Конверсія – зміна початкових умов державної чи місцевої позики, зокрема зміна термінів позики, часу виплати й величини позикового відсотку, способу погашення позики.

2. Консолідація – зміна умов позики щодо часу її чинності (тривалості) з можливою зміною величини позикового процента.

3. Уніфікація – створення нових нормативів та правил погашення позики.

4. Обмін облігацій за регресивним співвідношенням.

5. Відстрочення погашення.

6. Анулювання позики.

Виділяють дві функції публічного кредиту: фіскальну і регулюючу. Позитивний вплив фіскальної функції публічного кредиту полягає в тому, що з її допомогою податковий тягар рівномірніше розподіляється в часі. Податки, які стягуються в період фінансування видатків за рахунок публічної позики, не збільшуються.

У випадку непродуктивного використання мобілізованих в результаті публічних позик капіталів, наприклад фінансуванні за їх рахунок військових чи соціальних видатків, практично єдиним цивілізованим джерелом їх погашення стають податки або нові позики. В подібних випадках незрівнянно менш цивілізований прийом – грошова або кредитна емісія, або додаткові позики державі. Розміщення нових публічних позик для погашення заборгованості за раніше випущеними публічними позиками називається рефінансуванням державного або місцевого боргу.

Другою функцією публічного кредиту є регулююча функція. Вступаючи в кредитні відносини, держава та органи місцевого самоврядування впливають на стан кредитного обігу, рівень ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Свідомо використовуючи публічний кредит як інcтрумент регулювання економіки, держава може проводити необхідну їй фінансову політику.

Таким чином, з юридичної точки зору публічний кредит є суспільними відносинами, врегульованими правовими нормами, з приводу акумуляції державою та органами місцевого самоврядування тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб на принципах добровільності, строковості та відплатності з метою покриття бюджетного дефіциту, регулювання грошового обігу та інвестування.

Дата добавления: 2014-01-04