Тренінг як одна із поширених інноваційних технологій

1.Суть та історія тренінгу.

2.Види та методи тренінгів. Посттренінг.

1. Тренінг (англ. training від train — навчати, виховувати) — метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, умінь і навиків та соціальних установок.

Тренінг може розглядатися з погляду різних парадигм:

- тренінг як своєрідна форма дресирування, при якому за допомогою позитивного спонукання формуються потрібні моделі поведінки, а за допомогою негативного - "стираються" небажані;

- тренінг як тренування, в результаті якого відбувається формування і вироблення умінь і навиків;

- тренінг як форма активного навчання, метою якого є передача знань, розвиток деяких умінь і навиків;

- тренінг як метод створення умов для самореалізації учасників і самостійного пошуку ними способів вирішення власних психологічних проблем.

Історія розвитку тренінгів як і історія розвитку навчання налічує тисячі років, але початок виникнення тренінгів можна віднести до періоду діяльності відомого соціального психолога Курта Льовіна.

У 1946 р. Курт Льовін разом з колегами заснували перші тренінгові групи (Т-групи), спрямовані на підвищення компетентності в спілкуванні. Вони відзначили, що учасники груп отримують велику користь від аналізу власних переживань в групі. Успішна робота учнів К. Льовіна призвела до створення в США Національної лабораторії тренінгу. У цій лабораторії була створена група тренінгу базових умінь. У Т-групах навчали управлінський персонал, менеджерів, політичних лідерів ефективній міжособовій взаємодії, умінню керувати, вирішувати конфлікти в організаціях, укріплювати групову згуртованість.

У 60-ті рр. виникає рух тренінгу соціальних і життєвих умінь, який застосовувався для професійної підготовки вчителів, консультантів, менеджерів в цілях психологічної підтримки і розвитку. Серед життєвих умінь виділялися наступні: уміння вирішення проблем, спілкування, наполегливості, упевненості в собі, критичності мислення, уміння самоврядування і розвитку Я-концепції; міжособове спілкування, підтримка здоров'я, розвиток ідентичності, вирішення проблем і ухвалення рішень; емоційного самоконтролю, міжособових відносин, саморозуміння, фінансового самозахисту, самопідтримки і концептуалізації досвіду.

У 70-ті рр. в Лейпцізькому і Йенському університетах під керівництвом М. Форверга був розроблений метод, названий соціально-психологічним тренінгом. Засобами тренінгу були рольові ігри з елементами драматизації, що створюють умови для формування ефективних комунікативних навиків. Практичною областю застосування розроблених методів М. Форвергом стала соціально-психологічна підготовка керівників промислового виробництва.

2. Види тренінгів

Єдиної і загальновизнаної класифікації тренінгів не існує, поділ можна проводити за різними ознаками, але виділяють 3 основних типи тренінгів за критерієм спрямованості дії і змін - навиковий, психотерапевтичний і соціально-психологічний тренінг.

Навиковий тренінг спрямований на формування і вироблення певного навику (навиків). Більшість бізнес-тренінгів є навиковими, наприклад, тренінг переговорів, самопрезентації, техніки продаж та ін.

Психотерапевтичний тренінг спрямований на зміни в свідомості індивіда.

Соціально-психологічний тренінг займає проміжне положення, він спрямований на зміни і в свідомості, і у формуванні навиків.

Методи тренінгу

На тренінгу використовуються наступні методи: ігрові (ділові, рольові ігри), кейси, групова дискусія, мозковий штурм, відеоаналіз, модерація та ін.

Кейс - проблемна ситуація, що вимагає відповіді і пошуку вирішення. Розв’язання кейсу може відбуватися як індивідуально, так і у складі групи. Основне завдання кейсу - навчитися аналізувати інформацію, виявляти основні проблеми і шляхи їх вирішення, формувати програму дій.

Ділова гра — імітація різних аспектів професійної діяльності, соціальної взаємодії.

Рольова гра - це виконання учасниками певних ролей з метою вирішення або опрацьовування певної ситуації.

Групова дискусія - спільне обговорення і аналіз проблемної ситуації, питання або завдання. Групова дискусія може бути структурованою (тобто керованою тренером за допомогою поставлених питань або тем для обговорення) або неструктурованою (її хід залежить від учасників групового обговорення).

Мозковий штурм - один з найбільш ефективних методів стимулювання творчої активності. Дозволяє знайти вирішення складних проблем шляхом застосування спеціальних правил - спочатку учасникам пропонується висловлювати якомога більше варіантів і ідей, зокрема найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

Дослідження показують, що до 90% вивченого на тренінгу матеріалу поступово забувається, і співробітники застосовують лише 10-20% з отриманого. Причини цього різні: чи виправдалися очікування учасників, чи відповідав тренінг реальній потребі в навчанні, чи підтримуються зміни в компанії після тренінгу і так далі

Збільшити ефективність навчання допоможе правильно організована система посттренінгового супроводу - система роботи з персоналом, що спрямована на підтримку позитивних тренінгових ефектів і забезпечує застосування знань, умінь, навиків, якостей, отриманих учасниками на тренінгу, в ході повсякденної професійної діяльності.

Посттренінг може проводитися у форматі семінару, майстер-класу, повторення фрагментів тренінгу, коучінгу і наставництва, електронного листування з тренером, впровадженням дистанційного курсу.

Дата добавления: 2014-01-04