Поняття про екологічне законодавство, особливості його формування й розвитку

ТЕМА: Правове забезпечення екорозвитку. Міжнародні еколого-економічні програми.

Лекція 10.

Практичне заняття.Співи в старшій групі.

1. Назва та автор твору.

2. Аналіз репертуару: тематика, зміст, образ, літературний текст; лад, тональність, розмір, ритм, темп, динаміка, рух мелодії, інтервали, діапазон. Складні місця.

3. Етап, заняття - мета і завдання розучування.

4. Методи і прийоми.

5. Розучування пісні.

1. у.н.п. "Ой, дзвони дзвонять" обр. Я.Степового (с.25 ст. гр)

2. р.н.п. "Дождик" обр. Т.Попотенко (с.26 ст.гр)

3. р.н.п. 'Тори, гори ясно" обр. Т.Попотенка (с.31 ст.гр)

4. "По малину в ліс підем" муз.А.Філіпенка (с. 34 ст.гр)

5. "Спи, моя дитино" муз.Я. Степового (с.122 - пісні)

6. р.н.п. "Коте, котоньку, коток" гарм. Т.Попотенка (с. 136 - пісні)

7. у.н.п. "Веснянка" гарм. Г.Лобачова (с.138 - пісні)

8. "Колискова" муз.Вс. Рождественського (с.144 - пісні)

9. "Пісенька Лисички" М.Лисенко (с. 146 - пісні)

10."Ромашка" муз. Вс. Рождественського (с. 159 - пісні) 11."Загадочка" муз.Вс. Рождественського (с. 168 - пісні) 12."Зайчик і Лисичка" муз.Я.Степового (с. 170 - пісні)

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ:

1. Екологічне законодавство. Особливості його формування і розвитку.

2. Структура екологічного законодавства України. Конституційні основи та загальні засади екологічного законодавства і права України.

3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»

4. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

5. Основні напрямки і форми міжнародного співробітництва.

6. Міжнародні екологічні програми і проекти.

Ефективність реалізації управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки залежить від якості його право­вого забезпечення. Екологічне законодавство є відносно молодою, але швидко прогресуючою галуззю правової науки, яка спрямова­на на забезпечення екологічної діяльності держави та захист прав людини на сприятливе довкілля. Механізм формування екологіч­ного права розглядається правниками як складна сукупність істо­ричних, соціальних, екологічних, юридичних та інших передумов і чинників, що регулюють виникнення, становлення і розвиток екологічного права.

На думку В. І. Андрейцева, предмет екологічного права скла­дають екологічні правовідносини, що виникають у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища й забезпечення екологічної безпеки, які базуються на множинності форм права власності, права природокористування і права грома­дян на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Хоча окремі елементи законодавчого закріплення певних еко­логічних норм простежуються ще з античних часів, лише в мину­лому столітті екологічне право стає самостійною галуззю екологіч­них і правових наук. Це викликано надзвичайним загостренням і глобалізацією екологічної кризи, що змусила суспільство вироби­ти такі закони й норми поведінки людей, які були б спрямовані на збереження довкілля від подальшого руйнування та забезпечили гідні умови проживання всім і кожному жителю планети. Росій­ський правознавець В. В. Петров виділяє три етапи в історії еко- правових відносин:

1. Природоресурсний, на якому зародилося земельне, лісове, гір­ниче та інші види природоресурсного права (тривав до 60-х ро­ків XX ст.);

2. Природоохоронний, на якому відбулося становлення природо­охоронного права (60-80-ті роки XX ст.);

3. Соціоекологічний, на якому найбільше уваги почали приділяти розвитку антропоохоронного законодавства, або «права еколо­гічної безпеки» (з кінця 1980-х років до наших днів).

В Українській Державі за часів гетьманування Павла Скоро­падського було створено Міністерство земельних справ, при ньо­му — окремий Відділ з охорони пам'яток природи, а також Комісію з учених та діячів у цій справі. У Києві 1918 р. існував також при­ватний «Крайовий природоохоронний комітет» (голова — професор П. А. Тутковський); у Харкові функціонувало Товариство любите­лів природи (голова — професор В. Л. Талієв); в Одесі — Спілка на­укових товариств природоохоронного спрямування (голова — про­фесор Г. І. Танфільєв). У Полтаві було засновано Комітет охорони природи та старовини. Секція (комітет) охорони природи зберегла­ся в Народному комісаріаті землеробства й після поразки Україн­ської Народної Республіки.

Головні засади екологічного права в СРСР визначалися держав­ною доцільністю. Тому склалася така ситуація, що разом з юридич­но закріпленими нормами стосовно навколишнього середовища ді­яли постанови та розпорядження ЦК КПРС, які прирівнювалися до закону.

Етапною була постанова ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР «Про посилення охорони природи та поліпшення використання природних ресурсів» від 29 грудня 1982 р. У ній йшлося про по­требу визначення наукових основ раціонального використання природних ресурсів та охорони природи, наголошувалося на не­обхідності переходу до якісно нових технологічних процесів, що давали б змогу раціональніше використовувати природні ресур­си і зменшувати негативний вплив, контролі за використаними матеріалами й технологіями та станом природного середовища загалом.

Сьогодні в Україні реалізовується концепція широкого ро­зуміння екологічного законодавства як комплексної галузі пра­ва, що об'єднує такі складові, як природоресурсне право, при­родоохоронне право й міжгалузевий інститут правової екології людини, право екологічної безпеки. Сучасне екологічне право ґрунтується на законодавчих та інших регулятивних актах, які мають двоякий характер: з одного боку, майже донині в Украї­ні діють норми та стандарти, прийняті ще в колишньому СРСР, з іншого — активно напрацьовується та створюється національне екологічне законодавство. Є надзвичайно гострою проблема діє­здатності, забезпечення її ефективними механізмами виконання вимог чинного законодавства. Складними є також питання щодо постійного вдосконалення чинного законодавства відповідно до сучасних потреб реформування економіки та реальних умов ді­яльності суб'єктів господарювання із законодавчим закріплен­ням загального принципу «забруднювач платить», а також гар­монізації національного екологічного законодавства з європей­ським.

Дата добавления: 2014-01-04