Ризик неповернення передоплати постачальником

Синтетичний та аналітичний облік зі стипендіатами

Для обліку розрахунків зі стипендіатами призначено пасивний субрахунок 662 «Розрахунки зі стипендіатами» на якому обліковуються розрахунки із стипендій з учнями, студентами й аспірантами. В кредит цього субрахунка записуються суми нарахованих стипендій, а в дебет – суми проведених утримань, виданих і не одержаних у строк стипендій.

Витрати на стипендії відображаються за кодами економічної класифікації видатків 2720 «Стипендії» та 2730 «Інші виплати населенню».

Синтетичний облікнарахованої стипендії відображається у Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій - типова форма 405 (бюджет), яке є одночасно й меморіальним ордером 5.

Аналітичний облік розрахунків за стипендіями ведеться по кожному стипендіату в розрахунково-платіжних відомостях. Облік депонованої стипендії ведеться в Книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати і стипендій (ф. № 441 - бюджет) за кожним депонентом із зазначенням таких даних: прізвище, ім'я, по-батькові депонента; дата виникнення депонованої суми, номери платіжних відомостей, суми депоновані.

Причини виникнення в основному ті ж, що і у випадку невиконання договорів постачання, а також рішення постачальника про тимчасове або остаточне привласнення отриманих у вигляді передоплати сум; неможливість їх виплати даному підприємству через використання до зриву договору.

Чинники ризику: кризова ситуація у взаєморозрахунках підприємств; слабість арбітражу і законодавчої бази; низька правова культура управління; прагнення підприємств до абсолютної мінімізації ризику, тобто виникнення самої вимоги передоплати; відсутність розвиненої системи страхування господарських і фінансових операцій.

Можливі методи компенсації ризику:

–некомерційна інтеграція;

–купівля і обмін акціями з постачальниками;

–встановлення особистих неформальних відносин з керівництвом підприємства-постачальника;

–залучення незалежних організацій як гарантів операцій;

–розвиток заставних операцій.

3. Ризик нереалізації виробленої продукції.

Причини: скорочення потреби у даному вигляді продукції; поява на ринку аналогічної продукції конкурентів; моральний знос продукції; перемикання попиту; зниження попиту через зміни структури бюджету або зниження прибутків споживачів; зміна виробничого профілю або спеціалізації традиційних споживачі продукції; відсутність у підприємстві повної інформації про даний сегмент ринку.

Чинники ризику: поява нової технології; заміна високорозвинених технологій більш простоями; зміна умов імпорту, що полегшують ввезення імпортної продукції; залежність результатів рішень, що приймаються споживачем від “особистих" умов договору; різке зростання об'ємів і рентабельність виробництва в галузі, сприяюче притоці конкурентів.

Методи компенсації, що рекомендуються:

–диверсифікація виробництва і структури збуту;

–активне використання всіх видів маркетингу, включаючи створення бази даних про споживачів, їх можливостях, наміри, соціально-економічний статус, тенденції в споживанні продукції;

–обмін акціями з традиційними споживачами і придбання їх акцій;

–пошук технологій і методів поліпшення якості і підвищення конкурентоспроможності продукції;

–освоєння гнучких, переналагоджувальних на виробництво інших видів продукції технологій;

–освоєння гнучких технологій маркетингу, що дозволяють перейти до інших сегментів ринку.

4. Ризик неотримання або невчасного отримання оплати за реалізовану без передоплати продукцію.

Цей ризик може виникнути через відсутність необхідної суми у споживача на момент постачання продукції або прийняття ним рішення про використання призначеної для цього суми на інші цілі.

Як методи компенсації даного ризику можна використати, передусім, ту ж передоплату.

5. Ризик відмови покупця від отриманої і оплаченої ним продукції, тобто повернення.

Виникає за причинами невідповідності продукції вимогам до її якості; неможливість використання споживачем продукції даної якості, рішення споживача про перехід до іншого виду продукції або до іншого постачальника.

Методи компенсації, що рекомендуються, схожі з тими, що і при компенсації ризику несплати.

6. Ризик зриву власних виробничих планів або інноваційних проектів.

Причини: непередбачена нестача фінансових коштів; несприятливі погодні умови; недотримання технології виробництва; технічні аварії; страйки; перехід кваліфікованих кадрів на інші підприємства.

Як методи компенсації можна рекомендувати: розвиток технологічної бази; проведення науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт в сфері технології виробництва; розробка соціальної стратегії; створення системи техніко-економічного резервування ресурсів.

7. Ризик невірного прогнозування ситуації і отримання неправильних початкових даних.

Може виникнути за причинами: відсутності на підприємстві необхідних традицій і системи безперервного прогнозування ринкового середовища; невміння здійснювати ринковий маркетинг; відсутнсті ефективної методики прогнозування поведінки ринкових суб'єктів.

Методи компенсації, що рекомендуються: більше уваги приділяти стратегічному плануванню; створення крізної системи збору і аналізу початкової інформації; прогнозування і прийняття стратегічних рішень; запрошення консультантів-професіоналів з маркетингу і менеджменту; підвищення кваліфікації адміністративно-управлінського персоналу підприємства.

8. Ризик неотримання зовнішніх інвестицій і кредитів.

Основні причини: в інвесторів або кредиторів склалося несприятливе враження про перспективи і можливості підприємства; поява негативних даних про підприємство; різке падіння курсу акцій даного підприємства; виступу споживачів з критикою продукції підприємства.

Як головний метод компенсації даного ризику можна рекомендувати організацію цілеспрямованого маркетингу, що включає всебічне інформування потенційних споживачів і інвесторів про найбільш сприятливі і ефективні сторони діяльності підприємства і його продукцію.

Дата добавления: 2014-01-04