Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Критерії прийняття рішень у ситуації, що характеризується анта­гоніс­тичними інтересами середовища

Критерій Вальда

На відміну від “пасивного” середовища чи середовища, стан якого реалізується згідно з заданим розподілом ймовірностей, активне середовище прагне до вибору таких станів з множини Ø, для котрих функціонал оцінювання F=F+ приймає мінімальне значення з множини своїх можливих значень. Основною тенденцією для суб’єкта керування буде при цьому забезпечення собі гарантованих (максимінних) рівнів значень функціоналу оцінювання, тобто зведення ризику до нуля.

Таким чином, у ситуації J5 невизначеність цілком обумовлена тим, що суб’єктові керування невідомо, в якому стані з множини Ø знаходиться економічне середовище. У теоретичній моделі ступінь невизначеності зменшений через припущення, що економічне середовище активно протидіє досягненню найбільшої ефективності рішень, що приймаються, шляхом вибору таких своїх станів, які зводять до мінімуму максимальну ефективність процесу управління.

Коли F=F+, то згідно з принципом максиміну кожному рішенню хк Х при­своюють як показник його гарантований рівень, що визначається найменшим за станом середовища значенням функціоналу . (10.37)

Оптимальним називають таке рішення , для якого . (10.38)

Тобто, критерій Вальда ґрунтується на максимінному принципі для F=F+, що полягає у прийнятті такого рішення , яке задовольняє умові

. (10.39)

Критерій мінімального ризику Севіджа

Цей критерій був запропонований у 1951 році і на даний час є одним із основ­них критеріїв, що задовольняє принципові мінімаксу.

У критерії Севіджа функціонал оцінюється вираженням у формі ризику F=F -. Згідно з цим критерієм оптимальним рішенням є таке, що задовольняє умові

(10.40)

Доречним обмеженням у критерії Севіджа є обмеження виду

для усіх хкХ (10.41)

2.5. Шоста інформаційна ситуація. Інформаційна ситуація J6 визначається наявністю факторів, що характеризу­ють два типи “проміжної” поведінки середовища.

Для першого типу характерна наявність у суб’єкта керування деякої “неяс­ної” інформації щодо дійсних розподілів стану середовища. Якою б “неясною” ін­фо­рмація не була, суб’єкт керування хоч і не може постулювати яку-небудь кон­крет­ну інформаційну ситуацію Ji(i=), але може встановити деякий рівень песимізму - оптимізму.

Для другого типу вважається, що суб’єкт керування має інформацію про стан середовища, яка є “проміжною” між інформаційними ситуаціями J1 та J5, тобто для цього випадку така інформаційна ситуація знаходиться між двома крайніми ситуаціями J1 та J5, що характеризуються, з одного боку, повним або частковим знанням щодо розподілів ймовірностей на Ø, а з другого – антагоністичною поведінкою середовища.

Критерій Гурвіца

Критерій Вальда та Севіджа песимістичні в тому розумінні, що з кожним рішенням вони поєднують стан середовища, що призводить до гарантованих (без­ри­зикових) наслідків для прийнятого суб’єктом керування рішення. Але можна спробувати врахувати поводження середовища, що вважається для суб’єкта ке­ру­ва­­ння зваженою комбінацією найкращого та найгіршого.

Такий підхід до вибору критерію прийняття рішення, відомий як критерій по­каз­ника песимізму – оптимізму, був вперше запропонований Гурвіцем. Особливі­с­тю цього критерію є те, що він передбачає не повний антагонізм середовища, а ли­ше частковий. Сутність критерію Гурвіца полягає в знаходженні оптимального рішення (або множини таких рішень ), для якого виконується умова

(10.42)

при фіксованому . Якщо позначити

, (10.43)

то для фіксованого з кожним рішенням можна поєднати показник , який будемо називати показником Гурвіца рішення .

Критерій Ходжеса-Лемана

Ходжес та Леман стверджують, що в практиці прийняття рішень за умов неви­зна­ченості інформації щодо стану середовища часто знаходиться між повним не­зна­нням та точним знанням апріорного розподілу.

Критерій Ходжеса-Лемана дозволяє використати можливу інформацію, яку має суб’єкт керування, але в той самий час забезпечує заданий рівень гарантії у випадку, коли ця інформація неточна. В деякому розумінні критерій Ходжеса-Лемана являє собою “суміш” критеріїв Байєса та Вальда.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Функція ризику | Ризик та системні властивості економічних рішень
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 472; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.