Результати інтелектуальної праці, та товарний знак

Результати інтелектуальної праці належить до об'єктів торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, «ноу-хау», товарні знаки, промислові взірці (моделі).

Патент на винахід ~ це свідоцтво компетентного державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розробнику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати винахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15-20 років, але на практиці реальний термін патенту значно нижчий -6-10 років.

Патент може бути проданий як товар на основі патентної угоди, У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.

Ліцензія за своєю суттю є дозвіл (право), що надається за винагороду власником (ліцензіаром) іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Відрізняють ліцензії: прості, виняткові і повні.

Проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавлених у винаході. Виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використовувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія дає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень в межах терміну дії угоди.

«Ноу-хау» (буквально «знаю як робити») - багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технологічного, виробничого, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характери. Характерні риси «ноу-хау»: науково-технічна і економічна цінність і практична застосовуваність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт «ноу-хау» може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду, тобто «живого спеціаліста».

Товарний знак. це зареєстроване у встановленому порядку позначення, символіка, які дозволяють відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими. Багато фірм, особливо торговельні, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників для реклами і закріплення на ринку, посилення

конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує куплена відповідна ліцензія.

var MGCD = new Date(); document.write(''); У світі визначено основні 6 видів брендів, кожен з яких відіграє свою особливу роль у створенні ринкових відносин, а саме:

Товарні бренди - цей термін стосується брендів, під якими випускаються продовольчі товари. Всім відомими торговими брендами є шоколадна продукція Nestle, напій Coca-Cola, чай Lipton, кавові напої Nescafe.

Сервісні бренди, їх найчастіше ототожнюють з наданням послуг. Наприклад, Авіакомпанія WIZZAir - типовий сервісний бренд. Ви купуєте послуги, стиль повітряних подорожей від WizzAir з типовим пакетом послуг, обрамлених відповідними кольорами та ін. Гарним прикладом сервісних брендів є банки: БМ Банк, Дельта банк, Правекс-банк та інші.

Приватні бренди належать конкретним персонам. Першими почали використовувати особисті бренди відомі діячі кінематографа Голлівуду, продовжують цю традицію і зірки вітчизняної та зарубіжної поп-музики: «Scorpions», Алла Пугачова, Tina Karol.

Організаційний бренд включає в себе корпоративні бренди, благодійну діяльність, політичні партії: Партія Литвина, Партія Народна Самооборона та інші. Тобто, у зв'язку з розширенням меж товаро-оборотного характеру ринкових взаємовідносин, брендами стають назви компаній, фірм, які включають у свою маркетингову політику, концепцію організаційного бренду. Прикладами таких брендів є: Microsoft, Apple, Sony. Брендові події сьогодні отримали широке застосування. До них відносяться концерти, турне, автомобільні гонки: Формула-1, Мото-Ралі, «Київська Русь».

Географічні бренди застосовуються для розкрутки як нових, так і вже широко історичних, культурних, курортних місць. Париж, Карлові Вари.

3. Основні вимоги до об’єктів комерційної діяльності.

Вимоги до товарів - об'єктів комерційної діяльності детально описуються і регламентуються такими документами:

- стандартами: міжнародними, державними (ДСТУ), галузевими (ГСТ), а також стандартами підприємства (СТП);

- технічними умовами (ТУ);

- угодами, контрактами між суб'єктами ринку;

- натуральними еталонами, товарними зразками.

На першому плані чітко закріпилися вимоги до якості товару.

Якість - це властивості і ознаки, які характеризують здатність товару задовольняти потреби, відповідати призначенню і вимогам, які ставляться до товару. Склад якості товару:

1) призначення:

- функціональне;

- соціальне;

2) властивості:

- споживчі (надійність, довговічність, безвідмовність, ремонтоздатність, ергономічні, гігієнічні, антропометричні, психологічні, естетичні, фізіологічні);

- фізичні (термічні, оптичні, акустичні, фізико-хімічні);

- хімічні (водостійкість, світлостійкість, стійкість до хімічних реактивів);

- біологічні (стійкість проти мікроорганізмів, антисептичні);

Гарантії якості товару підтверджуються спеціальними сертифікатами. Крім того, на маркування наносяться відповідні символи, знаки, свідчення того, що товар сертифікований і це гарантує безпеку його використання. Якість товару виступає провідним фактором його конкурентоспроможності.

Дата добавления: 2014-01-04