Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Структура учнівського самоврядування у школі та класі

Звідси і слово „самоврядування”, яке може означати владу на собою, вміння володіти собою, здатність керуватися у своїх вчинках лише власними переконаннями, а не правилами, що йдуть від інших. І в той же час воно означає автономно, такий вид керування, в якому беруть участь Вільни громадяни, і керуватися законами, які створили самі. В цьому проявляється демократизм в шкільному самоврядуванні.

Соціально-педагогічні функції учнівського самоврядування.

Виховання особистості в системі самоврядування, дитячого та юнацького молодіжного руху.

Лекція 5

 

План:

1. Соціально-педагогічні функції учнівського самоврядування.

2. Структура учнівського самоврядування у школі та класі.

3. Підготовка учнів до самоврядування у школі.

4. Співпраця з дитячими і молодіжними громадськими організаціями та об’єднаннями.

 

Самоврядування у шкільному учнівському колективі можна розглядати як реальну демократію. Сформувати у підростаючого покоління готовність керувати особистими і громадськими справами, розвивати соціальну і громадську відповідальність можна тільки шляхом залучення школярів до учнівського самоврядування, яке може слугувати однією із форм залучення школярів до народовладдя.

Дитяче самоврядування стало відображенням демократичних ідей у суспільному розвитку. Не проникаючи глибоко в історію дитячого самоуправління, підкреслимо лише, що вже Джон Локк зробив спробу скласти проект конституції для американської колонії у Північній Кароліні. Він став відомим проектом найвищої державної мудрості, але виявився не придатним на практиці, оскільки складався без участі школярі.

Перший досвід шкільного самоуправління був проведеній у Швеції.

В 1861 році попередник І. Г. Песталоці – Мартін Планта – ввів демократичний тип управління в семінарії. На спільних зборах за зразком Римської республіки учні обирали консула, цензора, трибуни, едили, канцеляриста, трьох сенаторів, та ін. Цензор кожної суботи оголошував імена трьох найбільш порядних і дієвих, і трьох найбільш негативних учнів. Едили слідкували, щоб учні не сварилися і не вели неналежних розмов, квестор – розбирав скарги, консул допитував свідків, канцелярист записував договір у протоколі. Така організація самоврядування в колективі дисциплінувала учнів і дозволяла навчитися красномовству.

а) Спроба ввести у школі учнівське самоврядування зроблено в Америці. В 1897 році в Нью-Йорку одному починаючому вчителеві довірили завідування великою міською школою, учні якої відрізнялися розбещеністю і мали погану репутацію. Новий завідуючий (за порадою більш досвідченого колеги Вільсона Джилля) вирішив частину своїх обов’язків по управлінню школою перекласти на плечі учнів і залучити їх до підтримання порядку у школі. Для цієї мети було введено самоврядування, до складу якого учні обирали мера, учнів міської управи, суддю, поліцмейстера, поліцейських.

б) Елементи самоврядування в дореволюційній Росії відомі з досвіду Яснополянської школи, які проявлялися у формі шкільних судів. Практика судів над учнями виявилась неефективною, і за переконанням Л. М. Толстого її потрібно було замінити переконаннями, як основним методом виховання школярів.

в) В роки революційного піднесення (1905 – 1907 рр.), з появою Земської самоуправи, виникли подібні шкільні організації. Вони будувались за зразком демократичних республік. Обиралась верхівка, учком, які розпоряджалися і керували усіма школярами. Активна участь усіх школярів у самоврядуванні не передбачалась.

г) В радянський час самоврядування в учнівських колективах з’явилось в 20-х роках. В колонії ім. О. М. Горького., на чолі якого стояв А.С.Макаренко, усіма справами керувала рада командирів та інші обрані та призначені відповідальні особи. В комуні ім. Ф.Дзержинського самоврядування будувалась на виробничій основі. Тут було налагоджено збирання фотоапаратів „ФЕД” – це складне на той час виробництво. З числа комунарів обирався директор, начальники цехів, контролери, експедитори, та ін. Значення досвіду Макаренка полягало в тому, що він показав необмежені можливості учнівського самоврядування в перевиховані неповнолітніх правопорушників. Можливо не сам досвід в його конкретному вигляді, а висновки з досвіду, що мають відповідну цінність для теорії і практики виховання підростаючого покоління.

Д) В подальшому, починаючи з 1934 р. самоврядування в школах розвивалось у формі учкомів, які проіснували до 1936 р. За рішенням ЦКВЛКСМ функції учкомів було передано піонерам і комсомольським організаціям. Однак, дуже швидко виявилось, що через громадські об’єднання важко було виконувати не властиві їм функції: господарчо-побутові, трудові, навчальні, санітарно-гігієнічні, та ін.

 

 

З літературних джерел та практичної роботи шкіл слідує, що структура учнівських колективів шкіл може бути представлена в трьох варіантах:

а) представницький варіант, коли до учнівського комітету входять старости усіх класів. Така структура є оперативною, дає змогу швидко передати учнівському загалу, особливо у великій школі, сьогоденні постанови учнівського комітету, організувати будь-яку акцію, забезпечити її проведення і підводити підсумки;

б) комунарський варіант – виправдовує себе у тих школах, де запроваджено комунарську методику побудови виховного процесу. Для кожної корисної справи створюється тимчасовий штаб, або рада справи учнів, які причетні до них. Члени ради збираються, обговорюють (з участю вчителів) як залучити весь колектив школи чи групу класів до справи, дають доручення, ведуть організаторську роботу (свята, спартакіади, олімпіади, масові походи, тощо). По завершенню справи штаб самоліквідовується, на його місці виникає інша тимчасова структура для нової справи;

в) комісійний варіант, за яким на загальних зборах чи конференції обирається учнівський комітет у складі 9 – 15 осіб. Вони обирають зі свого складу голову, заступника, секретаря, решта очолює комісію, до якої кожна обирає членів з позаштатного активу, працює з ними і звітує на засіданнях учнівського комітету. Такий склад є сталим, але він може бути заформалізованим, або взагалі бездіяльним.

Усіма справами колективу учкоми керують через створені комісії: навчальну, трудову, господарську, дисципліни і порядку, санітарну, та ін.

§ навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів, тощо);

§ трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, організація трудових справ та ін.);

§ господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);

§ дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск „Блискавок”, боротьба за підтримання учнями правил поведінки);

§ санітарія (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог, тощо).

 

Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні відповідні умови.

По-перше, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ними. Воно має займатися конкретними справами, з його рішенням повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи і не вважати їх дитячими забавками.

По-друге, залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, до боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у виконані нових форм виховної роботи з учнями, національних традицій, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків.

По-третє, надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен член.

По-четверте, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов’язків.

По-п’яте, прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно-корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень для найактивніших учнів.

По-шосте, повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, не нав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування.

По-сьоме, кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчити його складній справі управління.

По-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника на підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства, та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб вони постійно оновлювалися.

По-дев`яте, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Модернізм | Співпраця з дитячими і молодіжними громадськими організаціями та об’єднаннями
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1711; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.