Процес збору та інтерпретації маркетингової інформації

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПЕРВИННОЇ ТА ВТОРИННОЇ МАРКЕТИНГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Переваги та недоліки вторинної і первинної маркетингової інформації

Переваги та недоліки вторинної і первинної маркетингової інформації наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Види маркетингової інформації залежно від часу одержання	Переваги	Недоліки
1. Первинна	Цілеспрямованість; конкрет­ність; відповідність методології збору; надійність	Тривалість збору, високі затрати, потреба у висококваліфікованих інтерв’юерах
2. Вторинна	Низька вартість; швидкість отримання, достатня кількість, комплексність	Загальний характер, може бути застарілість, невідома методика збору, надійність джерел

У процесі маркетингових досліджень можуть використовуватися такі її джерела:

· друковані видання (періодика, монографії, огляди ринків, бро­шюри, довідники, статистичні збірники тощо);

· спеціальні дослідження (опитування, спостереження, експерименти);

· довідки офіційних організацій, експортерів, представників фірм;

· балансові звіти, каталоги, проспекти інших підприємств;

· виставки, ярмарки, конференції, презентації, дні відкритих дверей;

· покупці, споживачі, клієнти;

· постачальники;

· сфера торгівлі;

· фінансова сфера;

· неформальні джерела (чутки, друзі).

При вивченні маркетингової інформації досить важливим є питання щодо процесу збору та інтерпретації маркетингової інформації. Алгоритм цього процесу представлено на рис. 3.

Рис. 3. Процес збору та інтерпретації маркетингової інформації

Вихідним етапом процесу збору та інтерпретації маркетингової інформації є визначення проблеми, яку необхідно дослідити. Слід зазначити, що правильне визначення проблеми — це 50 % майбутнього успіху. Після цього встановлюється міра поінформованості (як у даний час, так і можливої). Для цього можуть бути використані такі критерії:

· об’єктивні: кількість (повнота), релевантність (змістовність, значимість), точність (однозначність), надійність, зрозумілість, актуальність, пристосованість до мети дослідження;

· суб’єктивні: ризикованість, характер (стресовий чи заспокійливий), мотивованість;

· економічні (затрати);

· пов’язані з існуючими обмеженнями: захищеність, допустимість інформаційних контактів, допустимість зособів зв’язку, міра захисту інформації.

Третій етап процесу — опрацювання концепції збору інформації. Він полягає у розробці проекту збору інформації, методів її збору, альтернативних варіантів (повне чи вибіркове, разове або періодичне, одно- чи багаторазове дослідження).

Четвертий етап — збір вторинної інформації та перевірка правильності її вибору. Критеріями такої перевірки є характеристика установи, що збирала дані, відповідність інформації поставленим завданням, методи та час збору, актуальність зібраних даних.

У разі недостатності зібраної інформації переходять до польових досліджень (збору первинної інформації). Після цього зібрані дані підлягають обробці (зведенню у відповідні таблиці, представленню у вигляді діаграм, графіків тощо).

Наступний етап процесу — аналіз даних. При цьому етапі інформаційна сировина інтегрується виходячи з поставлених цілей у відповідні висновки і рекомендації. Саме останні формуються у відповідному звіті, який захищається перед замовниками. Це — останній етап процесу.

Як відомо, збір первинної інформації є одним із найбільш трудомістких і відповідальних. А тому слід детально вивчити питання щодо методів збору такої інформації. В їх числі виділяють:

· опитування — інтерв’ю з респондентом особисто, по телефону чи пошті за допомогою опитувального листка (анкети);

· спостереження — вивчення і фіксування поведінки суб’єктів;

· експеримент — одержання інформації стосовно взаємозв’яз­ків між залежними і незалежними змінними в умовах близьких до реальних;

· імітація — відтворення дії різних маркетингових чинників за допомогою математичних моделей та ЕОМ.

Дата добавления: 2014-01-04