Константа дисоціації

Оскільки електролітична дисоціація слабких електролітів є оборотним процесом, то вона підкоряється закону діючих мас. Тому для загальної реакції електролітичної дисоціації слабкого електроліту

Kt_x An_y Û xKt^y+ + yAn^x–

константа рівноваги матиме вигляд:

де [Kt^y+] і [An^x–] – молярні концентрації відповідно катіонів і аніонів, а [Kt_xAn_y] – молярна концентрація недисоційованих молекул. Нагадаємо, що за допомогою квадратних дужок позначають молярну концентрацію речовини у рівноважному стані.

Константа рівноваги К слабкого електроліту називається константа дисоціації К_дис і характеризує здатність речовини розпадатися у розчині на йони.

Чим менше значення К_дис, тим слабкішим є електроліт, і навпаки, велике значення К_дис свідчить про його високу здатність до дисоціації.

Важливішою ознакою константи дисоціації є те, що вона не залежить від концентрації розчину, а залежить лише від природи розчиненої речовини і розчинника та від температури. Значення констант дисоціації наводяться у спеціальних довідниках.

Для електролітів, що дисоціюють ступінчасто, кожній стадії дисоціації відповідає своє значення константи дисоціації. Наприклад, для ортофосфатної кислоти:

Для загального процесу:

Н₃РО₄ Û 3Н⁺ + РО₄^3–

сумарна константа дисоціації

дорівнює добутку ступінчастих констант дисоціації:

К_заг = К₁×К₂×К₃ = 7,1× 10^–3 × 6,2 × 10^–8 × 5,0 × 10^–13 =2,2 × 10^–22.

При цьому К₁ > К₂ > К₃, оскільки відщеплення йона Н⁺ від нейтральної молекули відбувається значно легше, ніж від однозарядного негативного аніона Н₂РО₄^–, тим більше, від двохзарядного негативного аніона НРО₄^2–. З цього випливає, що Н₃РО₄ є значно сильнішою кислотою, ніж Н₂РО₄^–, а Н₂РО₄^–, у свою чергу, – ніж НРО₄^2–.

Багатокислотні гідроксиди теж дисоціюють ступінчасто, наприклад:

Дата добавления: 2014-01-04