Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ігрові форми на уроках математики

План

Тема. Організація усних вправ на уроках математики. Ігрові форми і методика їх використання

Семінар №5. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Питання для усного опитування:

1. Загальна характеристика ситуації та особливостей розвитку підлітків

2. Стосунки з однолітками та дорослими

3. Розвиток пізнавальних процесів

4. Формування особистості підлітка

Питання для самостійного опрацювання:

  1. Неформальне спілкування в підліткових та юнацьких групах.
  2. Психологічні аспекти самовизначення і вибору професії підлітками
  3. Підліткова сексуальність
  4. Формування ідентичності підлітка

Тематика рефератів:

  1. Образ “Я” та зовнішній вигляд підлітка
  2. Підліткова сором'язливість
  3. Деструктивна поведінка підлітків
4. Особливості соціального розвитку особистості у підлітковому віці

Література:

1. Особливості соціального розвитку особистості у підлітковому віці (О. В. Вакуленко) // Український соціум. - 2004. - № 1 (3). - C.95-99
  1. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии М.: Педагогика-пресс, 1997
  2. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. Полный жизненный цикл развития человека. - Москва, 2001.

4. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. - М., 1994.

  1. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. М.,1996

 

1. Підготовка вчителя до уроку:

а) завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій;

б) вправи на формування обчислювальних навичок;

в) завдання ущільненого характеру;

г) завдання з термінологічним спрямуванням;

д) математичні диктанти;

є) вправи на засвоєння питань теорії арифметичних дій;

є) усні геометричні вправи;

д) завдання з логічним навантаженням.

2. Ігрові форми на уроках математики.

3. Організація усних вправ.

Література

1. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах:
Навч.посібник. - К.: А.С.К., 1999. С. 60-70, 98-100.

2. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Посібник для вчителя. -
К.: Рад. школа, 1999. С. 5-7, 32-62, 159-162.

3. Коваленко В.Г. Дидактичні ігри на уроках математики: Посібник для вчителя. -
М.: Просвіта, 1990. С. 6-90.

1. Підготовка вчителя до уроку

З огляду складових частин уроку впливають і вимоги до його підготовки.

Хід уроку має бути відображений у плані-конспекті і достатньо забезпечений дидактичними матеріалами. Кожний учитель має розробити свою методику (технологію) підготовки до уроку. Насамперед треба глибоко продумати тему і цільове спрямування уроку. (Тема зазначена в календарному плані). Після перегляду в підручнику матеріалів для даного уроку і плану-конспекту попереднього уроку (стану його виконання) формулювання теми уточнюється і, нерідко, доповнюється відповідно до справжнього стану опрацювання програмного матеріалу. Основна дидактична мета, що здебільшого випливає з теми уроку, повинна відображати результат діяльності учня. Наприклад: «Засвоєння учнями таблиці віднімання числа 5 з переходом через десяток», «Усвідомлення учнями зв'язку між діями додавання і віднімання», «Набування учнями вмінь і навичок письмового додавання трицифрових чисел» тощо.

Намітивши навчальні цілі уроку, вчитель має продумати, як їх найкраще реалізувати на конкретному дидактичному матеріалі з даним складом учнів, врахувавши їх загальні психологічні та індивідуальні можливості. При цьому потрібно ґрунтовно проаналізувати матеріал підручника: чи достатньо його на урок; чи повністю його використовувати, чи щось опустити; чим і звідки доповнити матеріал підручника; що є в підручнику для опитування, усних обчислень або актуалізації знань; яким методом передбачено опрацювання нового матеріалу в підручнику; що краще учні засвоюють під керівництвом учителя, а що самостійно.

 

 

Визначивши методику опрацювання нового матеріалу, час, потрібний для його пояснення і первинного закріплення, треба продумати, скільки можна виділити часу на інші складові частини уроку. З урахуванням часу визначають методику перевірки домашньої роботи, зміст завдань і запитань для опитування учнів та усних обчислень. Ці завдання і запитання, якщо їх взято не з підручника, варто записати у план-конспект. Крім того, записують відповіді громіздких прикладів, складених задач та формулювання тих правил чи висновків, яких не подано у підручнику.

Добираючи матеріал для закріплення та повторення, продумують також способи диференційованого підходу чи організації виконання завдань за двома варіантами.

Абстрактний характер математичного матеріалу потребує використання відповідних наочних засобів, роздавального матеріалу, іншого обладнання (ігор, цікавих вправ).

Працюючи над планом уроку, треба враховувати всю систему уроків із загальної теми, вимоги до рівня її засвоєння.

Розв'язанню виховних завдань на уроці сприяють весь навчальний процес у цілому, методи навчальної роботи, чітка організація уроку. Проте в системі уроків з теми варто планувати матеріал для виховання в учнів спостережливості, сумлінності та ініціативи, чіткості та акуратності в роботі. Задачі, що розв'язують і складають на уроці, мають бути практичного, пізнавального характеру, що сприяє встановленню зв'язку з життям.

У ході проведення уроку вчитель додержується плану, але при цьому зважає на всі обставини. У разі відхилення від плану важливо зорієнтуватися, як це може вплинути на всю передбачену роботу. Майстерність вчителя проявляється в умінні відреагувати на те, як сприймають діти його пояснення, які в них виникають труднощі. Може виникнути потреба в додатковому поясненні, заміні методу роботи, використанні предметної ілюстрації тощо.

Ефективне викладання математики в початкових класах неможливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями математичних понять, ідей, формування необхідних умінь та навичок. «Яка дитина у грі - така вона буде як виросте» (Макаренко).

Ігри бувають:

а) дидактичні (навчальні);

б) сюжетно-рольові (імітують діяльність дорослої людини).

Функції гри. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання посильні кожному учню, максимально розвивати їх здібності. Гра виховує почуття колективізму, відповідальності. Гра формує постійний інтерес до навчання, знімає втому, сприяє включенню дітей у навчання, формує навички навчальної діяльності, освоюються соціальні ролі (роль продавця і т.д.), розвиває мовлення, увагу, пам'ять.

Дидактичні ігри на уроках математики можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення


раніше набутих уявлень та понять, для повнішого їх осмислення, для формування

обчислювальних навичок і т.д. Гру можна пропонувати на будь-якому етапі

уроку.

Вимоги до проведення гри на уроці:

1. Ігрове завдання повинно збігатися за змістом з навчальним (ігровою є тільки
форма його постанови).

2. За змістом гра повинна відповідати дидактичній меті уроку, бути посильною
для кожного учня (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити
її мету, кінцевий результат, послідовність дій, мати необхідний запас знань для
участі у грі).

3. Забезпечити кожного учня необхідним матеріалом (дидактичним). Треба, щоб
був простий спосіб його виготовлення і використання.

4. Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри зрозуміле, чітке.

5. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі
можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

6. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати
справедливо. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі
порівняння, оцінка за поразку у грі, глузування тощо).

7. Залучати до гри всіх учнів.

Крім цього, оскільки гра має проводитись систематично, вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:

1.Доцільно створити умови для проведення самостійних ігор-змагань між
учнями, що сидять на різних рядах, і для індивідуальних ігор. Для цього проти
кожного ряду парт закріпити набірні полотна та палички для розставлення
предметів під час гри, щоб їх було видно усім учням класу.

2. Підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор.

3. Продумати, де зберігати ігровий матеріал (полички, шафи, ящики, целофанові
кульки тощо).

4. Ігровий матеріал має бути чітко систематизований і згрупований так, щоб ним
було зручно користуватися.

5. Доцільно розсадити учнів так, щоб за партою сидів один сильний учень, а
другий слабкий, але зробити це непомітно для них. Рівень знань учнів по рядах
парт щоб був приблизно однаковим.

Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту, викликає тому і байдужість учнів.

Правила гри зобов'язують учнів діяти строго по черзі, або колективно, відповідати за викликом, уважно слухати відповіді товаришів, бути дисциплінованим, чесно визнавати свої помилки. Це виховні функції гри.

Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей, сприяють вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

Вчитель повинен непомітно підтримувати дітей, підбадьорювати їх, запобігати виникненню можливих конфліктів. В жодному разі вчитель не повинен


захоплюватися лише дидактичною метою гри, недооцінюючи її виховне значення.

Слід уникати одноманітності завдань, організовувати їх так, щоб не доводилось довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Формування особистості підлітка | Організація усних вправ
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1623; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.