Соціально-політичні небезпеки

План

Лекція 6

Тематичне картографування. Картодіаграми

Крім оглядових загальногеографічних і топографічних карт у практиці географічного аналізу і подання даних широко використовуються тематичні карти, створені на основі аналізу атрибутивних даних, пов'язаних з тим чи іншим набором просторових об'єктів (наприклад, кількість населення в містах або адміністративних одиницях). Тематичні карти і картодіаграми використовуються для візуального аналізу просторово-розподіленої інформації, у зв'язку з цим сприйняття й аналіз таких карт людиною значною мірою залежать від методики їхньої побудови і візуальних характеристик.
Побудова тематичних карт і картодіаграм із використанням просторової основи у вигляді точкових, лінійних і полігональних об'єктів і пов'язаних з ними записів з табличних баз даних є однієї з найбільш поширених функцій ГІС. При побудові картодіаграми пов'язана з об'єктом інформація візуалізується у вигляді картографічних знаків, що відбивають якісні або кількісні характеристики кожного об'єкта. Процедура побудови тематичної карти або картодіаграми звичайно реалізована у вигляді спеціального програмного модуля, виклик якого здійснюється за допомогою спеціального пункту меню. У більшості програмних продуктів ГІС реалізована побудова декількох типів карт за тематичними шаблонами. Користувач має можливість вибрати тип створюваної карти, вибрати з атрибутивної бази дані характеристики, за якими буде будуватися карта, вибрати стиль оформлення карти (колір, тип символу та ін.).

Атрибутивна інформація, на основі якої будується карта (одне чи кілька полів бази даних), називається тематичною змінною. Як тематична змінна може використовуватися вираження, що обчислює нове значення на підставі значень одного чи кількох полів з використанням математичних, логічних і просторових операторів або функцій.

У більшості програмних ГІС-пакетів доступні такі тематичні шаблони:
- ранжовані діапазони;
- стовпчасті картодіаграми;
- кругові картодіаграми;
- ранжовані символи;
- точки з заданими вагами;
- індивідуальні значення.

Тема: Соціально-політичні конфлікти. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини

Мета: В результаті вивчення теми даної лекції студенти повинні знати: поняття " сфера суспільного життя ", соціально-політичні небезпеки та причини їх виникнення, фактори, що впливають на здоров'я людини.

1. Поняття "сфера суспільного життя"

3. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини

Література

1. Р.С.Яким "Безпека життєдіяльності людини", Львів "Бескид Біт", 2005 р.

2. Є.П. Желібо "Безпека життєдіяльності", Київ, "Каравела", 2001р.

3. В.С. Джигирей та ін. "Безпека життєдіяльності", Львів, "Афіша", 2001

4. В.В. Дивак, А.П. Юхименко "Енциклопедія виживання", Кам’янець-Подільський, 2003р.

5. В.М. Лапін "Безпека життєдіяльності" Львів ЛБКНБУ, Київ "Знання", 1999р.

6. І. М. Миценко "Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі", Кіровоград, 1998 р.

Поняття "сфера суспільного життя" відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, чинники як матеріальні, так і ідеальні, об'єктивні й суб'єктивні. Сфера - це реальний процес людської життєдіяльності.

Діалектику сфер суспільного життя розглядають як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних та природних вимірах. Доцільно виділяти такі сфери суспільного життя:

а) матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання, а також продуктивні сили й виробничі відносини,
науково-технічний прогрес і технологічну революцію;

б) соціально-політична - охоплює соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві - національні, групові, міждержавні тощо. Саме ця сфера охоп
лює такі явища й процеси, як революція, реф эрма, еволюція, війна. У цій
сфері функціонують такі соціальні інститути, як партія, держава, суспільні
організації;

в) духовна - це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр
виробництва свідомості (як індивідуальної, так і суспільної), трансформації
її від однієї інстанції до іншої (засоби масового інформування), пере
творення в індивідуальний духовний світ людини;

г) культурно-побутова - охоплює виробництво культурних цінностей, пе
редачу їх від одного покоління до іншого, життя сім'ї, побутові проблеми
(організація відпочинку, вільного часу), освіту, виховання тощо.

Усі сфери суспільного життя тісно взаємопов'язані, тому їх треба розглядати лише в єдності. Абсолютизація якоїсь однієї сфери суспільного життя призведе до створення деформованої моделі суспільства. У центрі кожної сфери, як і суспільства загалом, має стояти людина, яка охоплює всі сфери життєдіяльності, єднає їх.

Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають під час соціально-політичних конфліктів.

У політологічних словниках найпоширенішим є таке трактування конфлікту: зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їхніх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту є соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта. Конфлікт передбачає усвідомлення сеперечності і суб'єктивну реакцію на неї. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт.

Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним. Політичні інститути, організації, рухи, втягуючись у конфлікт, активно обстоюють певні соціально-економічні інтереси. Конфлікти, що відбуваються в різних сферах, набувають політичної значущості, якщо вони зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, всенаціональні, релігійні, демографічні та інші відносини.

Суб'єктами соціально-політичного конфлікту стають люди, які усвідомили суперечності і обрали як спосіб їхнього вирішення зіткнення, боротьбу, суперництво. Такий спосіб вирішення суперечності здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, коли має місце відверте зазіхання на ресурси, вплив, територію з боку індивіда, групи, держави (коли йдеться про міжнародний конфлікт). Суб'єктами конфліктів є: 1) окремі люди, групи, організовані в соціальні, політичні, економічні та інші структури; 2) об'єднання, які виникають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.

Помітне місце нині посідає один з різновидів соціального конфлікту - міжетнічний, пов'язаний із суперечностями, що виникають між націями. Особливої гостроти він набув у країнах, які зазнали краху форми державного устрою (СРСР, Югославія).

Існує дві форми перебігу конфліктів:

- відкрита - відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

- закрита або латентна, коли відвертого протистояння нема, але ведеться невидима боротьба.

Поняття "соціально-політичний конфлікт" застосовують, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки) та між державами (війни, партизанські рухи).

Війна - суспільно-політичне явище, продовження політики насильницькими засобами. Це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова - крайній ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Сучасна війна ведеться всією країною, захоплює всі сфери життя і діяльності суспільства.

Наслідки воєнних дій провокують різні катастрофи. Так використання хімічної, бактеріологічної, ядерної, нейтронної зброї, а також боєприпасів з сердечниками із збідненого урану призводить до спустошення не тільки людського генофонду, але й наносить помітну шкоду всьому живому на Землі.

До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстремістських угруповань (тобто тероризм). В наш час явище тероризму досить поширене. Якщо донедавна звертання до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було винятковим, надзвичайним явищем, то в наші дні практично щоденні повідомлення про терористичні акти сприймають як щось неминуче.

Одна з найнебезпечніших терористичних організацій "Аль-Каїда" діяла в 45 країнах світу. Згідно з експертною оцінкою спеціалістів, представники цієї терористичної організації проводять планомірну інформаційну операцію щодо дестабілізації ситуації в США, провокують виникнення паніки серед мирного населення. Проголошений 10 вересня заклик Бен-Ладаном вбивати всіх американців, ізраїльтян та їх союзників і наступні терористичні акти чинять небезпеку глобального характеру, терор став органічною складовою сучасного життя і набув величезних масштабів.

Тероризм (від лат. teror - страх, залякування) - це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, у тім числі фізичне знищення людей, залякування урядів та населення з метою досягнення певних цілей. Директор ЦРУ в 1966-1973 pp. Річард Холмс стверджував, що питання про тероризм недостатньо вивчене: "Саме слово невдале - воно практично нічого не означає. Але воно вселяє страх в серця людей, які чують його".

Тероризм є також формою партизанської війни, коли проти чисельно переважаючого та якісніше озброєного ворога неможливо вести відкриті військові дії.

Терористами є окремі особи, групи, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм - антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Його застосовують і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.

Визначити тероризм можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основні види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. Можна також вести мову про можливість біологічного, ядерного, інформаційного тероризму тощо.

Найпоширенішим у світі терористичними актами є:

- напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;

- захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що спричинює громадський резонанс);

- захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація -звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація - вимога викупу);

- насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або з пропагандистською метою);

- викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів; форма самофінансування);

- політичні вбивства (це один з найрадикальніших засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);

- вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей);

- розповсюдження сибірської виразки, зараження населених пунктів віспою та бубонною чумою тощо.

Алкоголь збуджує, підбадьорює, піднімає настрій, змінює самопочуття, робить бесіду жвавішою. Алкоголь висококалорійний продукт, швидко забезпечує енергетичні потреби організму. Відомо, що в пиві і сухих виноградних винах до того ж є певний склад вітамінів та ароматичних речовин. Усе це правильно, але алкоголь ніколи не може бути корисною речовиною і лише тимчасово призводить до вдаваного покращення стану.

Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів людини. Як і нікотин, алкоголь - наркотик, до якого швидко звикають і не задовольняються малими дозами.

Алкоголь всмоктується досить швидко в кров, яка розносить його по всьому організму. Але розподіляється алкоголь в різних тканинах організму нерівномірно і, як встановлено, основна його доза всмоктується в мозок. Як і інші отруйні речовини, алкоголь знешкоджується в печінці. Беручи участь у знешкодженні спирту, печінка сама зазнає його шкідливої дії. Алкоголь викликає запальну реакцію в клітинах печінки, вони зневоднюються, зморщуються, ущільнюються і гинуть. Відбувається часткова заміна цих клітин щільними сполучнотканинними рубцями. Таким чином алкогольний гепатит (запалення печінки) переходить у серйозне захворювання, яке називається цирозом. Живіт збільшується через утворення водянки черевної порожнини. Розвивається загальне отруєння організму, і людина гине.

Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розповсюдженням чинників ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння - основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн - чинник ризику більш ніж 25 хвороб.

Ось деякі цифри та факти щодо куріння:

- за оцінками ВООЗ близько третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів - жінки) курять;

- кожного року в світі тютюн спричиняє 3,5 мли смертей, або 1000 - щодня;

- за прогнозами, глобальна тютюнова "епідемія" забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.

Проституція - вступ людей у безладні статеві стосунки за матеріальну винагороду. Проституцією є також втягування чоловіка чи жінки в статевий контакт за визначену винагороду.

Результатом спілкування з проститутками можуть бути пристрасть до алкоголю, наркотиків, травми, каліцтва, смертельні випадки.

Проститутки та їхні клієнти ризикують підхопити інфекційні хвороби, віруси імунодефіциту, різні заразні хвороби. Крім цього проституція є складовим елементом злочинного світу.

Дата добавления: 2014-01-04