Потреби і мотиви

Визначення і функції діяльності.

Види діяльності.

Формування знань, умінь, і навичок.

Внутрішня діяльність і її функції.

Потреби і мотиви.

ПЛАН: 1. Визначення і функції діяльності.

ТЕМА 6: Діяльність.

Діяльність – це активність людини, спрямована на досягнення свідомо поставлених цілей, зв'язаних із задоволенням його потреб і інтересів, яка базується на виконанні вимог суспільства.

Діяльність спирається на свідомість, і є суспільною, соціальною, зв'язаною з вимогами суспільства. Неусвідомлювані функції не можна назвати діяльністю. Діяльність виходить з потреб і інтересів людини. Потреба є рушійною силою діяльності.

Функції діяльності:

1. Пізнання навколишнього світу (зовнішня і внутрішня діяльність).

2. Створення матеріальних умов власного існування.

3. Створення духовних продуктів (наукова ідея, вірш).

4. Зміна навколишнього світу (посадити дерево, написати речення).

5. Зміна самого себе.

Діяльність характерна тільки для людини. У тварин немає діяльності, а є тільки життєдіяльність. Розглянемо відмінність діяльності від життєдіяльності.

ДІЯЛЬНІСТЬ	ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ
Це продукт що створює і творить.	Споживча.
Свідома.	Інстинктивна
Є присутнім творчий акт.	Є присутнім лише відтворюючий акт.
Суспільна (визначається вимогами суспільства).	Ситуативна (визначається ситуацією).

Потреби і мотиви є рушійними силами діяльності.

Потреба – Це стан нестатку організму, що виникає в залежності від необхідності того або іншого об'єкта для життєдіяльності, і спонукує людину до активності.

Потреби бувають:

По походженню:

· Природні (уроджені) – Це: органічні потреби, потреба в контактах, і пізнавальна потреба (у новій інформації).

· Культурні (придбані) – це всі інші потреби.

По характеру предмета:

· Матеріальні.

· Духовні.

Мотив – це предмет потреби, це сенс життя людини.

Будь-яка діяльність людини визначається мотивами (позитивними і негативними). Той самий мотив може спонукувати різні діяльності. Безліч мотивів вибудовуються в ієрархію. Головний мотив – ведучий, а наступні мотиви – це стимули, що підтримують основний ведучий мотив.

Мотиви можуть бути:

· Усвідомлювані – представлені у свідомості, контрольовані, коли людина може розповісти, що і як вона хоче.

· Неусвідомлювані – коли людина не усвідомлює, що і як вона робить. Вони можуть виявлятися зовні в емоціях і в особистісному змісті.

Емоції – визначаються мотивами. Позитивні емоції виникають коли мотив вдоволений, а негативні – не вдоволений.

Особистісний зміст – це переживання підвищеної суб'єктивної значимості предмета, дії, або події, виявляється в перехідних процесах, коли нейтральний предмет стає дуже значимим.

Чим сильніше і цікавіше мотив, тим більше коло предметів утягує в поле діяльності людини. Мотиви можуть мінятися в зв'язку із ситуаціями. У людини багато мотивів, що керують життям. Вони поєднуються в МОТИВАЦІЙНУ СФЕРУ. Іноді в мотиваційній сфері виникають конфлікти, зміни ієрархії (коли один мотив суперечить сенсові життя).

Ланцюжок розвитку мотивів:

потреба→мотив→ціль→діяльність→потреба→я

Дата добавления: 2014-01-04