Перевірка нарахування заробітної плати за дні відпустки, допомоги з тимчасової непрацездатності

План.

1. Завдання, послідовність і джерела та правове регулювання обліку і контролю розрахунків з оплати праці.

2. Перевірка нарахування заробітної плати за дні відпустки, допомоги з тимчасової непрацездатності.

3. Контроль премій, доплат і надбавок до заробітної плати.

Активізація розумових здібностей: співбесіда стосовно методики проведення ревізії з оплати праці, контролю використання робочого часу та виробітку.

Самостійна робота:

Домашнє завдання:

Вивчити тему, законспектувати питання із самостійної роботи

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VІ.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99. - № 996-ХІV.

3. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ.

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від від 22.12.2011 № 4282-VI.

5. Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.93. - №2939-ХІІ.

6. Закон України „ Про оплату праці”.

7. Закон України „Про відпустки” №504/96 ВР від 15.11.96 р.

8. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. №100.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99. - № 87.

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99. - № 87.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99. - № 87.

12. Бутинець Ф.Ф., Усач Б.Ф. та ін. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник. – Житомир: ПП „Рута”, 2001.

13. Романів Є.М., Хом’як Р.Л. та ін. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. – Львів: „Інтелект-Захід”, 2002.

14. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. – Київ: К:Юра, 2000

Викладач: Рошко А.Б.

ТЕЗИ

1.Завдання, послідовність і джерела та правове регулювання обліку і контролю розрахунків з оплати праці.

У відповідності з Законами України „Про охорону праці”, „Про оплату праці” важливим завданням документальної ревізії розрахунків з оплати праці є контроль за дотриманням трудової і штатної дисципліни, за правильністю застосування встановлених систем і розрахунків з оплати праці.

Також до основних завдань ревізії розрахунків з оплати праці відносять:

- правильність утворення і використання коштів на оплату праці;

- дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку розрахунків з робітниками та правильність здійснення відрахувань на соціальне страхування;

- дотримання встановленого порядку преміювання та інших компенсаційних виплат;

- правильність застосування тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідників);

- дотримання норм оплати сумісництва, замісництва та суміщення професій тощо.

Ревізію трудових ресурсів і розрахунків по заробітній платі здійснюють вибірково.

При перевірці розрахунків по оплаті праці потрібно:

- встановити відповідність показників аналітичного обліку по оплаті праці даним синтетичного обліку по рахунку 661 у Головній книзі і бухгалтерському балансі на ту саму дату;

- звірити сальдо по рахунку 661 на перше число місяця в Головній книзі і балансі підприємства з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей;

- вивчити відповідність первинних документів, порядок і послідовність їхнього заповнення;

- перевірити табелі обліку робочого часу і графіків роботи;

- перевірити правильність застосування тарифних ставок чи умов контракту, а при відрядній – виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність застосування норм і розцінок;

- з'ясувати, чи здійснюється внутрішньогосподарський контроль за відповідністю фактично виконаного обсягу робіт зазначеному у відповідних первинних документах;

- перевірити правильність нарахування виплат по невідпрацьованому на виробництві (неявочному) часу, одним з основних видів яких є оплата відпусток;

- перевірити правильність зроблених утримань із заробітної плати;

- перевірити витрати коштів Фонду соціального страхування України і Пенсійного фонду України і, насамперед, на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності, родам і ін.;

- перевірити розрахунки з депонентами, установити причини і реальність виникнення заборгованості, законність її списання.

- Розрахунки з оплати праці”, а також звітність, що відображає стан розрахунків з оплати праці.

Основними джерелами ревізії є:

- штатний розпис;

- накази та розпорядження адміністрації стосовно особового складу;

- трудові договори, контракти, угоди;

- особові картки працівників;

- табелі обліку відпрацьованого часу;

- наряди за виконану роботу;

- листи непрацездатності;

- розрахунково-платіжні відомості;

- реєстри депонованої заробітної плати;

- реєстри аналітичного та синтетичного обліку (Головна книга з рахунку 66 та книга форми К-18)

- форми бухгалтерської та статистичної звітності.

При виконанні перевірки розрахунків з оплати праці найчас­тіше використовуються такі прийоми контролю:

• взаємна перевірка;

• нормативна перевірка;

• техніко-економічні розрахунки;

• логічна перевірка;

• арифметична перевірка;

• перевірка кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку.

Перевірка стану розрахунків по оплаті праці починається з співставлення показників поточної і річної зхвітності про виконання плану по праці з щомісячним бухгалтерським зведенням даних по розрахунках з робітниками і службовцями і зведення зарплати по її складу і категоріях працівників.

У випадках виявлення невідповідностей між даними аналітичного і синтетичного обліку слід встановити їх причини.

Основними документами, якими керується ревізор при перевірці порядку надання відпустки та правильності нарахування відпускних є Кодекс законів про працю та Закон України „Про відпустки” №504/96-ВР від 15 листопада 1996 року.

Відповідно до законодавства відпустки поділяються на:

- щорічні (основна, додаткова за роботу з шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки);

- додаткові відпустки (у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю та пологами; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тощо), відпустки без збереження заробітної плати.

За загальним правилом у перший рік роботи щорічна відпустка надається після закінчення шести місяців безперервної роботи, при цьому її тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу.

Джерелами нарахування сум відпускних є:

- витрати на оплату праці підприємств;

- прибуток, що залишається на підприємстві після сплати податків до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники;

- кошти державного соціального страхування.

Для перевірки правильності нарахування сум ревізор має керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим КМУ від 08.02.95р. №100. відповідно до нього сума відпускних розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на відповідну кількість календарних днів року (за винятком святкових та неробочих днів) і множення отриманого результату (середньоденного заробітку) на кількість календарних днів наданої оплачуваної відпустки.

Час, протягом якого працівник напрацював і заробіток за ним не зберігався виключається з розрахункового періоду.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань та податків.

Ревізору слід уважно перевіряти суми, що включені до розрахунку середньої заробітної плати. Часто помилково включають виплати, що не входять до суми середньої заробітної плати. Таким чином перевіряють чи не було порушення встановлено порядку нарахування відпускних.

Порядок обкладання обов’язковими податками і зборами сум відпускних такий самий, як і порядок оподаткування основної заробітної плати.

Особливу увагу ревізор звертає на виплату компенсацій за невикористану відпустку. Вони виплачуються у разі звільнення працівника за всі невикористані ним дні відпустки. За бажанням працівника частина щорічної відпустки заміняється ним на грошову компенсацію, при цьому тривалість відпустки повинна бути не менше 24 календарних днів.

Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Надання відпустки без збереження заробітної плати зобов’язує підприємства сплачують єдиний соціальний внесок до ПФУ у розмірі який встановлений на підприємстві за класом ризику на підприємстві з розрахунку на одного найманого працівника.

Ревізор має звернути увагу на те чи надання відпустки частинами не призвело до зменшення річної норми часу порівняно з використанням працівником цієї відпустки одноразово. Для цього рекомендовано надавати частину відпустки з дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної відпустки.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності. Підставою для нарахування допомоги є листок непрацездатності, який надається лікувальним закладом. У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення від роботи. На зворотному боці листка відділом кадрів вказується безперервний стаж роботи. Листок може видаватися терміном на 5 днів з наступним продовженням до 10 днів, а далі до 30 днів; у зв’язку з вагітністю та пологами до 126 днів.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується:

- перших п’ять днів власником за рахунок коштів підприємства;

- решту днів ФСС з ТВП починаючи з шостого дня непрацездатності.

Ревізору слід перевірити правильність визначення суми допомоги, а також відображення в обліку нарахування допомоги.

Збори у фонди соціального страхування на допомогу з тимчасової непрацездатності не нараховуються. Утримання єдиного соціального внеску із сум допомоги з тимчасової непрацездатності складає 2%.

Допомога з тимчасової непрацездатності нарахована підприємством за перших 5 днів непрацездатності відноситься до витрат підприємства.

Дата добавления: 2014-01-04