Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття та види біржових угод

Вступ

Вступ

ПЛАН

Дніпропетровськ 2013

УГОДИ В БІРЖОВІЙ ТОРГІВЛІ

(лекція 2 години)

 

 

Для студентів ННІ права

 

 

Лекцію підготував Копєлєв І.Ю. – доцент кафедри господарсько-правових дисциплін ННІ права ДДУВС

 

Рецензенти:

Професор, доцент кафедри адміністративного права і діяльності Миронюк Р.В.

 

Приватний нотаріус, кандидат юридичних наук, доцент кафедри загально правових дисциплін Яровая Н.Г

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри господарсько-правових дисциплін ННІ права

“12” вересня 2013 р., протокол № 4

 

 

1. Поняття та види біржових угод

2. Товарні угоди. Товарний арбітраж

3. Угоди банків з цінними паперами

Висновки

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

Нормативна література

 

1. Конституція України (розділи 1,11 та п. 14 ст. 92) //ВВР. 1996 p., №30, ст. 141.

2. Господарський кодекс України Хрінком.:-2004р.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов¢язаних із визнанням угод не дійсними” від 12.03.1999 р. №02.5/111

5. Роз’яснення Вищого Господарського суду України від 13.02.98 р. № 01-8/55 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств”

6. Концепція функціонування і розвитку фондового ринку в Україні: Поста­нова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994р. №277 //Державний інфор­мативний бюлетень про приватизацію. - 1994.

7. Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України, схвале­на Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995р. // Финансовая Ук­раина.- 1996.-№ 4.

8. Положення про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Затверджено Указом Президента України від 12 червня 1995 р. № 446/ 95.

9. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про господарські това­риства»: Закон України від 14 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1991.-№49.

10. Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»: Закон України від 9 липня 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001.-№4.

11. Про Національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів: Закон України // Державний інформативний бюлетень про при­ватизацію. - 1993. - №2.

12. Про приватизаційні папери: Закон України // Державний інформативний бюлетень про приватизацію. - 1992..V І.

13. Про прискорення приватизації біржового сільськогосподарського ринку: Постанова Кабінету Міністрів №1916 від 17 листопада 1995р. // Урядовий кур'єр.- 1996. - 9 січня.

14. Про товарну біржу: Закон України від 15 квітня 1992р. // Відомості Верхов­ної Ради України. - 1992. - №10.

15. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України // Державний інфор­мативний бюлетень про приватизацію. - 2000. — №8.

Навчальна, наукова та науково - практична література

 

1. Алехин Б.Й. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. — М Финансы и статистика, 1991.

2. Антонов Н.Г. Денежное обращение, кредит и банки - М., 2000.

3. Балабанов И.Т. Риск менеджмента — М.. 1999.

4. Бродская Т., Карпухин Н., Луссе А. Макроэкономика - М., 2002.

5. Вексельное обращение: первые шаги // Экономика и жизнь.- 1991. - №52.

6. Вінник О. “Характерні риси господарських організацій”. Предпринимательство, хозяйство и право.- 2003- № 6

7. Васькович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу // Право України. — 2006. —№6. —С. 110.

8. В.А. Савельев. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты). Учебное пособие. -М., 2000.

9. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник /Под редакцией Е.А. Суханова. -М.,2002

10. Гражданское право. В 2-х томах. Том 1. Учебник /Под редакцией Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. -М., 2001.

11. Гортюн В.Ф. Финансово-кредитный словарь - М., 1984.

12. Долан Э., Кэмпбелл К., Кэмпбелл Р., Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — М., 2001.

13. Дудяк Р., Бугіль С. Організація біржової діяльності: основи теорії і прак­тики: Науковий посібник. - Львів, 2003.

14. Жуков Е.Ф. Банки и банковские операции — М., 1997.

15. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита — М., 1995.

16. Кононенко І.В. Основи біржового права: Навчальний посібник.- К., Кондор, 2007р.-576с.

17. Красавина Л.Н. Денежное обращение и кредит капиталистических стран- М., 1999.

18. Красавина Л.Н. Международные валютно-кредитные и финансовые от­ношения. - М., 2003.

19. Кульчинський С. Біржове право. - К., 2003.

20. Лаврушин О.И. Банковское дело. - М., 1992.

21. Лысенко Ю.М., Рымарук А.И., Подь ИВ. Учасники фондового рынка: функция, организация деятельности. — К., 1998.

22. Мельник В.А. Ринок цінних паперів: Довідник керівника підприємства. -К., 1998.

23. Мартемьянов. В.С. Хозяйственное право. Курс лекций. В 2-х томах. Том 1. -М., 1999.

24. Мамубов В.К., Чувпило О.О. “Господарське право зарубіжних країн”- К., 2006.

25. Никологородский Д. “Крупные интегрированные структуры в промышленности”. ЭКО.- 1997- № 11

26. Оскольський В.В. Фондовий ринок України: Навчальний посібник. - К., 2004р.

27. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право (курс лекцій), 2004 р.

28. Пашкус Ю.В. Деньги: прошлое и современность. - Л., 1997.

29. Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. — М., 2000.

30. Путруня Ю.Є. Непрофесійні суб'єкти ринку акцій України. - К., 2006.

31. Поляков В.П., Московкина Л.А. Основы денежного обращения и кредита - М., 1996.

32. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. - СПб., 1994. 263—281

33. Правове регулювання товарних операцій на товарних біржах в Україні: Аналіз нормативно-правової бази // Право України. — 1999. — № 12.

34. Роуз П. Банковский менеджмент — М., 1996

35. Римское государственное право. Учебник /Под редакцией И.Б. Новицкого, И.С. Перетерского. -М., 1994.

36. Саблука П.Т., Шпичак О.М. Товарна біржа України: Аналіз діяльності: за­конодавче поле перспективи розвитку. - К., 2006.

37. Саблука П.Т., Шпичак О.М. Ціноутворення в умовах формування ринко­вих відносин в АПК. - К., 2005.

38. Севрук В.Т. Банковские риски. - М., 1995.

39. Снохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи ста­новлення в Україні. — Тернопіль, 2004.

40. Стоянова В.К. Финансовый менеджмент теория и практика. - М., 1996.

41. Шарп У. Александер Г., Бейли Дж. Инвестиции. - М., 1997.

42. Шакун В.І., Мельник П.В. Правові аспекти підприємницької діяльності. Київ. Джерела.- 2004 р.

43. Шемшученко Ю.С. Юридический справочник предпринимателя - К., 2003.

44. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М., 1999.

45. ФеврЛ. Бой за историю / Пер. с франц. — М.: Наука, 1989. — С.

46. Харрис Л. Денежная теория. - М., 1997.

47. Хохлов Е.Б., Бородин В.В.. Понятие юридического лица: история и современная трактовка. //Государство и право N 9. 2004.

48. Чикмар Ю. Правовий статус посередників на товарних біржах // Право України. - 2005. - № 2.

Біржова угода - це взаємна згода про передачу прав і обов'язків щодо біржово­го товару, яка досягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, реєст­рується на біржі у встановленому порядку і відображається у біржовому договорі (контракті).

Укладаючи угоди на біржі, необхідно врахувати наступні її сторони:

• організаційну, вказує на порядок дій і визначає документи, які необхідні для укладання угоди;

• економічну, вказує на мету угоди, її ефективність та ризик, які необхідно врахувати при укладанні угоди;

• правову, встановлює права і обов'язки сторін угоди і їх матеріальну відповідальність;

• етичну, відображає суспільне ставлення до угоди, рівень довіри до угоди з біржовим товаром і бажання конкретно взятого (індивідуального) інвестора вкласти свої кошти у нього.

Розвиток біржової торгівлі призвів до використання на біржах угод без реаль­ного товару, які на сьогоднішній день поділяються на ф'ючерсні та опціонні. Ос­новна відмінність їх полягає у тому, що об'єктом купівлі-продажу є не реальний товар, а лише контракт на нього протягом певного періоду.

Зміст біржової угоди (за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і стро­ку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, господарському суду та аудиторським організаціям у випадках, передбаче­них законодавством України. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Дана лекція містить такі питання: Поняття та види біржових угод. Товарні угоди. Товарний арбітраж. Угоди банків з цінними паперами.

Метою вивчення даної теми є з’ясування поняття, змісту, значення біржової угоди. Відповідно до мети, ставляться такі завдання: засвоєння студентами інституту біржових угод (поняття, структура та види).

 


Біржова угода - це взаємна згода про передачу прав і обов'язків щодо біржово­го товару, яка досягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, реєст­рується на біржі у встановленому порядку і відображається у біржовому договорі (контракті).

Основні умови змісту угоди:

• місцезнаходження товару;

• вид контракту (спот, форвард, ф'ючерс);

• об'єкт угоди, тобто назва товару, його якість;

• обсяг угоди (кількість товару);

• ціна і форма оплати за куплений товар;

• термін виконання угоди, умови поставки (розподіл витрат на транспорту­вання, зберігання, страхування товару, який є об'єктом угоди).

Під час укладання угоди, як правило, оголошуються: назва товару, його кількість і ціна, базис поставки, вид контракту. Решта умов угоди можуть бути комерційною таємницею.

У біржовій практиці розрізняють два основні типи угод: угоди з реальним то­варом і угоди без реального товару, тобто угоди з правами на товар.

При укладанні угоди з реальним товаром продавець зобов'язаний мати товар у наявності і представити його до поставки у відповідний термін, передбачений у біржовому контракті.

Такі угоди поділяються на кеш-угоду (або спот) і на форвард-угоду.

Кеш-угода - це угода з наявним товаром. У цьому випадку продавець повинен поставити свій товар на біржовий склад і отримати спеціальне складське свідоцт­во - варант. До покупця варант перейде після укладення угоди, за ним він отри­має товар із біржового складу. За такою угодою термін поставки товару зі складу покупцю визначається біржовими правилами від І до 15 днів.

Найпростішим видом угод із реальним товаром є угоди з терміновою поставкою (з коротким терміном поставки). Метою укладання такої угоди є передача товару про­давцем покупцю на умовах передбачених у контракті. Підставою для оплати за кон­трактом є акт прийняття-здавання зазначеного у контракті товару за кількістю та якіс­тю, підписаний покупцем і продавцем, або письмова згода покупця на передоплату. При укладанні таких угод важливо розподілити витрат на зберігання, страхування та постачання товару. У більшості випадків, якщо інше не передбачене у контракті, вит­рати на зберігання товару та вартість його страхування до моменту продажу відносять на рахунок продавця, а після моменту продажу — на рахунок покупця.

Іншим різновидом угод із реальним товаром є форвардні угоди.

Форвардна угода - це передача прав і обов'язків щодо реального товару з відстроченим терміном його поставки. Така угода оформляється форвардним біржовим контрактом. Суть форвардної угоди полягає в істотній різниці у часі між укладанням угоди та її виконанням (поставкою товару). Об'єктом таких угод може бути як товар, що вже наявний, так і той, що буде виготовлений до певної дати, передбаченої договором.

Метою укладання таких угод є можливість для товаровиробника одержати передоплату та використати її для виробництва продукції. Тривалість періоду між моментом укладання форвардної угоди й поставкою встановлюється кожною біржею самостійно залежно від асортименту товарів. Зазвичай цей термін стано­вить три, шість, дев'ять місяців.

Виконання форвардного контракту настає з моменту його укладання з боку покупця, який (якщо інше не передбачене у контракті) сплачує продавцеві пере­доплату, яка перераховується на рахунок продавця впродовж трьох банківських днів. Продавець не менше ніж за п'ять днів до зазначеного контрактом терміну передачі товару повідомляє біржу про свою готовність передати товар покупцеві і подає необхідні документи про обсяги та якість товару, довідку про виконання проавансованої покупцем частини контракту.

Різновидом форвардних біржових угод, що покликані знизити рівень ризику контрагентів біржової торгівлі, є:

• Угода з заставою — це договір, за яким у момент його укладання одна сторона договору виплачує іншій визначену ними суму як гарантію виконання своїх зобов'язань. Угоди з заставою захищають інтереси як продавця, так і покупця. Вони поділяються на:

- угоди з заставою на купівлю;

- угоди з заставою на продаж.

- Угода з премією — це договір (контракт), за яким одна із його сторін на підставі окремої заяви, до певного дня, за встановлену винагороду (премію) дістає право вимагати від другої сторони або виконати зобов'язання за договором, або цілком відмовитися від угоди. Угода із премією не змінює змісту форвардної угоди, а лише знижує рівень ризику для контрагентів, які здійснюють біржову торгівлю.

На біржах можуть вводитися певні обмеження щодо угод з премією. Наприк­лад, право вибору, що має відношення до виконання угоди (виконання угоди або відмова від неї), може належати тільки покупцю. Якщо такі обмеження не вво­дяться, то право вибору може належати обом сторонам договору.

Розрізняють наступні підвиди угод з премією:

Прості угоди з премією - за такої угоди сторона-платник премії дістає право відступного, тобто контрагент за оплату наперед встановленої суми відступає від виконання договору, якщо він стає для нього невигідним, або втрачає певну суму, коли договір виконано. Цей вид угод з премією залежно від того, хто є платником премії (продавець чи покупець), бувають двох видів:

- угоди з умовним продажем;

- угоди з умовною купівлею.

За угоди з умовним продажем продавець готовий сплатити премію за те, шо на момент надходження товару знайдеться більш вигідний покупець і ціна зросте. За таких умов продавець вважає, що йому вигідніше сплатити премію за умовний продаж свого товару першому покупцю і продати товар більш вигідному спожи­вачу.

Угода з умовною купівлею укладається в інтересах покупця, коли він не впевне­ний, чи буде йому потрібний замовлений товар, чи він зможе знайти вигіднішого постачальника аналогічного товару. Позиція покупця у цьому випадку полягає у наступному: він сплачує премію, але в цього постачальника товар не купує; якщо він знаходить вигіднішого постачальника, товар купує у нього, проте, сплачує за нього на величину премії більше, ніж він коштує.

Премія у таких випадках визначається як сума, відокремлена від вартості уго­ди, або така, що в ній враховується.

Угоди з премією на купівлю і продаж суттєво відрізняються від угод з заставою на купівлю і продаж. Головна відмінність полягає у тому, шо угоди з заставою є «твердими угодами», застава виступає гарантом їх виконання, а угода з премією відноситься до умовних угод: їх можна виконувати або не виконувати.

Угоди з премією укладаються досить рідко, оскільки виникають ускладнення із застосуванням штрафних санкцій за невиконання умов контракту з боку по­купця.

Подвійні угоди з премією - договори, за якими платник премії дістає право ви­бору між позицією покупця та позицією продавця і право (якщо на це є згода обох сторін) відмовитися від угоди. Оскільки права платника премії, за таких угод, збільшуються удвічі порівняно з його правами за простої угоди, розмір премії та­кож збільшується вдвічі.

Складні угоди з премією - це договори, які поєднують у собі дві протилежні за змістом угоди з премією, то укладаються однією брокерською фірмою з двома іншими учасниками біржової торгівлі.

Залежно, від того, чи є брокерська фірма, яка укладає складну угоду з пре­мією, платником чи одержувачем, угода може мати подвійний зміст: у першому випадку право відмовитися від угоди належить брокерській фірмі; у другому - її контрагенту.

Кратні угоди з премією — це договори, за якими одна зі сторін дістає право (за певну премію на користь іншої сторони) збільшити на певну величину обсяг то­вару, ню належить, згідно зі змістом угоди, до передачі або отримання:

Кратні угоди поділяються на:

• угоди на вибір покупця;

• угоди на вибір продавця.

Такі види угод є поєднанням «твердої угоди» з умовою, оскільки певна мінімальна кількість товарів обов'язково має бути передана або ж отримана.

Кратність полягає у тому, що більша частина продукції, яку уповноважена сто­рона може оголосити об'єктом виконання, повинна бути кратною обов'язково­му (твердому) мінімуму, тобто перевищувати його у два, три, чотири і т. д. разів у межах максимуму, передбаченого договором (контрактом).

Бартерна угода — це погоджений, оцінений і збалансований обмін товарами, оформлений угодою, тобто це угода, за-якою товар обмінюється на товар або на товар з частковою грошовою виплатою. Умовою еквівалентності товарообміну є обмін товарів за світовими або договірними цінами. На біржах подібні угоди не повинні домінувати, але в процесі проведення торгів доводиться враховувати ви­моги продавців щодо зустрічного придбання необхідної їм продукції.

Бартерні угоди різко знижують пропускну здатність біржі, порушують ме­ханізм аукціонних торгів, призводять до суттєвих розбіжностей у цінах на одні і ті ж самі товари, а тому суперечать суті біржової торгівлі.

Залежно від специфіки укладання та реалізації біржові угоди поділяються на:

Угоди з умовою, за умовами яких брокер повинен виконати певні доручення клієнта (наприклад, доручення продати реальний товар водночас із купівлею іншого реального товару). При цьому брокер має право відмовити клієнту, але якщо він прийняв таке доручення і не виконав його, то втрачає право на винаго­роду.

Угоди з кредитом - угоди брокера і клієнта, за якими брокер зобов'язується в обмін на товар, запропонований клієнтом, надати клієнтові товар, який його цікавить. З цією угодою брокер звертається в банк, де отримує кредит на її здійснення. За цей кредит брокер купує товар, який цікавить клієнта, та отримує товар, запропонований клієнтом. Одержаний товар, як правило, дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит.

Отже, угоди з кредитом дають змогу здійснювати суто бартерні операції на законній підставі.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ

Отже, біржова угода - це взаємна згода про передачу прав і обов'язків щодо біржово­го товару, яка досягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, реєст­рується на біржі у встановленому порядку і відображається у біржовому договорі (контракті).


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1680; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.