Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контроль за чистотою повітря у виробничому приміщені

Методи лабораторного контролю виробничого середовища

IV клас - малонебезпечні.

Нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі

При проектуванні виробничих будівель, технологічних процесів, устаткування необхідно ставити вимоги до санітарного обмеження вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони регламентується значенням гранично допустимих концентрацій (ГДК), мг/м3.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це концентрації, що при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи чи у віддалений термін життя нинішнього і наступного поколінь (термінологічний словник до теми №8).

За ступенем дії на організм шкідливі речовини відповідно до ГОСТу 12.1.007-88 поділяються на 4 класи небезпеки:

І клас - надзвичайно небезпечні;

ІІ клас - високонебезпечні;

III клас - помірно небезпечні;

ПРИМІТКА: ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони є обов'язковими санітарними нормативами для використання при проектуванні технологічних процесів і вентиляції.

ГДК установлюються на підставі даних медико-біологічних досліджень, що проводяться на тваринах.

Для низьколетких, але активно проникаючих крізь шкіру шкідливих речовин мають встановлюватися тести експозиції.

На період, що передує проектуванню виробництва, мають тимчасово визначатися орієнтовні безпечні рівні впливу - ОБРВ.

ПРИМІТКА: Вони мають переглядатися через 2 роки після їх затвердження чи замінятися

ГДК з урахуванням накопичених даних про співвідношення здоров'я працівників з умовами праці.

ГДК шкідливих речовин, що найчастіше трапляються в технологічних процесах, подані в таблиці 1.

Відомі засоби санітарно-хімічного аналізу повітря можна розділити на три основні групи:

ü лабораторні,

ü експресні;

ü автоматичні

ПРИМІТКА: Останні забезпечують постійний контроль повітря виробничих приміщень.

При розробці всіх типів засобів застосовують різні аналітичні методи:

· хімічні,

· фізичні,

· фізико-хімічні;

· біохімічні.

 

 

Таблиця 1. Граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовиі у повітрі робочої зони

№ п/п Найменування речовини Значення ГДК, мг/м3 Клас небезпеки
  Азоту оксиди   III
  Акриловий ефір етиленгліколю 0,5 П
  Алюміній і його сплави   III
  Аміак   IV
  Амонію хлорид   III
  Ацетон   IV
  Бензин   IV
  Бензол   ІІ
  Вінілацетат   III
  Водень хлорид   II
  Вольфрам   IV
  Гексан   IV
  Дихлоретан   II
  Зола пальних сланців   III
  Йод   II
  Капрон   ІІІ
  Карбамід (сечовина)   ІІІ
  Кислота азотна   III
  Кислота ацетилсаліцилова 0,5 II
  Кислота борна   ІІІ
  Кислота сірчана   II
  Кислота оцтова   III
  Ксилол   ІІІ
  Олії нафтові мінеральні   ІІІ
  Миш'як 0,04 II
  Нафта   III
  Озон 0,1 І
  Поліетилен   IV
  Пропілен   IV
£ Пил зі вмістом двоокису кремнію понад 70%   III

Аналітичні і лабораторні методи контролю шкідливих речовин включають відбір проб із подальшою доставкою й проведення їх аналізу у лабораторних умовах, що, буває, не дає змоги вчасно вжити дієвих заходів для забезпечення нормальних умов праці.

Лабораторні методи аналізу не завжди є досить оперативними, але вони забезпечують високу точність визначення наявних у повітрі хімічних речовин.

До лабораторних методів слід віднести:

§ фотохімічні,

§ люмінесцентні,

§ електрохімічні,

§ хроматографічні,

§ спектрофотометричні,

§ полярографічні

й інші методи.

Експресні методи визначення концентрацій у повітрі виробничих приміщень є простими та оперативними, крім того, не потребують джерел електричної і теплової енергії.

Найчастіше в практиці експресного аналізу застосовується індикаційний метод, що передбачає вимірювання концентрації шкідливих речовин індикаторними трубками.

В основі індикаційного методу аналізу повітряного середовища лежать колометричні реакції, що відбуваються на твердих носіях (папірцях, крейдах, порошках), насичених індикаторними реактивами.

Експресні методи також полягають у застосуванні спеціальних приладів - газоаналізаторів різних конструкцій.

Наприклад, газоаналізатор типу УГ-2 - універсальний переносний прилад, призначений для експресного кількісного визначення різних шкідливих речовин (аміаку, ацетилену, ацетону, бензину, бензолу, оксидів азоту й вуглецю, сірководню, вуглеводнів нафти, хлору та ін.) у повітрі виробничих приміщень.

Для експресного аналізу органічних і неорганічних речовин у різних галузях промисловості успішно застосовуються індикаторні трубки, що випускаються іноземними фірмами - "Drager" (Німеччина), "Kitagawa" (Японія), "Хігітест" (Болгарія).

В умовах сучасних виробництв різних галузей промисловості лабораторні методи і прилади з індикаторними трубками не завжди забезпечують ефективний контроль стану повітряного середовища, оскільки небезпечні концентрації газів і парів у повітрі робочої зони можуть створюватися за короткий час і процес виникнення небезпечної ситуації носить випадковий характер.

Тому автоматичний контроль загазованості повітря за допомогою автоматичних газоаналізаторів стає необхідним елементом контролю й управління технологічним процесом.

Автоматичні газоаналізатори забезпечують:

§ швидкість вимірювання і реєстрації концентрації шкідливої речовини в повітрі;

§ звукову й світлову сигналізацію про перевищення санітарних норм вмісту шкідливих речовин у повітрі на місці вимірювання або у диспетчерських пунктах із включенням у необхідних випадках вентиляції;

§ економію витрат робочого часу при контролі стану повітряного середовища;

§ можливість їх улаштування у важкодоступних і небезпечних місцях, а також у пересувних лабораторіях.

. Промислові автоматичні газоаналізатори залежно від принципу дії (методу аналізу) підрозділяють на:

· механічні,

· звукові,

· теплові,

· магнітні,

· електрохімічні,

· іонізаційні,

· оптичні,

· оптико-акустичні та ін.

Для встановлення концентрації сірководню, аміаку, фосгену застосовують фотоколометричні автоматичні газоаналізатори "Сирена" у вибухозахисному виконанні.

Широко використовуються електрохімічні автоматичні газоаналізатори типу "Атмосфера", "Мигдаль", "Палладій-М", призначені для визначення оксиду вуглецю, діоксиду сірки, сірководню, озону, синильної кислоти у великому діапазоні вимірювань.

За кордоном провідні приладобудівні фірми (в основному Японії і Німеччини) розробляють і випускають автоматичні газоаналізатори, сигналізатори й системи газового аналізу різних типів для контролю вмісту хімічних речовин у повітрі.

Для оцінки запиленості повітряного середовища визначають масову концентрацію пилу (мг/м3) прямим (гравіметричним) методом, а також його дисперсний склад, кількість порошин в одиниці об'єму повітря та їх форму рахунковим методом за допомогою мікроскопа.

Для встановлення вмісту пилу в повітрі часто використовують непрямі методи, що ґрунтуються на закономірності зміни фізичних властивостей запиленого повітря залежно від концентрації пилу - зміни значень поглинання світлових, теплових та іонізуючих випромінювань тощо.

Найчастіше в цьому випадку застосовують радіоізотопні й оптичні методи.

Наприклад, для експресного визначення масової концентрації пилу призначені:

§ фотопиломіри Ф-1, Ф-2;

§ вимірник концентрації пилу ІКП-ЗД в іскробезпечному виконанні;

§ радіоізотопні пиломіри ПРИЗ-2, ІЗВ-3, ПСАР тощо.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Правове забезпечення безпеки діяльності на виробництві | Хроматографія в даний час є найбільш широко використовуваним методом дослідження об'єктів навколишнього середовища
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 282; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.