Керівні принципи аудиту згідно з ISO 19011

І

Зовнішній аудит систем якості

Зовнішній аудит систем якості здійснюється для задоволення потреб організації під час проведення зовнішньої діяльності, тобто визначення ефективності та придатності різних її процесів для досягнення завдань, поставлених перед організацією у сфері якості. Аудит системи якості також забезпечує отримання об'єктивних доказів, які стосуються необхідності скорочення, усунення та, головне, запобігання невідповідностей. Результати його можуть бути використані керівництвом організації для поліпшення її діяльності.

Аудит системи якості проводять з метою:

• визначення відповідності чи невідповідності процесів системи якості встановленим вимогам;

• визначення ефективності впровадженої системи якості з погляду досягнення її завдань;

• забезпечення відповідності нормативним вимогам;

• одержання дозволу на включення систем якості організації в офіційний реєстр;

• визначення можливості поліпшення системи якості.

Аудит у сфері якості в Україні

Аудит системи якості може проводитися на замовлення:

• організації, яка бажає перевірити власну систему якості на відповідність стандартам ДСТУ ISO 9000;

• споживача, який бажає перевірити систему якості постачальника за допомогою своїх власних аудиторів чи третьої сторони;

• незалежної організації, яка уповноважена визначити, чи забезпечує система якості організації якість продукції чи послуг (наприклад, ліки, ядерна енергетика тощо);

• незалежної організації, яка уповноважена для проведення аудиту з метою внесення системи якості організації, що перевіряється, в офіційний реєстр.

Підставою для проведення аудиту системи якості може бути необхідність:

• початкового оцінювання постачальника згідно з його бажанням встановити контрактні відносини;

• підтвердження того, що функціонуюча система якості організації продовжує відповідати встановленим вимогам;

• підтвердження того, що при контрактних відносинах система якості постачальника продовжує відповідати встановленим вимогам;

• оцінювання відповідності власної системи якості підприємства стандарту ДСТУ ISO 9001—2001.

Аудит системи якості проводять аудитори з якості, які мають відповідну кваліфікацію.

Замовник після визначення меж аудиту організовує процес аудиту, що включає:

1) встановлення організації, яка буде проводити цю роботу;

2) визначення напрямків діяльності у процесі аудиту;

3) прийом звіту з аудиту;

4) визначення коригувальних дій, які мають бути вжиті організацією, що перевірялась, за результатами аудиту.

Керівництво організації, яка підлягає аудиту, має:

1) проінформувати відповідний персонал про мету та напрямки діяльності у процесі аудиту;

2) призначити відповідальних осіб для супроводження аудиторів;

3) забезпечити групу аудиторів усіма засобами, необхідними для ефективного та результативного проведення аудиту;

4) забезпечити доступ аудиторам до необхідного обладнання та даних;

5) співпрацювати з аудиторами;

6) визначити та здійснити коригувальні дії на підставі звіту про аудит.

Проведення аудиту включає його організацію (визначення напрямків діяльності у процесі аудиту та його періодичності, попередній аналіз опису системи якості), підготовку проведення аудиту (формування плану аудиту, роз-

Розділ 15

поділ обов'язків між членами групи аудиторів, підготовку робочих документів, необхідних аудиторам) та здійснення аудиту (попередня нарада, збір даних, підсумкова нарада).

Виходячи з обсягу необхідної замовникові інформації, визначаються напрямки діяльності у процесі аудиту, а саме: які процеси системи якості, дільниці та організаційна діяльність мають перевірятися.

Замовник визначає стандарти чи документи, яким має відповідати система якості організації, що перевіряється.

Необхідність проведення аудиту встановлюється замовником. Типовими обставинами, які беруться до уваги під час прийняття рішення про періодичність аудиту, є значні зміни в управлінні, організаційній структурі, методах чи технології, або зміни в самій системі якості, а також результати попередніх аудитів.

Засадами для планування аудиту є аналіз опису методів виконання вимог системи якості, а саме настанов з якості. Якщо цей аналіз виявить невідповідність опису системи якості організації, що перевіряється, встановленим вимогам, то подальший аудит не проводиться.

План аудиту, який складається головним аудитором, має містити:

• мету аудиту та напрямки діяльності у процесі аудиту;

• ідентифікацію осіб, які несуть безпосередню відповідальність з погляду мети аудиту та напрямків діяльності у процесі аудиту;

• ідентифікацію документів (таких, як стандарти системи якості та настанови з якості організації, що перевіряється);

• ідентифікацію аудиторів;

• вказівки щодо мови, якою буде проводитися аудит;

• ідентифікацію підрозділів організації, яка перевіряється;

• початок та тривалість проведення кожного з основних заходів аудиту;

• розклад нарад аудиторів, що проводяться під час аудиту, з керівництвом організації, яка перевіряється;

• вимоги до конфіденційності;

• дату подання звіту з аудиту.

Кожен аудитор перевіряє певні елементи системи якості чи певні підрозділи.

Робочими документами, що використовуються аудиторами під час проведення аудиту,є:

1) переліки контрольних питань, що застосовуються для оцінювання елементів системи якості (готуються аудиторами);

2) форми для реєстрації спостережень під час аудиту;

3) форми для документального оформлення допоміжних доказів, що підтверджують висновки аудиторів.

Робочі документи мають зберігатися таким чином, щоб не порушувалася конфіденційність інформації.

Аудит у сфері якості в Україні

Сам аудит починається з проведення наради, метою якої є:

• рекомендації групи аудиторів керівництву організації, яка перевіряється;

• ознайомлення з метою аудиту та напрямками діяльності у процесі аудиту;

• короткий виклад методів та процедур, що будуть використовуватися при проведенні аудиту;

• встановлення офіційних каналів зв'язку між групою аудиторів та організацією, яка перевіряється;

• підтвердження наявності ресурсів та обладнання, необхідних для групи аудиторів та вищого керівництва організації, яка перевіряється;

• обговорення усіх незрозумілих деталей плану аудиту.

Збір інформації під час аудиту проводиться шляхом опитування, аналізу документів та спостереження за діяльністю на дільницях, які підлягають аудиту. Відомості, отримані в результаті опитування, перевіряються порівнянням з відомостями на ту саму тему з інших незалежних джерел, таких як спостереження, вимірювання та зареєстровані дані.

Спостереження, виконані під час аудиту, оформлюються документально. Виявляються ті результати спостереження, які можуть вважатися як невідповідності. Невідповідності мають бути ідентифіковані до мови певних вимог стандарту чи інших документів, на відповідність до яких проводився аудит. Про всі виявлені невідповідності необхідно повідомити керівництво організації, що перевіряється.

Перед підготовкою звіту з аудиту група аудиторів має провести нараду з вищим керівництвом організації, яка перевіряється, та особами, відповідальними за певні функції, для їх ознайомлення зі спостереженнями, що зроблені під час аудиту.

На прохання організації, яка перевіряється, аудитори вносять рекомендації стосовно поліпшення системи якості. Ці рекомендації є обов'язковими для організації.

Звіт з аудиту готується групою аудиторів на чолі з головним аудитором, який несе відповідальність за його точність та повноту. Звіт має містити такі пункти:

• напрямки діяльності у процесі аудиту та його мету;

• детальний план аудиту, ідентифікацію членів групи аудиторів та представників організації, яка перевіряється, дату аудиту;

• ідентифікацію документів, на відповідність до яких проводиться аудит;

• спостерігання невідповідностей;

• оцінювання групою аудиторів ступеня адекватності діяльності організації, яка перевіряється, стандарти на системи якості та відповідності документації;

• здатність системи якості досягти визначеної мети у сфері якості;

• розрахунок-розсилку звіту з аудиту.

Аудит закінчується поданням головним аудитором замовникові звіту з аудиту.

Розділ 15

Копія звіту подається замовником вищому керівництву організації, яка перевірялася.

Будь-які інші адреси розсилання звіту визначаються після консультацій з організацією, яка перевірялася.

Документи аудиту мають зберігатися відповідно до угоди між замовником, органом, що проводив аудит, та організацією, що перевірялася, з урахуванням будь-яких нормативних вимог.

Організація, що перевірялася, несе відповідальність за встановлення та проведення коригувальних дій для виправлення невідповідностей чи усунення їхніх причин.

Коригувальні дії та наступні додаткові перевірки мають бути закінчені в термін, узгоджені між замовником та організацією, яка перевірялась, при консультації з органом, що проводив аудит.

15.4. Аудитори з сертифікації в Україні 15.4.1. Вимоги до аудиторів

Вимоги до аудиторів регламентовано ДСТУ 3418. Згідно з цим нормативним документом, аудитор з сертифікації — це особа, що має відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або декількох видів робіт у сфері сертифікації, особа, атестована та занесена до Реєстру Системи, що визнає і виконує правила Системи. Аудиторами можуть бути фахівці різних галузей науки, техніки, промисловості, сфери послуг та інших видів діяльності.

У Системі визнаються рівні права та обов'язки усіх аудиторів і кандидатів в аудитори.

Аудиторів атестують на право проведення одного або декількох видів робіт у сфері сертифікації за обраною спеціалізацією, а саме:

1) сертифікація систем якості;

2) атестація виробництва (за видами виробництв);

3) сертифікація продукції або послуг (за видами продукції або послуг);

4) акредитація випробувальних лабораторій (за випробуванням певних видів продукції).

Спеціалізація аудитора визначається залежно від групи однорідної продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації. В Україні такими групами однорідної продукції є:

• побутове обладнання;

• світлотехнічна продукція;

• ручні електромеханічні машини та переносні верстати;

• побутова радіоелектронна апаратура;

Аудит у сфері якості в Україні

• відео-, телевізійна та дисплейна техніка;

• електричний будівельно-монтажний інструмент;

• технологічне обладнання для харчової та м'ясо-молочної промисловості;

• медична техніка;

• іграшки;

• синтетичні миючі засоби;

• малогабаритні трактори та мотоблоки;

• двигуни тракторів та сільськогосподарських машин;

• метало- і деревообробне обладнання;

• зварювальне обладнання;

• електричні машини;

• велосипеди і дитячі коляски;

• технічні засоби охоронної та охоронно-пожежної сигналізації;

• апаратура провідного зв'язку;

• кіно- і фототехніка;

• посуд з чорних і кольорових металів, фарфору та фаянсу;

• засоби механізації та автоматизації контрольно-касових операцій і конторське обладнання;

• побутова техніка, що працює на твердому, рідкому та газоподібному паливі;

• дорожні транспортні засоби, їх складові та приладдя;

• сільськогосподарські машини для рослинництва і кормовиробництва;

• джерела світла;

• хіміко-фотографічна продукція;

• зварювальні матеріали;

• товари легкої промисловості;

• харчова продукція та продовольча сировина;

• нафта та нафтопродукція;

• будівельні матеріали, вироби та конструкції.

Атестовані в Системі аудитори залучаються згідно з обраним видом робіт у галузі сертифікації до аудиту систем якості, виробництв, випробувальних лабораторій або сертифікації продукції (послуг) акредитованими органами сертифікації та органами акредитації випробувальних лабораторій за місцем своєї роботи в цих органах або на підставі договорів (контрактів, трудових угод тощо).

Аудитори можуть залучатися на договірній основі організаціями, випробувальними лабораторіями для робіт (консультацій) стосовно підготовки до сертифікації продукції (послуг) і систем якості (на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9000), акредитації випробувальних лабораторій, а також із питань удосконалення систем якості.

Оплата за проведення підготовки та атестації кандидатів в аудитори здійснюється відповідно до правил і порядку, установлених у Системі, незалежно від отриманих результатів атестації.

Розділ 15

До аудиторів висуваються такі вимоги.

Освіта — кандидат повинен мати закінчену вищу освіту і вільно володіти усно та письмово державною мовою;

Спеціальна підготовка — кандидат має пройти теоретичну підготовку і стажування, необхідні для забезпечення його компетентності у питаннях, пов'язаних із проведенням обраних видів робіт у сфері сертифікації, і володіти знаннями в обов'язковому обсязі у таких напрямках:

• державні та міжнародні стандарти, інші нормативні документи, на відповідність до вимог яких проводиться сертифікація, атестація, акредитація;

• основоположні документи Системи, в т. ч. щодо змісту робіт із сертифікації, атестації, акредитації;

• методи проведення аудиту (дослідження, опитування, оцінювання), складання звітів;

• керівництво аудитами (планування, організація, контроль);

• економічні та правові основи ведення робіт з сертифікації, атестації, акредитації;

• організація виробництва та контроль (аналізу, вимірювань, випробувань);

• міжнародні та європейські системи сертифікації і акредитації.

Досвід. Кандидат в аудитори з сертифікації продукції (послуг), атестації виробництв або акредитації випробувальних лабораторій повинен мати щонайменше чотирирічний стаж роботи в одному з таких видів діяльності як розроблення, виробництво, технологія, будівництво, сфера послуг, управління, економіка, у т. ч. досвід принаймні дворічної практичної роботи в обраному виді робіт у сфері сертифікації або контролю якості, випробувань.

Кандидат в аудитори з сертифікації систем якості повинен мати щонайменше чотирирічний стаж роботи в одному з таких видів діяльності як розроблення, виробництво, технологія, будівництво, сфера послуг, управління, економіка, в т. ч. досвід принаймні дворічної практичної роботи в розробленні і впровадженні систем якості або окремих елементів системи, а також досвід розроблення нормативних документів чи методичних матеріалів з системи якості або її окремих елементів.

Особисті якості. Кандидат зобов'язаний бути неупередженим і витриманим, вміти логічно мислити, повинен мати аналітичний склад розуму та відрізнятися скрупульозністю, бути здатним реально оцінювати ситуацію, вміти розбиратися у загальному механізмі складних процесів і розуміти роль окремих підрозділів у функціонуванні організації.

Ці якості необхідні аудитору для того, щоб:

• неупереджено збирати та оцінювати фактичні дані;

• бути відданим меті аудиту;

• постійно оцінювати результати спостережень та взаємодій з персона
лом підприємства (організації, випробувальної лабораторії) під час аудиту;

Аудит у сфері якості в Україні

• будувати свої відносини з відповідним персоналом організації чи випробувальної лабораторії, що перевіряється, так, щоб досягти мети аудиту;

• з розумінням та повагою ставитися до національних звичаїв регіонів, у яких здійснюється аудит;

• під час проведення аудиту не відволікатися на вирішення сторонніх проблем;

• повністю зосереджуватися на вирішенні завдань аудиту та сприяти його проведенню;

• відповідним чином реагувати на стресові ситуації;

• на підставі зроблених під час аудиту спостережень формулювати обґрунтування припустимих висновків;

• відстоювати свої висновки всупереч тиску щодо їх зміни, якщо для цього немає достатнього обґрунтування або доказів;

• висловлювати свої думки переконливо, логічно і дохідливо в усній та письмовій формах.

Аудитори з сертифікації продукції (послуг) залучаються до виконання (керівництва виконанням) таких функцій:

• перевірка заявок на сертифікацію та прийняття рішень за заявками (у т.ч. перевірка правильності вибору нормативних документів, на відповідність яким буде проводитися сертифікація продукції (послуг); встановлення схеми (моделі) сертифікації; встановлення правил відбирання та ідентифікація зразків продукції для їх випробування; вибір випробувань та нормативних документів щодо їх проведення;

• вибір випробувальної лабораторії, для проведення сертифікаційних випробувань продукції;

• аналіз отриманих результатів сертифікаційних випробувань та підготовка рішень стосовно можливості видачі сертифіката відповідності і надання ліцензії;

• прийняття рішень щодо необхідності проведення повторних або порівняльних випробувань;

• технічний нагляд за сертифікованою продукцією;

• підготовка рішень щодо визнання сертифікатів відповідності, виданих в інших країнах або в інших системах сертифікації.

Аудитори з сертифікації систем якості залучаються до виконання таких функцій:

• попереднє (заочне) оцінювання системи якості;

• розроблення програми (плану) аудиту;

• розроблення програми та методики аудиту і оцінювання стану виробництва;

• остаточна перевірка та оцінювання системи якості;

• оформлення результатів аудиту;

• технічний нагляд за сертифікованою системою якості;

• підготовка рішень щодо визнання сертифікатів на системи якості, виданих в інших країнах або інших системах сертифікації.

Розділ 15

Головний аудитор додатково до наведених вище виконує такі функції:

1) планування складу та послідовності робіт з проведення аудиту;

2) розподіл обов'язків між аудиторами;

3) організацію і проведення спільних нарад з представниками організації, що перевіряється;

4) керування підготовкою звіту про аудит.

Аудитори з атестації виробництв залучаються до виконання таких функцій:

1) попереднє оцінювання виробництва на підставі експертизи технічної документації;

2) складання програми та методики атестації виробництва;

3) перевірка виробництва та атестація його технічних можливостей;

4) технічний нагляд за атестованим виробництвом.

Аудитори з акредитації випробувальних лабораторій залучаються до виконання таких функцій:

1) експертиза технічної документації випробувальної лабораторії;

2) складання програми аудиту випробувальної лабораторії;

3) перевірка та оцінювання випробувальної лабораторії на відповідність установленим критеріям акредитації;

4) оформлення результатів аудиту;

5) інспекційний контроль за діяльністю випробувальної лабораторії;

6) підготовка рішень щодо визнання випробувальних лабораторій, акредитованих в інших країнах.

Аудитор має такі обов'язки:

• дотримуватися вимог щодо проведення робіт у сфері сертифікації, встановлених нормативними документами;

• підтримувати рівень своєї компетентності щодо проведення обраних видів робіт у сфері сертифікації, зокрема знати всі зміни нормативних документів, на відповідність яким здійснюють сертифікацію продукції (послуг) та систем якості, а також нормативних документів Системи, що регламентують виконання робіт у сфері сертифікації;

• забезпечувати об'єктивність та достовірність результатів аудиту;

• у всіх складних ситуаціях дотримуватися норм етики;

• забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої у процесі виконання робіт з сертифікації (атестації, акредитації);

• щорічно до 31 грудня надавати до Національного органу з сертифікації звіт про свою діяльність як аудитора, а також відомості про доповнення (зміни) до даних, що містить його особова картка.

Аудитор має право:

• ознайомлюватися з необхідною документацією, яка є об'єктом аудиту;

• запитувати додаткову інформацію, необхідну для виконання робіт на всіх етапах проведення сертифікації (атестації, акредитації);

Аудит у сфері якості в Україні

• відмовитись від участі у виконанні робіт, якщо дані документів об'єкта аудиту викладені не державною мовою, або якщо члени комісії не забезпечені кваліфікованим технічним перекладом на всіх етапах виконання робіт;

• звертатись до Національного органу з сертифікації у випадках тиску з боку зацікавлених сторін або відповідного органу з акредитації;

• пропонувати Національному органу з сертифікації або органу з акредитації залучення себе до проведення обраного виду робіт у сфері сертифікації.

15.4.2. Порядок підготовки аудиторів

Підготовка кандидата в аудитори включає теоретичну підготовку (в обсязі відповідних навчальних програм) і стажування (за обраним видом робіт у сфері сертифікації і за обраною спеціалізацією).

Теоретичну підготовку кандидатів проводять навчальні заклади, які отримали дозвіл на проведення такої діяльності, з відривом кандидата від виробництва.

Кандидати в аудитори з сертифікації систем якості у межах теоретичної підготовки проходять навчальне стажування, пов'язане з участю в розробленні або експертизі документів системи якості на підприємстві.

Після закінчення курсу теоретичної підготовки кандидат складає іспит і за умови задовільної оцінки одержує посвідчення відповідної форми та проходить стажування в будь-якому органі з сертифікації.

Стажування передбачає участь кандидата щонайменше у двох аудитах, які проводяться акредитованими органами сертифікації, або органами з акредитації випробувальних лабораторій.

Стажування здійснюється відповідно до певних завдань, програм, методів та процедур перевірок, що проходять під час проведення сертифікації продукції (послуг), систем якості або атестації виробництв чи акредитації випробувальних лабораторій, за програмою стажування, узгодженою керівником органу із сертифікації (акредитації), що здійснює аудит.

Кандидату під час стажування можуть бути доручені будь-які роботи, що виконують атестовані аудитори у процесі проведення аудиту. Кандидат веде щоденник, у якому фіксує виконання доручених робіт.

Керівництво та організація роботи кандидата під час аудиту покладається на керівника стажування, який призначається в установленому порядку.

Після закінчення стажування керівник складає відгук-оцінку. Відгук-оцінка має містити такі відомості:

• прізвище, ім'я та по батькові кандидата;

• назву та адресу організації, що є місцем постійної роботи кандидата;

• посаду кандидату;

• назву та адресу організації чи випробувальної лабораторії, де відбувалося стажування;

'/,14 Менеджмент якості

Розділ 15

• вид аудиту (аудит системи якості, атестація виробництва, акредитація випробувальної лабораторії, перевірка підготовки, проведення і результатів сертифікаційних випробувань продукції);

• характеристику кандидата, в якій зазначається його вміння володіти на практиці методами аудиту (дослідження, опитування, оцінювання) та складати звіт;

• здатність до організаторської діяльності під час аудиту;

• особисті якості (згідно з вимогами, що були розглянуті вище);

• зауваження та рекомендації щодо проведення аудиту;

• оцінку діяльності кандидата.

Оцінка діяльності кандидата має такі градації (рівні):

• кандидат відповідає вимогам проведення аудиту;

• кандидат відповідає вимогам проведення аудиту, але виявлені деякі непринципові недоліки, що можуть бути усунуті внаслідок подальшої практичної роботи;

• кандидат не відповідає вимогам проведення аудиту.

У разі негативної оцінки керівник стажування має 'її обґрунтувати.

Підготовка кандидатів в аудитори (теоретична підготовка та стажування) може бути організована за межами України за узгодженою програмою на підставі угоди з організацією, яка відповідає за підготовку аудиторів у відповідній системі сертифікації.

У цьому випадку призначається керівник з боку України, який відповідає за виконання вимог навчальної програми і програми стажування.

Атестацію аудиторів здійснює постійно діюча атестаційна комісія, яка складається з висококваліфікованих спеціалістів з різних видів діяльності (організацій та установ Держспоживстандарту, Національного органу з акредитації, інших міністерств та відомств, науки, промисловості, вищих навчальних закладів, товариств із захисту прав споживачів тощо).

Процес атестації аудиторів складається з таких основних етапів:

1) розгляд заявки кандидата і аналіз поданих документів;

2) перевірка і оцінювання кандидата;

3) оформлення результатів атестації;

4) видача сертифіката аудитора.

Члену атестаційної комісії, який професійно та регулярно займається питаннями контролю якості продукції, випробувань чи розроблення систем якості, сертифікат аудитора видається на підставі його заяви та рішення голови атестаційної комісії.

Кандидат, що претендує на атестацію, має подати заяву до атестаційної комісії.

До заяви додаються такі документи:

• копія диплома про вищу освіту;

• копія посвідчення про закінчення теоретичного курсу;

• відгук-оцінка про стажування;

Аудит v сфері якості в Україні

• довідка (виписка з трудової книжки або інший офіційний документ), яка підтверджує наявність практичного досвіду роботи;

• копія документа про володіння іноземною мовою (посвідчення про закінчення курсів тощо) у разі наявності;

• три фотокартки розміром 3x4 см.

Заява розглядається у місячний термін, а також готується письмовий висновок про доцільність і форму проведення перевірки та оцінювання кандидата атестаційною комісією.

У разі негативного результату кандидат може після усунення недоліків, наведених у висновку, вдруге подати заяву на атестацію.

Перевірку та оцінювання кандидата здійснює атестаційна комісія у формі, зазначеній у письмовому висновку (екзамен, тести, співбесіда, розгляд письмового реферату на задану тему тощо). Вони здійснюються у межах затвердженої навчальної програми (за обраним видом робіт у галузі сертифікації та обраною спеціалізацією). За результатами перевірки та оцінювання кандидата атестаційна комісія приймає рішення про затвердження або відхилення його кандидатури. Рішення приймається більшістю голосів. У разі однакової кількості голосів приймається рішення, за яке голосував голова атестаційної комісії.

Кандидат, кандидатура якого була відхилена, має право на повторну атестацію через термін, який встановлює атестаційна комісія.

У разі позитивного рішення атестаційної комісії кандидату видається сертифікат аудитора на три роки, який реєструється у Реєстрі Системи. Під час оформлення сертифіката аудитора заповнюється також особова картка аудитора. Аудитор заповнює особову картку аудитора і підписує "Кодекс поведінки аудитора".

Для продовження сертифіката аудитор має за шість місяців до закінчення терміну його дії подати нову заяву. Порядок повторної атестації встановлюється залежно від результатів діяльності аудитора і може передбачати повну або скорочену процедуру.

Визнання сертифікатів аудиторів, виданих у системах сертифікації інших країн, здійснює атестаційна комісія.

Визнанню підлягають сертифікати аудиторів, що видані в межах;

• міжнародних та регіональних систем сертифікації, до яких приєдналась Україна та країна, що видала сертифікат;

• угод між відповідними організаціями України та керівними органами систем сертифікації інших країн про взаємне визнання сертифікатів аудиторів.

Скасування сертифікатів аудиторів здійснюється за таких обставин:

• відсутність практичної діяльності аудитора з проведення обраних видів робіт у галузі сертифікації протягом двох календарних років;

• наявність грубих порушень з боку аудитора (недостовірність оцінок, не-об'єктивність під час аналізу фактичних даних, порушення етичних норм тощо).

Розділ 15

Письмове повідомлення про скасування сертифіката направляється аудитору, а також у керівні органи систем сертифікації інших країн, з якими укладено угоди про взаємне визнання. Аудитор виключається з Реєстру Системи і повертає скасований сертифікат. Він має право подати письмову апеляцію в таких випадках:

• якщо порушені правила та процедури щодо проведення атестації;

• необґрунтовано відхилена кандидатура кандидата;

• необґрунтовано скасований сертифікат аудитора.

Апеляція має містити обґрунтовані аргументи щодо незгоди з одержаним рішенням. Апеляційна комісія заслуховує аудитора і приймає остаточне рішення.

На завершення варто зазначити, що під час аудиту систем управління навколишнім середовищем загальні принципи, процедури аудиту і вимоги до аудиторів не відрізняються від розглянутих вище, але предметом аудиту є екологічна діяльність організації.

Міжнародний стандарт ISO 19011 містить настанови щодо процедур проведення внутрішнього і зовнішнього аудитів систем управління якістю та навколишнього середовища, а також вимоги до компетентності аудиторів і методів її оцінювання. Сфера його дії поширюється на будь-які організації, незалежно від їхнього виду та розміру. Він може бути використаний як для комбінованого аудиту, тобто спільного аудиту систем управління якістю і навколишнім середовищем, так і окремих аудитів кожної системи.

Стандарт регламентує такі положення та етапи робіт:

• основні принципи аудиту;

• підготовку до проведення аудиту;

• планування дій під час аудиту;

• процедури проведення аудиту;

• звітність з аудиту;

• загальні вимоги до компетентності аудиторів;

• специфічні знання і вміння аудитора системи управління якістю;

• специфічні знання і вміння аудитора системи управління навколишнім середовищем;

• освіту, досвід роботи, професійну підготовку аудитора;

• підтримання та вдосконалення знань і вмінь аудитора.
Розглянемо кожне з цих положень.

Дата добавления: 2014-01-04