Порівняльна характеристика премій Болдріджа і Демінга

Аспект	Премія Болдріджа	Премія Демінга
Спрямованість	Неперевершена досконалість і конкурентоспроможність	Стратегічний контроль якості
Критерії	· Керівництво і стратегічне планування. · Націленість на ринок та споживача. · Інформація та аналіз. · Управління і робота з персоналом. · Управління виробничим процесом. · Результати виробничої діяльності	· Стратегія та основні цілі. · Організація і ведення господарської діяльності. · Навчання і підвищення кваліфікації. · Збирання даних і зіставлення звітів. · Аналіз. · Стандартизація. · Контроль. · Гарантії якості. · Результати. · Майбутні плани
Кількість нагороджених	Не більше двох компаній у кожній категорії	Усі компанії, що відповідають вимогам стандартів
Зона присудження	Компанії США	Компанії будь-якої країни світу
Рік заснування	1987, закон 100-007 «Національний акт про поліпшення якості Малкольма Болдріджа»
Спонсор	Національний інститут науки і техніки США	Об’єднання японських учених та інженерів

Серед переможців премії М. Болріджа такі відомі корпорації, як Motorola (1988), IBM Rochester (1990), AT&T Universal Card Services (1992) та ін. Зокрема, компанії Motorola завдяки підвищенню якості продукції вдалось заощадити понад 125 млн дол. Чимало підприємств цієї компанії в інших країнах було сертифіковано за стандартами ІSO-9000. Першим з них виявився завод з випуску апаратури для стільникового телефонного зв’язку у Великобританії, який отримав сертифікат відповідності ІSO-9000 в 1991 р.

Першими лауреатами премії Демінга стали відомі японські корпорації «Тойота», «Соні», «Міцубісі», «Тошиба». Згодом до них приєднались інші провідні автомобільні корпорації, компанії з виробництва побутової електроніки, годинників.

Прикладом регіональної системи управління якості є поширена Європейська премія якості (European Quality Award), яка заснована Європейським фондом управління якості (ЄФУЯ) в 1991 р. і підтримується Європейською комісією. Ця модель описує «ідеальне» підприємство і складається з дев’яти критеріїв, представлених на рис. 9.6. П’ять з них характеризують передумови діяльності підприємства, а чотири — результати, яких досягає підприємство за рахунок використання наявних передумов.

Рис. 9.6. Модель Європейської премії якості (Oakland, p. 123)

Дана модель визнає існування багатьох підходів для досягнення стабільної досконалості в усіх аспектах діяльності. Ідея моделі ґрунтується на тому, що високі ділові результати компанії невід’ємні від задоволення споживачів і персоналу та позитивного впливу на суспільство на основі розвитку лідерства у трьох ключових напрямах:

· управління персоналом;

· розробка і реалізація належної сучасної політики і стратегії;

· раціональне використання ресурсів, які визначають бізнесові результати через постійне вдосконалення продажу й обслуговування продукції та послуг.

Перша Європейська премія якості була присуджена європейській філії корпорації Rank Xerox у 1992 р., яка отримала в 1989 р. премію Болдріджа завдяки розробці в 1982—1984 рр. і впровадженню в 1984—1988 рр. програми «Лідерство через якість». Варто відзначити також отримання Європейської премії якості фінською компанією Nokia Mobile Phones, Europe & Africa в 2000 р. — найбільшого виробника мобільних телефонів, яка в 1991 р. отримала Фінську національну нагороду з якості.

Насамкінець при самостійному вивченні теми студент повинен з’ясувати особливості технологічної політики міжнародних корпорацій в Україні. З погляду технологічної політики Україна розглядається міжнародними корпораціями як країна з неринковою економікою, як і інші постсоціалістичні країни. Це звужує можливості використання міжнародними корпораціями в Україні так званих високих технологій, які дозволяють докорінно знизити трудомісткість, матеріаломісткість та енергоємність виробничих процесів за одночасного поліпшення якості виробничої продукції, наданих послуг і виконаних робіт. Адже, з одного боку, зазначені ресурси у країнах з перехідною економікою досить дешеві. З іншого боку, міжнародні корпорації часто не мають належних мотивів експорту до України високих технологій, що потребують для свого обслуговування висококваліфікованого пер­соналу. Тому для переважної більшості міжнародних корпорацій («Кока-Кола», «Пепсі-Кола», «Мак-Дональдс», «Проктер енд Гембл», «Деу», «Філіп Морріс», «Лукойл» і т. д.) притаманно використання в українських відділеннях звичайних технологій.

Однією з важливих особливостей технологічної діяльності зарубіжних корпорацій в Україні є наявність в Україні системи сертифікації продукції, що здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію», Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про рекламу». По-перше, зарубіжні корпорації — імпортери чи виробники продукції мають дотримуватись вимог, висунутих до про­цедури сертифікації 37 видів продукції, що підлягають обов’яз­ковій сертифікації. Це стосується її маркування, реклами та реалізації. Згідно з цими вимогами доцільно оформити сертифікат на підставі досконалого дослідження технології виготовлення, щоб уникнути копіткої перевірки кожної ввезеної чи виготовленої партії. По-друге, зарубіжним відділенням доводиться стикатись із підробками своєї продукції, а тому важливо забезпечити її належ­ний захист. По-третє, варто враховувати бюрократичні аспекти процедури сертифікації. Вони пов’язані, наприклад, з тим, що галузеві сертифікаційні центри можуть затягувати виконання рішення Держстандарту України про обстеження виробництва компанії навіть після перерахування встановлених платежів заяв­ників за цю роботу. Такі випадки трапились з такими компаніями, як «Проктер енд Гембл», «Нестле», «Джонсон енд Джонсон», «Філіпс» та ін. По-четверте, у процесі сертифікації до­водиться вдаватись до неофіційних платежів. Зокрема, за даними обстеження 2158 вищих керівників фірм міжнародною фінансовою корпорацією в 2000 р., 14 % з них здійснювали неофіційні платежі в процесі сертифікації імпортних товарів, що підлягають обо­в’язковій сертифікації.

Істотне значення для технологічної діяльності зарубіжних кор­порацій в Україні має запровадження національної нагороди з якості в 1996 р. Вона присуджується щорічно за підсумками Українських національних конкурсів з якості. Конкурс проводять Українська асоціація якості та Українська спілка промисловців і підприємців під егідою Національної ради з питань якості при Президентові України. Українські конкурси проходять у межах Європейського проекту за безпосередньої підтримки Європейського фонду управління якістю. В основі Українського конкурсу якості лежить модель Європейської нагороди з якості. Серед переможців цього конкурсу — Львівська кондитерська фабрика «Світоч», Київський пиво-безалкогольний комбінат «Оболонь», україно-іспанське спільне підприємство «Інтерсплав» (м. Сверд­ловськ, Луганська обл.), Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ЗАТ «Лакма» (м. Київ), Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» та ін. Деякі із зазначених підприємств мають сертифікати ISO-9000. Зокрема, ЗАТ «Оболонь» отримало сертифікат ISO-9001 Міжнародного центру сертифікації Декра (Німеччина), «Інтерсплав» — сертифікати ISO-9002, а також QS-9000 та VPA провідних автомобільних компаній США.

Взаємозв’язок технологічної діяльності зарубіжних корпорацій з українською нагородою з якості полягає у такому. По-перше, при виборі партнерів в Україні міжнародні корпорації використовують результати Національного конкурсу якості. Лауреати цих конкурсів мають безперечні переваги для розбудови партнерських відносин з міжнародними корпораціями в Україні, наприклад з ресторанами «Мак-Дональдс». По-друге, переможці конкурсу стають об’єктами інвестицій зарубіжних корпорацій. По-третє, українські відділення зарубіжних корпорацій мають можливість брати участь у Національних конкурсах з якості для виявлення резервів її підвищення. Так, лауреатом національного конкурсу 1999 р. став пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», що входить до складу однієї з провідних у світі пивних компаній «Baltic Beverages Holding» (BBH).

При виборі партнерів в Україні зарубіжні корпорації враховують низький рівень застосування систем управління якістю на підприємствах, про що свідчать результати нещодавнього опитування фахівцями Міжнародної фінансової корпорації 2158 вищих керівників різних форм власності, що наведені в табл. 9.4.

Таблиця 9.4

ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
ТИПУ ISO-9000 (В % ПІДПРИЄМСТВ)

Галузі	Впроваджено	Планується	Відомо, але не планується	Невідомо
Промисловість	8,5	33,5	22,2	35,7
Будівництво	10,1	24,1	22,8	43,0
Транспорт	3,7	5,6	36,1	54,6
Телекомунікації	4,5	11,4	54,5	29,5
Торгівля	3,8	10,6	25,9	59,7
Громадське харчування	1,5	4,4	23,0	71,7
Інші послуги	5,0	14,7	23,9	56,3
Середнє	6,5	22,1	24,7	46,7

Джерело: Підприємства в 2000 році: Звіт МФК про результати опитування в Україні.— К.: Міжнар. фін. корпор., 2001. — С. 67.

Як видно з таблиці, у будівництві лише кожне десяте, а в промисловості — кожне дванадцяте підприємство має системи управління якістю переважно внутрішньої, найменш досконалої сертифікації. Практично половина вищих керівників незнайома із системами управління якістю, а чверть знайома, проте не планує їх впровадження. З позицій управління якості технологіч­не середовище України є вкрай несприятливим для партнерських відносин міжнародних корпорацій з вітчизняними підприємствами.

Отже, для плідного технологічного співробітництва з транснаціональними корпораціями в процесі подолання Україною ба­р’єрів для вступу до Світової організації торгівлі, а згодом — до Європейського Союзу, вітчизняним виробникам продукції та послуг важливо здійснити перехід до інноваційної моделі розвитку і впровадити на її основі сучасні системи тотального управління якістю продукції.

Приклади з господарської практики

Кейс «Ксерокс»*

Завдяки реалізації у 80-ті роки корпорацією «Ксерокс» за участю фірми «Дельта Консалтинг Груп» програми «Лідерство через якість» вдалось потіснити японські компанії на американському ринку множильної техніки. Частка «Ксерокса» зросла з 12 % в 1984 р. до 19 % в 1990 р., хоча це було далеко до 60 % 1972 р. Але кожен відсоток приносив понад 200 млн дол. прибутку. Наприкінці 1988 р. керівництво компанії почало розмірковувати про участь у Національній премії якості М. Болдріджа, яку було засновано в попередньому році. Цьому сприяло й завоювання зарубіжними відділеннями відповідних національних премій: нідерландської (1984), англійської (1985), французької (1987). Япон­ське спільне підприємство «Фудзі-Ксерокс» було нагороджено премією Демінга. Висуваючи компанію на здобуття премії Малкольма Болдріджа, її керівники прагнули поліпшити діяльність «Ксерокса». За словами Д. Кернса — голови Ради директорів, це буде на 10 % боротьба за перемогу і на 90 % — об’єктивна оцінка наших зусиль. Адже потрібно надати багатосторінкові звіти, в яких містяться відповіді на тисячу запитань, що розбиті на 33 категорії. Процес атестації включає три етапи. Спочатку опитувальні листи вивчає спеціальна комісія виробничників, консультантів і вчених. Після цього інша комісія на підприємстві перевіряє відповідність наданих звітів дійсності. І, нарешті, журі з дев’яти експертів приймає остаточне рішення. Компанії, що зазнали невдачі в цьому процесі, не розголошуються.

Для підготовки матеріалів було створено групу менеджерів середньої ланки з 20 осіб на чолі з керівником латиноамериканської філії Джимом Сайєрком, що мав 25-річний досвід роботи в компанії. Він отримав широкі повноваження, зокрема щотижневі чотиригодинні зустрічі з головою Ради директорів і президентом. Ця група працювала рік у режимі самообстеження і виявила багато упущень, які були охрещені «бородавками» і занесені до окре­мого списку, в якому наприкінці роботи налічувалось 513 позицій. Група працювала самовіддано, а її керівник у другому півріччі мав лише три вихідних.

За правилами конкурсу відповіді на опитувальні листи не повинні перевищувати 75 сторінок. Однак перший варіант звіту являв собою рукопис обсягом 350 сторінок. Його довелось переробляти тричі. Однак групі так і не вдалось довести звіт до належної кондиції. Довелось найняти фахівців з комісії Бол­дріджа. Група також підтримувала контакти з іншими компаніями, що брали участь у конкурсі, однак ділились своїм досвідом підготовки звітів. Серед цих компаній — «Вестинг­хауз», «Моторола», «Мілікен», «Ай-Бі-Ем». Готовий звіт було подано 1 травня 1989 р. за три дні до закінчення встановленого терміну.

Після цього керівництво компанії і група старшого керівництва побувала на підприємствах Японії і ознайомилась з методами запровадження програми якості. Цей досвід було використано при розробці програми поліпшення якості на найближчі 5 років. У липні надійшло повідомлення про приїзд комісії і група Сайєрка зайнялась підготовкою філій, прагнучи відповісти на всі можливі запитання.

У вересні 1989 р. до компанії прибула комісія у складі 6 експертів, які провели зустрічі не менш ніж з 500 співробітниками всіх рівнів — від робітника до членів виконавчої дирекції. Після ретельного розгляду всіх матеріалів корпорацію «Ксерокс» було визнано на початку листопада 1989 р. переможцем премії Болдріджа. Згодом філія «Ксерокс—Канада» завоювала канадську національну премію якості. За період з 1980 по 1989 рік кількість дефектів знизилась з 10 тис. до 325 на мільйон проданих апаратів. Якість копій була визнана найкращою у світі.

Після отримання премії на початку грудня 1989 р. група Сайєрка представила вищому керівництву список рекомендацій щодо усунення 513 «бородавок» з 50 пунктів, які були прийняті і стали основою п’ятирічного плану поліпшення якості. Група Сайєрка виконала свої завдання, і її члени повернулись до виконання своїх обов’язків.

У наступні роки високий рівень якості корпорації «Ксерокс» дозволив їй вийти на нові ринки, у тому числі країн Східної Європи, зокрема України.

Контрольні запитання

1. Що таке інтернаціоналізація технологічної політики?

2. Які цілі технологічної політики ТНК?

3. Які складові міжнародного ринку технологій?

4. Які особливості притаманні розвитку сучасних технологій?

5. В який спосіб організовано сучасний міжнародний ринок технологій?

6. Які фактори впливають на форми співробітництва у сфері новітніх технологій?

7. Як саме фінансуються науково-технічні розробки?

8. Які типи міжнародних організацій діють у сфері науково-тех­нічного прогресу?

9. Як пов’язана національна науково-технічна політика з розвитком новітніх технологій на світових ринках?

10. Які перспективи має Україна на світовому ринку новітніх технологій?

Навчальні завдання для самостійної роботи

1. На підставі аналізу джерел зі списку основної літератури назвіть переваги і недоліки міжнародних корпоративних стратегій у сфері науково-технічного прогресу.

2. Наведіть приклад української компанії, що діє на міжнарод­ному технологічному ринку.

3. Обґрунтуйте сильні і слабкі сторони технологічної політики глобального центру.

4. На підставі літературних джерел [1, гл. 10] назвіть типи технологічної політики, які використовує корпорація «Проктер енд Гембл».

5. Розмежуйте обов’язки менеджера та фахівця (інженера, економіста, маркетолога) щодо забезпечення підвищення ефективності інноваційного процесу в компанії.

6. З матеріалів кейсу «Ксерокс» поясніть причини виникнення кризової ситуації в корпорації у 70-ті роки.

7. Обґрунтуйте доцільність участі корпорації «Ксерокс» у національному конкурсі за присудження премії Болдріджа.

8. Чи не здається занадто забюрократизованою процедура присудження національної премії якості імені Болдріджа в США?

9. Порівняйте процедури присудження премій якості в США та Україні.

10. Запропонуйте шляхи підвищення якості товарів українських підприємств.

Тести

Одиничний вибір (правильно — помилково)

1. Крива Гомпертца — одна із закономірностей сучасного технологічного розвитку.

2. Однією з піонерних міжнародних корпорацій, якій вдалося запровадити програму «Шість сигма», є японська корпорація «Тойота».

3. Політика глобального центру ґрунтується на використанні можливостей зарубіжних відділень міжнародних корпорацій.

4. Модель Герпотта означає двомірну матрицю «привабливість нової технології — технологічна позиція підприємства».

5. Спонсором премії Е. Демінга в галузі якості є Японський інститут науки і техніки.

Множинний вибір

1. Одна із закономірностей сучасного технологічного розвитку, що знайшла свій вираз у S-кривій, означає...

а) лінійний зв’язок між витратами та якістю;

б) нелінійний зв’язок між витратами та якістю;

в) лінійний зв’язок між кумулятивними витратами (зусиллями), спрямованими на вдосконалення продукту (процесу), та продуктивністю, яка отримана за рахунок вкладених інвестицій;

г) нелінійний зв’язок між кумулятивними витратами (зусиллями), спрямованими на вдосконалення продукту (процесу), та продуктивністю, яка отримана за рахунок вкладених інвестицій;

д) щось інше.

2. Технологічний парадокс являє собою...

а) зв’язок між інвестиціями та доходами;

б) зв’язок між витратами і продуктивністю;

в) зв’язок між продуктивністю і доходами;

г) лінійний прямий зв’язок між витратами та якістю;

д) нелінійний зворотний зв’язок між якістю і витратами.

3. Розробка нових технологій у материнській чи приймаючій країні для створення нових продуктів і процесів за рахунок централізованих ресурсів міжнародної корпорації і подальше поширення інновацій по всіх відділеннях означає...

а) політику поліцентризму;

б) інтегровану систему технологічного розвитку;

в) політику глобального центру;

г) розподілену систему технологічного розвитку;

д) усе наведене.

4. Планування міжнародних науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт транснаціональними корпораціями включає...

а) розміщення науково-дослідних підрозділів;

б) прийняття рішення щодо розробки продукту (технології);

в) вибір майбутніх напрямів досліджень;

г) розподіл людських і фінансових ресурсів між відповідними відділеннями корпорації;

д) усе наведене.

5. Система тотального управління якістю містить такі ланки...

а) філософські підстави;

б) загальний інструментарій, що стосується статистичного контролю процесу і розгортання функції якості;

в) інструменти статистичного спостереження відділу контролю якості;

г) усе наведене;

д) загальний інструментарій, що стосується статистичного контролю процесу і розгортання функції якості та інструменти статистичного спостереження відділу контролю якості.

6. Закон Мура, який означає подвоєння процесингової потужності кожних 18 місяців, було сформульовано на підставі узагальнення діяльності міжнародної корпорації...

а) Тошиба;

б) Дженерал Електрик;

в) Моторола;

г) Ай-Бі-Ем;

д) Інтел.

7. Премія якості... може бути присуджена компанії будь-якої країни світу.

а) Демінга;

б) Болдріджа;

в) Європи;

г) України;

д) усі наведені.

8. Перелік компаній, що зазнали невдачі в конкурсі на присудження національної премії якості США М. Болдріджа,...

а) друкується у щотижневику «Бізнес-Уїк»;

б) друкується в американській пресі;

в) оголошується на телебаченні;

г) друкується в спеціальних урядових виданнях з якості;

д) не розголошується.

9. В основі українських національних конкурсів з якості лежить...

а) премія Малкольма Болдріджа;

б) премія Демінга;

в) Європейська нагорода якості;

г) міжнародні стандарти якості ІСО-9000;

д) українська модель якості.

10. При виборі партнерів в Україні міжнародні корпорації враховують... рівень використання тотальних систем управління якістю:

а) низький;

б) середній;

в) задовільний;

г) достатній;

д) високий.

Збіг

1. Діаграма Ішикави.	А. Матриця «привабливість технології — технологічна позиція підприємства».
2. Модель Герпотта.	Б. Підвищення якості продукції при зниженні виробничих витрат.
3. Модель технологічної кривої.	В. Причинно-наслідкова діаграма.
4. Шість сигм.	Г.Взаємозв’язок між технологічними інвес­тиціями та їх ефективність.
5. Технологічний парадокс.	Д. Програма, спрямована на зниження рівня дефективності.

Завершення

1. Крива Гомпертца включає три основних ділянки, на першій з яких нарощування витрат зумовлює... результати, на другій ці результати..., а на третій....

2. Ключові переваги... у сфері технологічного розвитку полягають в їх здатності зробити вирішальний внесок на... ділянці S-кривої і завдяки цьому використати...... як вирішальний інструмент завоювання панівного стану на ринку.

3. Ціна технологічного трансферту встановлюється в процесі переговорів між..., який прагне встановити контроль над зарубіжною фірмою...... та..., що сподівається використати добру репутацію та авторитет ліцензіара.

4. Одним з прикладів............ є Європейська винагорода якості, що описує «ідеальне підприємство» за допомогою дев’яти критеріїв, п’ять з яких характеризують... діяльності підприємства, а чотири —....

5.Присудження національної премії якості США Малкольма Болдріджа містить такі етапи:......... спеціальною комісією, перевірка...... відповідності наданих звітів дійсності і прийняття остаточного рішення журі з.......

Термінологічний словник ключових понять

Венчурний бізнес — міжнародні компанії невеликого розміру, які створюються міжнародними корпораціями для реалізації ризикованих науково-технічних проектів.

Діаграма Ішикави (причинно-наслідкова діаграма) — один з інструментів управління якістю, який полягає у виявленні за допомогою побудови графіка факторів (порушень), що негативно впливають на якість продукції, послуг, робіт.

Інтегрована система технологічного розвитку — різновид технологічної політики міжнародних корпорацій, який передбачає об’єд­нання ресурсів і можливостей усіх елементів МНК як на рівні головної компанії, так і на рівні дочірніх фірм для спільного створення і впровадження інновацій.

Крива Гомпертца (S-крива, або крива логістики) являє собою нелінійний зв’язок між кумулятивними витратами (зусиллями), спрямованими на вдосконалення продукту чи процесу, з одного боку, та продуктивністю, яка отримана за рахунок вкладених інвестицій, — з іншого.

Матриця технологічного портфеля — інструмент управління технологічним розвитком міжнародних корпорацій, який дозволяє ви­брати оптимальні рішення в умовах різної технологічної привабливості проектів і рівня забезпеченості ресурсів.

Міжнародна передача технологій (international technology transfer) — це сукупність економічних відносин між фірмами різних країн у галузі використання зарубіжних науково-технічних досягнень.

Міжнародні комітети — організаційна форма управління технологічною діяльністю міжнародних корпорацій, що діє поза існуючою структурою компанії; включає менеджерів центрального офісу і зарубіжних відділень; забезпечує керівництво пріоритетними проектами через відповідальних лінійних керівників.

Міжнародні стандарти якості — комплекс стандартів якості, розроблених міжнародною організацією із стандартизації і прийнятих в 1987 р. на основі використання стандартів провідних міжнародних кор­порацій США і країн Європи.

Модель Герпотта — процес вибору системи розміщення науково-дослідних і проектно-конструкторських підрозділів міжнародних корпорацій залежно від привабливості технологій і технологічної позиції підприємства.

Модель Пірсона—Брокхофа—Бемера — процес вибору центрів науково-дослідних і проектно-конструкторських центрів міжнародних корпорацій на основі використання ромба конкуренції Портера, що ґрунтується на врахуванні таких факторів, як людські ресурси компанії, технологічна інфраструктура, спрямованість розвитку продукту, конкуренція на ринку, маркетингова стратегія компанії та ін.

Модель «п’яти факторів конкуренції» Портера — система конкурентних сил у галузі, що містить наявних прямих конкурентів, потенційних нових конкурентів, постачальників, споживачів, а також компанії — виробники продуктів-замінників.

Модель технологічної кривої — взаємозв’язок між науково-технічними інвестиціями та ефективністю отриманих розробок.

Науково-технічне співробітництво — система організаційних відносин, яка дозволяє об’єднати зусилля і ресурси кількох міжнародних корпорацій або відділень однієї корпорації з метою скорочення терміну створення науково-технологічних розробок і зниження ризиків у цій сфері.

Політика глобального центру — один з видів технологічної політики міжнародних корпорацій, яка полягає в пошуку нових технологій у материнській країні чи країні базування для створення нових продуктів і процесів із залученням централізованих ресурсів материнської компанії і поширенні інновацій по світових відділеннях МНК.

Політика поліцентризму — різновид технологічної політики міжнародних корпорацій, рушійною силою якої виступають відділення цих корпорацій, що використовують власні можливості і ресурси для розробки нових технологій, які забезпечують їх власні потреби.

Принцип управління якістю Демінга — сукупність 14 принципів управління якістю, розроблених одним з провідних учених у цій галузі Е. Демінгом і впроваджених у діяльності японських корпорацій.

Програми «шість сигм» — технологічні програми провідних міжнародних корпорацій, спрямовані на зменшення кількості дефектів готової продукції до 3,4 на один мільйон виробів.

Проектний менеджмент — система управління проектами.

Розподілена система технологічного розвитку — технологічна політика типу «locally-leveraged», яка включає використання ресурсів національного відділення з метою створення інновацій не лише для місцевого ринку, а й поширення їх на світовій основі.

Технологічна політика міжнародних корпорацій — сукупність науково-технічних ідей, концепцій і розробок, на основі яких розробляються і впроваджуються нові продукти (послуги, роботи) та технологічні процеси.

Технологічний парадокс — зворотний зв’язок між якістю і витратами, коли підвищення якості в умовах використання високих технологій супроводжується зниженням рівня витрат на точці рівноваги у взаємодії динаміки якості і витрат.

Технологічний розрив — сукупність S-кривих старої і нової технологій, що дозволяє виробляти конкурентоспроможну продукцію.

Технологічний трансферт — процес передачі науково-технічних розробок і технологій між відділеннями міжнародних корпорацій.

Технологія — науково-технічні, виробничі, управлінські і комерційні знання і досвід, що використовуються у виробничих процесах.

Тотальне управління якістю — сукупність організаційної структури, процедур, процесів і ресурсів, необхідних для адміністративного забезпечення якості.

Якість — сукупність характеристик об’єкта, які стосуються його здатності задовольнити встановлені й передбачувані потреби відповідно до його призначення (ІSO 9004-1-95).

Рекомендована література до теми

1. Международный менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред. С. Э. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. — СПб.: Питер, 2000. — С. 495—541.

2. Панченко Є. Г., Омельченко Р. В. Інноваційна діяльність транснаціональних корпорацій в сучасному міжнародному технологічному середовищі: Акт. проблеми міжнар. відносин: Зб. наук. праць. — Вип. 35. — Ч. 1. — К.: КНУ ім. Т. Шевченка; Ін-т міжнар. відносин, 2002. — С. 120—123.

3. Современное управление: Энциклоп. справочник: Пер. с англ. — В 2-х т. — М.: Издатцентр, 1997. — Т. 1. — С. 701—755.

4. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’яненка. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 356—384.

5. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А. С. Філіпенко, В. С. Будкін, А. С. Гальчинський та ін. — К.: Либідь, 2002. — С. 132—142.

* Джерело: Кернс, с. 277.

Дата добавления: 2014-01-04