Форми ПР-діяльності

Відповідно до умов роботи PR-структури в організації вирізня­ють чотири можливі форми PR-діяльності: власна служба; кон­сультативна; індивідуальна; змішана.

Усі великі фірми чи організації, зазвичай, мають у своєму складі PR-відділ, оскільки вони зацікавлені у тому, щоб мати власних PR-спеціалістів (PR-службу), а не найманих. Адже ті без-' посередньо пов'язані з керівництвом, знають про всі плани органі­зації і в разі потреби можуть висловити міркування з того чи ін­шого приводу; також вони виконують функцію зовнішньої ланки, що з'єднує з громадськістю. Власні фахівці користуються біль­шою довірою, вони завжди у курсі справ організації, більше заці­кавлені у вирішенні її проблем, ніж наймані, їхня робота безпе­рервна, систематична і дешевша.

У випадку, якщо виникла потреба у PR-послугах, але відповідно­го відділу немає чи він зайнятий іншою важливою роботою, то звер­таються за допомогою до спеціалізованих PR-агентств чи окремих PR-спеціалістів і послуговуються зручною для них формою роботи: консультативний сервіс, частково наймані PR-фахівці тощо.

Консультативний сервіс найчастіше використовується неве­ликими організаціями, яким невигідно утримувати власну служ­бу або рідко доводиться звертатися до послуг приватних PR-агентств чи фірм.

До PR-агентств за консультаціями звертаються у таких випадках:

1) коли нема потреби у постійному зв'язку з громадськістю, але він необхідний у певний час, наприклад, у період виникнення кризових ситуацій, випуску нової продукції, внутрішніх конф­ліктів із персоналом і т. д.;

2) якщо власні PR-працівники з певних причин не можуть виконати роботу вчасно чи у повному обсязі, або ж їм потрібна спе­ціальна допомога чи тимчасово більший склад команди;

3)коли власна PR-служба немає певного досвіду, наприклад, у застосуванні методів, що раніше не використовувалися, чи знан­ня особливостей певної місцевості, її жителів, традиції, де плану­ється PR-захід, тощо. С. Блек наводить позитивні та негативні аспекти консультування:

позитивні	негативні
менша оплата за послуги	зменшує оперативність інформу­вання
консультанти агентства незалежні, їхня думка може бути об'єктивніша за думку власного PR-відділу, їхня робота не залежить від думки керів­ництва та персоналу організації	недостатнє знання зовнішніми кон­сультантами специфіки діяльності організації
Якщо робота виконана неякісно, то організація може розірвати кон­тракт із PR-фірмою	часта зміна консультантів організа­цією не дає змоги дотримуватися однієї методики, виконуючи роботу

Індивідуальна форма PR-діяльності характеризується викори­станням послуг якогось певного PR-фахівця чи експерта. Його функції обумовлені тими завданнями, які, на думку організації, необхідно вирішити.

Змішана форма PR-діяльності дає змогу організації звертатися до послуг інших служб, маючи власну. Ця форма PR-діяльності дещо схожа з консультативною. Проаналізувавши випадки вико­ристання консультаційних послуг, можна побачити, що друга та третя позиції із вищенаведених відповідають також змішаній формі PR-діяльності. Окрім того, до змішаної форми вдаються тоді, коли потрібно розподілити напрями діяльності PR-служби, наприклад:

– власні спеціалісти зайняті внутрішніми проблемами і не
мають достатньо часу чи фахівців для контролю над зовнішньою
ситуацією (часто фінансово-маркетинговою), тоді наймають кон­
сультантів;

– моніторинг ЗМІ, розповсюдження прес-релізів та ін.
PR-агентства та фірми, як і PR-служби, можуть бути різними за структурою, чисельністю працівників, їхніми функціями. Так само вони можуть виконувати всі PR-функції або спеціалізувати­ся в якійсь окремій галузі.

Білоус В.С. виділяє кілька напрямів служби зв’язків із громадськістю:

Таблиця 5.

Основні напрями діяльності спеціалістів служби зв’язків з громадськістю

1. Дослідження громадської думки і своєчасне інформування керівництва про конкретні пропозиції стосовно корпоративної політики

2. Консультування й підготовка найважливіших виступів перших осіб компанії

3. Планування організації і здійснення зв’язків з громадськістю (стратегічне і оперативне)

4. Підготовка і організація ділових зустрічей, від яких залежить становище фірми в суспільстві та участь у них

5. Планування і організація рекламних кампаній, підготовка статей і виступів у ЗМІ, а також програм із зв’язків з громадськістю

6. Організація і проведення брифінгів, прес-конференцій у тісній співпраці з іншими службами кампанії

7. Підготовка рекламних матеріалів та участь у рекламних кампаніях

8. Підготовка матеріалів до публікації в ЗМІ

7 лютого 2008 року в прес-центрі ІА РБК Україна - Українська Асоціація зі зв’язків із громадськістю (UAPR) оприлюднила результати дослідження на тему: «Практика громадських зв’язків провідних компаній України», проведеного спільно з компанією GfK Ukraine.

Вперше за вивчення українського PR-ринку взялась фахова асоціація спільно з професійною дослідницькою компанією. Організатори проекту мали на меті зібрати інформацію та оцінити стан громадських зв’язків в Україні відносно міжнародного досвіду, а також з’ясувати як компанії розуміють PR-ринок. Дослідження складається з двох етапів – якісного та кількісного. Наразі закінчився його перший етап.

Дослідження проводилось у форматі інтернет-опитування і включало запитання про структуру відділу зв'язків із громадськістю компанії-респондента, його функції, вплив на прийняття рішень та динаміку витрат організації на PR. Компаній-респондентів було обрано за рейтингом компаній та менеджерів ТОП-100 від "Інвест-Газети". Вони представляли різні галузі та форми власності. У дослідженні взяли участь PR-спеціалісти з 18-ти провідних компаній України, які працюють у сферах сільського господарства, промисловості, виробництва товарів і послуг, торгівлі, зв'язку, фінансової сфери, тощо.

Результати дослідження показали, що дві третини компаній-респондентів мають окремі підрозділи зі зв'язків з громадськістю, підпорядковані, здебільшого, керівнику компанії. Найпріоритетнішим напрямком діяльності PR-відділів абсолютної більшості опитаних компаній виявились зв'язки зі ЗМІ. Однакову кількість голосів набрали внутрішній і корпоративний PR, трохи менше — продуктовий PR. Половина респондентів назвала пріоритетними зв'язки з урядом та інвесторами і лише кілька компаній сказали, що займаються кризовим PR, спонсорством та корпоративною соціальною відповідальністю.

Абсолютна більшість респондентів використовує платні розміщення статей у своїй роботі і лише одна компанія повідомила, що робить це з поміткою "на правах реклами". Половина респондентів витрачає на платні розміщення більше чверті відведеного на PR бюджету.

Зі зовнішніми консультантами, в тому числі з PR-агентствами, працюють більше половини компаній-респондентів, проте види послуг, які передаються підрядникам, дуже різняться. При цьому абсолютна меншість називає в складі таких послуг класичний event management.

Серед своїх основних досягнень за останні 12 місяців більшість PR-фахівців назвали зростання відкритості компанії та підвищення ступеню пристутності в інформаційному просторі.

Судячи з результатів дослідження, PR у компаніях відокремлюється від маркетингу: створюються окремі структурні підрозділи, більшість яких підпорядковується безпосередньо керівнику компанії. Від безсистемного підходу і спорадичної активності компанії переходять до формування PR-стратегії, для реалізації якої виділяють окремі бюджети.

Компанії також не відмовляються від послуг зовнішніх консультантів та агентств, що засвідчує позитивні перспективи для ринку PR-послуг.

Проте, за результатами опитування, сьогоднішнім фахівцям бракує знань та розуміння методів вимірювання своєї ефективності. Більшість параметрів оцінки стосуються короткострокових маркетингових показників. Компанії також приділяють багато уваги оцінці процесу комунікації, наприклад, висвітленню у ЗМІ, і менше – результатам своєї активності.

Дата добавления: 2014-01-04