Тема 2. Механізм функціонування ринку туристичних послуг

1. Закон попиту і пропозиції, закон вартості, закон конкуренції.

2.Сутність економічного середовища в сфері туризму.

3.Оцінка чинників і умов розвитку ринку турпослуг.

Кожний ринок класичний і сучасний, в процесі свого функціонування базується на трьох основних економічних законах – вартості, попиту і пропозиції, конкуренції. Не є винятком і туристичний. Так закон попиту і пропозиції на ньому формує поведінку споживачів, закон конкуренції є механізмом його функціонування, а закон вартості виступає своєрідною “ невидимою рукою ”, яка спрямовує туроператорів і турагентів до своєї мети – одержання вигоди, задоволення власного інтересу. Та все ж таки відмінності у функціонуванні існують. В першу чергу вони проявляються у його синергетичній прирді, а також ряді особливостей наприклад таких як: непослідовність, комплексність, протяжність, ризик, ілюзорність, залежність від зовнішніх чинників.

Механізм функціонування туристичного ринку – це система дій економічних важелів для того, щоб збалансувати дизпропорцію між попитом і пропозицією на туристичний продукт, на обмін “гроші –туристичний продукт”, на грошові потоки туристичного продукту.

Механізм функціонування ринку туристичних послуг можна відобразити наступним чином, а саме:

Рис. Схема функціонування туристичного ринку

Закон вартості. Його суть полягає в тому, що в товарному виробництві основу пропорцій товарів, що обмінюються визначає ринкова вартість, величину якої, в свою чергу, визначають суспільно необхідні затрати праці. Закон вартості передбачає формування у окремої туристичної фірми індивідуальних затрат праці і ресурсів, і відповідно формування індивідуальної вартості й індивідуальної ціни на туристичний продукт. Але ринок признає не ці індивідуальні вартості і ціни, а суспільні і ринкові, в основі яких лежать суспільно необхідні затрати праці. Закон вартості в умовах туристичного ринку виступає як своєрідна "невидима рука", яка спрямовує туроператорів і турагентів до своєї цілі – отриманню особистої вигоди, забезпеченню власного інтересу.

Дії споживачів туристичного продукту визначаються дією закону попиту і пропозиції. Цей закон встановлює пряму закономірність між ціною і пропозицією і зворотну залежність між ціною і попитом. Суть його полягає в тому, що підвищення ринкової ціни па туристичний продукт, при інших рівних умовах, зменшує обсяг попиту, а зниження ринкової ціни збільшує величину попиту на туристичний продукт. В той же час обсяг пропозиції туристичних товарів і послуг збільшується при підвищенні ціни і зменшується при її зниженні.

Перше твердження особливо вірно в сучасних умовах, коли ціни піднялися на весь спектр товарів, але на перше місце висуваються витрати на продукти харчування і товари першої необхідності, а витрати на туризм і відповідно попит опускається у населення майже на останню позицію. Друге твердження вірне, так як виробників туристичного продукту приваблює зверх прибуток, який отримують деякі фірми, які працюють, наприклад, на унікальних туристичних ринках (пригодницький туризм, сходження па вершини вулканів, підводний туризм тощо).

Використовуючи криву попиту, можна визначити величину загальної виручки від реалізації туристичних послуг. Виручка визначається шляхом перемноження ціни туристичного продукту на кількість продукції проданої по цій ціні. Наприклад, вартість туру в Португалію коштує 1400 дол. США. тури по цій ціні придбають 100 тис. туристів. Тоді загальна виручка від реалізації турів складе: 1400 * 100 тис. чол. = 140 млн. дол.

Для розвитку туристичної індустрії в цілому і туристичних фірм зокрема важливо знати темпи змін трьох економічних величин: ціни, попиту і пропозиції. Для цього існує таке поняття, як "еластичність попиту". Еластичність попиту по ціні показує, на скільки процентів змінюється попит на даний товар, якщо його ціна змінюється на 1%. Якщо цей показник більше одиниці, то попит по ціні буде еластичним, а якщо він менше одиниці, то попит буде нееластичним. Цінова еластичність і загальна виручка від реалізації туристичного продукту знаходяться в прямій залежності, оскільки еластичність попиту по ціні характеризує ступінь залежності обсягу купованого товару Q від коливання ринкових цін Р.

При еластичному попиті, коли еластичність по ціні більше І, загальна виручка (Q * Р) зростає швидше порівняно з темпами зниження ціни. Коли попит еластичний, падіння ціни потягне за собою одночасне підвищення попиту і збільшення обсягів продаж, а значить буде результатом більш високої загальної виручки. А якби ціна росла, то загальна виручка падала б, так як при еластичному попиті підвищення цін супроводжується ще більшим падінням попиту і зменшенням обсягу продаж. І навпаки, при нееластичному попиті падіння ціни зменшує загальну виручку (загальна виручка зростає повільніше, порівняно з темпами зниження ціни).Якщо ж еластичність дорівнює 1, то темпи зміни цін і загальної виручки адекватні.

Висновки із вищесказаного очевидні. По-перше, можна судити про еластичність попиту, лише знаючи зміни цін і обсягів попиту. По-друге, підвищення цін не може бути вигідним і корисним при еластичному попиті, оскільки сумарний дохід зменшується, як і кількість клієнтів. Аналогічно, якщо попит нееластичний, то краще ціни не зменшувати, тому що за цим буде зменшення доходу, а клієнтів стане більше.

Таким чином, зміна ціни викличе зміну обсягу попиту. Але існують і нецінові детермінанти попиту, які включають: рівень доходів споживачів туристичних товарів і послуг, кількість споживачів, якість послуг, моду і смаки. Вони також впливають на попит.

Розглянемо еластичність попиту по доходу, так як зростання доходів значно впливає на підвищення политу на туристичну продукцію при будь-якій заданій ціні. Таким чином, дохід потенційних споживачів і попит знаходяться в прямій залежності. Еластичність попиту по доходу – це чутливість попиту до змін в доходах споживачів. Вона визначається як процентні зміни доходів при незмінних цінах. Ефект змін в доходах графічно поданий на рис.7.1.4., де До (V,)) – крива попиту на подорожі при рівні доходу V_o. Якщо рівень доходу збільшується від V_o до V, то обсяги попиту також зростають. Це означає, що вся крива попиту зміщується вправо. При визначеній ціні Pj кількість турів на які є попит спочатку було Qo (на кривій попиту Д_о (Vo)). З зростанням доходу до V, попит при тому ж рівні ціни Pj зросте до Q і (на кривій попиту Д, (Vj)).

Еластичність попиту по доходу може змінюватися від нуля до безкінечності. Коли еластичність по доходу знаходиться в межах між нулем і одиницею, попит вважається нееластичним по доходу, тобто поза залежністю від змін в доходах попит залишається більш-менш стабільним. Якщо еластичність більша одиниці, то попит еластичний до доходу і це означає, що по мірі зростання еластичного доходу або доходу визначеного сегменту ринку і при незмінних цінах на подорожі попит на тури зросте. Еластичність може дорівнювати і одиниці.

Товари низької якості є виключенням із цього правила. В даному випадку немає прямої залежності між доходами і кількістю продукції на яку є попит.

Згідно з законом Енгеля із збільшенням доходу зменшується та його частина, яка витрачається на товари першої необхідності і збільшується частина витрат на предмети розкоші та духовний розвиток (сюди ж відноситься і туризм). Всі товари можна розподілити на три групи: 1) товари нижчого рангу - в основному продовольчі, які забезпечують мінімальне фізичне існування; 2) товари нормальної якості – деякі продовольчі і промислові товари; 3) високоякісні, особливо модні товари і товари-раритети. При збільшенні доходів попит на товари першої групи спочатку збільшуються, потім стабілізуються, а потім починає знижуватись; попит на товари другої групи спочатку зростає, потім стабілізується, а потім знову починає зростати; попит на товари третьої групи спочатку йде вгору і після цього стабілізується.

Дата добавления: 2014-01-04