Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

STEEPLE-аналіз факторів впливу




Оцінка чинників і умов розвитку ринку турпослуг

Загалом можна виділити сім сфер життя, які тим чи іншим чином діють на туризм, а саме: соціум (соціально-культурна сфера життя), інновації (НТП), економіка й конкуренція, освіта (навчання та працевлаштування), політика, законодавство, навколишнє середовище (таб.2).

Таблиця.2

Фактор Дія Зони прояву
S Поведінка споживачів завжди перебуває під впливом соціальних факторів, основними з яких є соціальний стан (доходи, освіта, культура, добробут), референтні групи (суспільно-політичні об’єднання, союзи, спілки, релігійні організації, клуби за інтересами, спортивні клуби), сім’я, соціальні ролі та статуси.     Надзвичайно велика кількість розлучень, неповних родин, родин, де діти живуть з новими партнерами когось із батьків, бездітних сімейних пар та одинаків переводить до тепер домінуючу модель (модель “родини з дітьми”) в статус другорядної, натомість все більш поширеними стають ділові чи конгрес поїздки, тобто M.I.C.E.-туризм (Meetings (зустрічі), Incentives (заохочувальні поїздки), Conferences (конференції), Exhibitions (виставки) і Events (події)). Також на туристичному ринку з’являється новий сегмент – “жіночий”, основними критеріями якого є високі вимоги безпеки, якість та комфорт, насиченість програми відпочинку, інтелектуалізація туристичних маршрутів. Наступна, не менш серйозна суспільна тенденція, – здоровий спосіб життя. З кожним роком зростає попит на подорожі для фізичного та психологічного оздоровлення (головна цільова аудиторія жінки від 30 до 50). Подорожування виступає ознакою певного рівня і стилю життя, фіксатором соціального статусу, засобом закріплення іміджу та інших соціальних ознак. Доступність туристичних послуг, соціальна орієнтованість туризму розширює коло споживачів, прилучаючи нові й нові верстви населення до туризму, вводить його до стилю життя суспільства, вирівнюючи соціальні можливості населення.
T Використання комп’ютерних мереж, Інтернету та інтернет технологій, програмних продуктів, наскрізної автоматизації всіх бізнес процесів не просто питання лідерства і конкурентних переваг, але і виживання на ринку в найближчому майбутньому. Використання інформаційно-технологічної системи зумовлене складною структурою туристичного продукту, інтернаціональним характером туроререйтінгу, необхідністю координації діяльності підприємств різних секторів туристичної індустрії, інформаційної підтримки та постійного моніторингу процесу надання і споживання туристичних послуг. Вона відкриває широкі можливості автоматизації всіх видів виробничої діяльності, маркетингу, процесів просування та продажу туристичних продуктів, а також формує нові потреби (віртуальний туризм).
E=E1 Існує чіткий зв’язок між тенденціями розвитку туризму і загальним економічним розвитком. Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. Так при рості споживання на 2,5% витрати на туризм зростають на 4%., а при зменшенні споживання помітним вчувається і спад туристичної активності. Проте в кожній окремій країні така реакція на економічні зміни виявляється за своїм відхиленням від середнього показника, який також виступає в різних формах. Сектор туризму відіграє генеруючу роль у процесі сучасної реструктиризації світової економіки на користь сфери послуг. За основними макроекономічними показниками (частка у ВВП та зайнятого працездатного населення, обсяги валютних надходжень та доходів тощо), він займає провідне місце у національних економіках багатьх країн світу. Туризм сприяє диверсифiкацiї економіки, притягуючи в свою орбіту суміжні галузі народного господарства, які обслуговують індустрію туризму. Крім цього, він має широкі можливості для залучення іноземної валюти i різного роду інвестицій. Цей бізнес приваблює пiдприємцiв із багатьох причин: невеликi стартові iнвестицiї, зростаючий попит на туристичнi послуги, високий piвень рентабельностi та мiнiмальний термін окупностi витрат. Також його вплив виявляється й у пiдвищеннi ділової активностi й розширенні виробництва товapiв i послуг у результаті збільшення платоспроможного попиту за рахунок іноземних та місцевих екскурсантів. Залучення іноземних туристів підвищує туристичний експорт і сприяє збільшенню валового національного продукту.  
E=E2 Туризм виступає засобом комунікації, підвищення рівня освіти та загальної культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традиціями та віруваннями, стилем та характером життя інших народів, з культурною спадщиною людства та перлинами природи та в свою чергу із збагаченням внутрішнього світу людини. Перехід суспільного розвитку до моделі “вільного часу” урізноманітнює проведення дозвілля в бік інтелектуалізації, саморозвитку.  
P Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність, авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і направляюча лінія, розсудливість, проникливість урядових програм, ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом та туризмом. Разом з тим туризм формує, а в деяких випадках і форматує уявлення які впливають на створення образу країни.   Туристична галузь є специфічним і досить складним об’єктом управління, адже туризм по своїй суті є синергетичним, він притягує в свою орбіту близько 40 галузей народного господарства. Певною мірою туризм торкається й такого важливого аспекту як формування іміджу країни. За визначенням ВТО імідж країни – це сукупність емоційних та раціональних уявлень, які виходять від зіставлення всіх ознак країни, власного досвіду (туризм – 24%) та чуток (розповіді друзів, родичів – 29%), які впливають на створення образу.
L Узгодження системи українського законодавства з відповідними директивами та стандартами ЄС, а також адаптація до них. Раціональне й ефективне використання туристичних ресурсів передбачає розробку проектів нормативно-правових актів з визначення їхнього правового режиму, створення та функцінування єдиного державного кадастру цінних туристичних територій тощо. Аналіз чинної законодавчої бази з питань туризму свідчить: ефективність її норм залишається низькою, не створені необхідні правові основи для залучення інвестицій, особливо іноземних, не гарантована безпека у сфері туризму як безпосередньо туристам, так і субєктам туристичної діяльності, не забезпечені надходження до бюджетів від туризму, не створені умови для реалізації громадянами прав на відпочинок. Потребує також внесення змін та доповнень і законодавство України з питань регулювання праці, зайнятості, підготовки й перепідготовки фахівців у сфері туристичної діяльності, соціального забезпечення та соціального захисту всіх учасників туристичних відносин.
E=E3 Туризм виступає споживачем певних природно-рекреаційних благ і зацікавлений в їх збереженні.   Зростання попиту призводить до збільшення антропогенного тиску на територіальні рекреаційні системи, особливо традиційні або модні. Це ставить одразу цілу низку питань збереження світової та національної природної та культурно-історичної спадщини, зокрема засобами туризму. В той же час розширення та інтенсифікація туристичної діяльності сприяють залученню нових територій, а технічні можливості дозволяють їх освоїти. Саме тому захист довкілля має бути невід’ємною складовою розвитку туризму, однією з ключових проблем його стійкого розвитку, адже порушення екологічного балансу майже одночасно призведе до зменшення туристичних потоків.  

 

Не слід забувати й те, що ринок туристичних послуг є ірраціональним, “чуттєвим”, тому цілком зрозуміло, що в полі зору споживача туристичного продукту будуть фігурувати дещо інші фактори впливу, скажімо такі як світоглядні орієнтації людини, її потреби, інтереси, мотиви, рівень інтеленкуально-культурного розвитку та життєвої активності. Також важливу роль при виборі турпродукту для індивідуума відіграють такі чинники як природо-кліматичні (сприйняття чи не сприйняття, адаптація, виносливість), історико-культурні (порівняння свого життя з іншим), політико-правові (неспокій, політична нестабільність, війни, злочинність, криміногенна ситуація), екологічні (екологічні проблеми, хвороби та епідемії, природні катаклізми та катастрофи).

На перетині цих двох підходів (з боку країни і з позицій споживача) приблизно лежить запропонована М.М Кострицею просторова модель розвитку туризму [107], яка по - перше пропонує факторний розподіл, а по - друге визначає зони їх дії.

Згідно даної моделі фактори розвитку туризму відповідно до їх ролі діляться на три основні групи:

· фактори локалізації / атракційні фактори (природно-географічні, історичні, культурні, архітектурні, екологічні тощо), що визначають фактичну рекреаційну придатність території;

· фактори вибірковості / селективні (соціально-економічні, матеріально-технічні, політичні, екологічні) характеризують можливість участі в туризмі; від них залежить, хто, коли, як довго і яким чином буде відпочивати;

  • фактори реалізації (демографічні, попиту, екологічні) завдяки їм інтерес до участі в туризмі, сконцентрований в зонах прояву селективних факторів, направляється в райони, у яких є для цього всі сприятливі умови, тобто в зони прояву факторів локалізації (рис.)

 

 

 
 

 


 
 


 

Рис. Просторова модель туристичного ринку.

 

Однак враховуючи, ту обставину, що в теперішніх умовам основна конкурентна боротьба йде не за місця на полицях магазинів, сторінках глянцевих журналів чи Інтернету, а за місце у людській свідомості, цей перелік варто доповнити рядом наступних факторів, які і справляють найбільший вплив. Так до факторів локалізації окрім вище перерахованих додаємо ще й когнітивний маркетинг та брендінг, адже останні, власне, і покликані для “притягання” туристів. Вони стають джерелом і провідником емпіричних відчуттів, переживань та емоційних почуттів, лаконічним зверненням до всіх п’яти органів чуття, до серця та розуму людини. Також вони “форматують” наші уявлення, змінюють систему цінностей та порядок пріоритетів, вводять нові стандарти та мірки, диктують нову моду.

Не менш важливу роль відіграє ще й такий локалізуючий фактор як “країна походження”. Більше того при правильній його подачі та донесенні до споживача саме він і стає стимулятором дій.

До факторів локалізації слід занести ще й проведення масових заходів, які по своїй природі уже є атракцією. Вони притягують велику кількість відвідувачів і тим самим створюють стійкий попит на всі види туристичних послуг: їх рекламу, транспортне обслуговування, бронювання місць і розміщення туристів, харчування, інформаційне і страхове забезпечення тощо. Однак їхня значущість на цьому не завершується. Найбільша цінність полягає в тому, що вони “діють” і довго потому, адже накладають певний відбиток, стають важливою подією в історії міста чи країни. Так наприклад, проведення пісенного конкурсу “Євробачення” дало змогу Україні показати світу своє нове обличчя, нагадати, а чи навіть заявити про себе на міжнародному ринку туристичних послуг. Також у з’язку з проведенням Євробачення у 2005 році було відмінено візові вимоги щодо в’їзду до нас в країну, однак після оцінки прибутків від іноземних туристів уряд вирішив залишити країну в такому ж режимі доступу. Ще одним гарним шансом показати себе світу для України є грядущий чемпіонат з футболу Євро 2012. Адже як зазначив Іван Федоренко, голова виконавчої дирекції Євро-2012 Федерації футболу України,– “Чистого спорту як такого на ЄВРО – це 16 матчів, 32 години. А решта часу, приблизно 700 годин – це перебування гостей чемпіонату в Україні, що вимагає діяльності інших структур. До того ж виконання програми дасть змогу поліпшити транспортну інфраструктуру міст, привести у відповідність з європейськими нормами аеропорти у Києві, Донецьку, Львові та Харкові”. Також його проведення сприятиме створенню належних умов для розвитку підприємництва усіх галузей економіки, зокрема й готельного бізнесу, залученню інвестицій, поповнення держбюджету.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2017; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.