Система показників для оцінки чисельності, стану, руху робочої сили на підприємстві

Розрахунок чисельності працюючих на підприємстві.

Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства.

План

Лекція 2 Персонал підприємства

1. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства

Найбільш важливим елементом економіки є люди, які зі своєю майстерністю, освітою, професійною підготовкою, мотивацією діяльності формують трудові ресурси суспільства.

Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними здатна виробляти матеріальні та духовні блага й послуги, тобто здійснювати корисну діяльність.

Розрізняють реальні трудові ресурси (ті люди, які працюють) та потенційні (ті, що можуть бути залучені до конкретної діяльності – студенти, безробітні).

У межах підприємства для характеристики зайнятості на ньому робочої сили використовують категорію „ персонал ” (кадри, трудовий колектив).

Персонал підприємства – це сукупність працівників різних професійно- кваліфікаційних груп, що зайняті на підприємстві та входять в його обліковий склад.

Для характеристики сукупності працівників підприємства в сучасній технічній літературі та нормативних актах використовують різні терміни: трудові ресурси, персонал, кадри, трудовий колектив.

Хоча всі терміни можуть використовуватися, кожен з них характеризує працівників підприємства під певним кутом зору. Так, термін "трудові ресурси" використовується з метою характеристики працівників підприємства як одного з елементів його ресурсного потенціалу. Як елемент загального ресурсного потенціалу трудові ресурси вступають у взаємодію з іншими видами ресурсів (матеріальними, фінансовими); мають певну ціну формування, яку підприємство має за мету мінімізувати; виконують певні функції, які вимірюються певною системою показників кількісного та якісного виміру. Як і відносно будь-якого іншого виду ресурсів, підприємство зацікавлене в максимізації результату при мінімізації витрат, пов'язаних з формуванням та використанням трудових ресурсів.

Термін "трудовий колектив" має соціально-політичний відтінок. Він використовується при характеристиці соціальних та моральних потреб працівників підприємства, їх особливих цілей та економічних інтересів.

При використанні терміну " кадри " найчастіше мають на увазі частину працюючих - спеціалістів та висококваліфікованих працівників підприємства, які постійно працюють на певному підприємстві.

Найбільш універсальним та узагальнюючим є термін " персонал " підприємства, який тут буде і надалі вживатися. Характеристика персоналу підприємства здійснюється за наступними ознаками класифікації:

1. За характером участі в господарській діяльності підприємства всі його робітники поділяються на 2 групи:

- промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням;

- непромисловий персонал, зайнятий в основному в соціальній сфері діяльності підприємства (охорона, пожежно-вартова служба, персонал пунктів харчування, медичний персонал, тощо).

2. Залежно від функцій у складі виробничого персоналу закладів ресторанного господарства виділяють 4 категорії працівників: керівники, спеціалісти, службовці, робітники.

До категорії " керівники " входять працівники, що займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.

До них відносяться директор (завідувач) та його заступники, начальники підрозділів апарату управління (бухгалтерії, планово-економічного, фінансового, комерційного відділів, відділів кадрів, маркетингу, технічної служби тощо), завідувачі оперативними підрозділами (секціями, філіями, складами).

" Спеціалістами " вважаються працівники, які мають необхідну спеціальну підготовку та займаються інженерно-технічними, економічними, комерційними та іншими спеціальними роботами - економісти, фінансисти, інженери, юристи, маркетологи тощо.

До " службовців " належать працівники, які виконують суто технічні функції з оформлення документації, обліку та контролю, з господарського обслуговування.

3. Залежно від напрямку спеціальної підготовки здійснюється розподіл персоналу підприємства за професіями та спеціальностями.

Професія це — вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок. Спеціальність або спеціалізація — це більш вузький різновид трудової діяльності в межах певної професії.

Керівники та спеціалісти підприємства, як правило, мають вищу освіту за такими професіями, як: економіст, економіст-організатор, маркетолог, бухгалтер, фінансист, товарознавець, юрист тощо.

4. Залежно від кваліфікаційного рівня персонал підприємства поділяють на групи: спеціалістів вищої та середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків, висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих та некваліфікованих робітників.

Під кваліфікацією працівника розуміють сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь його підготовленості до виконання професійних функцій певної складності.

Рівень кваліфікації працівника характеризується рівнем освіти та досвідом практичної роботи на певній посаді, складністю робіт, що можуть ним виконуватися.

Конкретний рівень кваліфікації працівників підприємства визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик).

5. Залежно від посад, які займаються, персонал підприємства поділяється на певні групи відповідно до посадового розкладу підприємства.

Посадовий розклад є внутрішнім документом підприємства і розробляється ним самостійно. Відповідно перелік посад, що вводяться на даному підприємстві, визначається, виходячи з господарської доцільності та затверджується наказом по підприємству.

Права, обов'язки, взаємовідносини та вимоги до працівників певної посади визначаються в посадових інструкціях, які затверджуються керівником підприємства.

6. За статтю та віком відповідно до діючого порядку обліку на підприємствах торгівлі виділяють чоловіків за віком до 30 років; від 30 до 60 років; понад 60; а жінок — відповідно до 30 років; від 30 до 55 років; понад 55. З метою ефективного управління рухом персоналу на великих підприємствах торгівлі може бути прийняте детальне та більш детальне групування робітників за віком.

7. За стажем роботи відповідно діючої практики обліку передбачається групування робітників торгових підприємств із стажем роботи в торгівлі: до року; від 1 року до 3 років; від 3 років до 10; понад 10 років. З конкретною метою управління персоналом це групування також може бути деталізоване.

8. Залежно від відношення робітників до власності даного підприємства в складі персоналу виділяють робітників підприємства, що одночасно є його співвласниками (засновниками, пайовиками, акціонерами) та найманих робітників, які не мають відношення щодо власності даного підприємства.

9. Залежно від характеру трудових відношень працівників підприємства поділяють на постійних та тимчасових, що працюють на підприємстві певний термін часу (наприклад, протягом літнього або зимового періоду, для виконання конкретної роботи).

Дата добавления: 2014-01-04