Фактори, що впливають на потребу у запасних частинах та матеріалах

Всю сукупність чинників, що визначають потребу в запасних частинах ділять на чотири групи: конструктивні і експлуатаційні, технологічні і організаційні. До числа конструктивних чинників входять рівні надійності, складнощі і уніфікації конструкції. Потреба в запасних частинах зростає при зниженні надійності автомобілів. Тому для підтримки в технічно справному стані автомобілів з високою і низькою надійністю необхідне різна кількість запчастин. В свою чергу надійність залежить від пробігу автомобіля з початку експлуатації. У міру його збільшення спостерігається розширення в кілька разів номенклатури запасних частин, що витрачаються на підтримку працездатності автомобіля. Вже на третьому році експлуатації ця номенклатура в 2-3 рази більше, чим в перший рік, що обумовлене виходом з ладу більшої кількості деталей у міру старіння автомобіля. Наявність на АТП різномарочних автомобілів, що мають різну надійність, значно ускладнює МТЗ. Розвиток автомобілебудування характеризується постійним поліпшенням техніко-експлуатаційних та економічних показників автомобілів. Досягається це в основному за рахунок ускладнення конструкції і, отже, збільшення номенклатури конструктивних елементів. Відповідно збільшується і номенклатура необхідних запчастин. Одним із способів скорочення номенклатури конструктивних елементів автомобілів є їх уніфікація. У число експлуатаційних чинників, що впливають на витрату запчастин, входять: інтенсивність експлуатації, кваліфікація водія, транспортні, дорожні і природно-кліматичні умови. Чим вище інтенсивність експлуатації автомобілів і нижче кваліфікація водія, тим більше при прочих умовах витрата запасних частин.

З погіршенням дорожніх і природно-кліматичних умов також відбувається істотне збільшення витрати запчастин. У числі технологічних чинників найбільший вплив на потребу в запчастинах надає якість ТО і ремонту автомобілів. Чим воно нижче, тим більше відмов і тим більше деталей потрібно для підтримки парка у технічному та справному стані. Низька якість використовуваних запчастин і матеріалів позначається аналогічним чином. Організаційні чинники також помітно впливають на потребу в запчастинах. Чим менш моделей автомобілів в парку А ТП і чим менше їх середній вік тим менш запчастин необхідно мати в наявності.

На практиці знаходять застосування наступні методи визначення потреби у запасних частинах:

По номенклатурним. нормам (Н), що встановлюють середню річну витрату конкретній деталі на 100 автомобілів в рік. Основою визначення номенклатурних норм є дані щодо надійності деталей і методи їх перерахунку в потребу. При цьому номенклатурна норма розраховується для певних еталонних умов.

Даний метод використовують заводи-виробники при визначенні об'ємів виробництва запасних частин для забезпечення усього парку автомобілів, що знаходяться в експлуатації. За допомогою номенклатурних норм визначають потребу у запасних частинах великі і середні АТП, що мають розвинену ВТБ (автокомбінати., автобусні і парки таксомоторів, автобази агропромислових підприємств, будівельних та монтажних управлінь і др.):

П ЗТ = Н А /100 Кіп К1 К2 К3,

де Н - номенклатурна норма витрати деталі, IIIT. на 100 автомобілів в рік;

А - наявний парк IIIT.;

Кіп - коефіцієнт, що враховує відхилення середньорічного пробігу автомобіля від пробігу, що покладено у норму;

К1 К2 К3 - коефіцієнти, що враховують умови експлуатації, модифікацію рухомого складу і природно-кліматичні умови.

Дрібні АТП і власники автомобілів, СТО і авторемонтні майстерні при плануванні своєї діяльності визначають потребу в запасних частинах по формулі, а у разі відсутності номенклатурних норм по фактичному витраті деталей за попередні періоди або набувати їх на ринку за потреби.

По фактичному ринковому попиту на запасні частини (потоку вимог), який належним чином узагальнюється, систематизується і трансформується в плани їх виробництва заводами-виробниками.

Головною умовою застосування методу є достовірність початкової інформації попиту і наявність оперативного зворотного зв'язку в системі МТЗ. Істотність інформації і коливання попиту компенсуються багаторівневою системою складування запасних частин і створенням на кожному з них відповідних резервних запасів.

Смішанний.метод, передбачає комбінацію перших двох. Потреба АТП в матеріалах для ремонтно-експлуатаційних потреб визначається на основі прогресивних норм їх витрати (норми витрати палива і мастильних матеріалів, норми витрати матеріалів і інструментів, норми витрати рсмонтно - експлуатаційних матеріалів на ТО і ТР автомобілів і ін.), які розроблені Мінтрансом.

Дата добавления: 2014-01-04