Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характеристики слухового відчуття. Звукові вимірювання

Оператор безумовного переходу goto

 

Синтаксис

goto <мітка>;
/*... */
<мітка>: <оператор>;

Оператор goto передає управління безпосередньо на <оператор>, перед яким розташована <мітка>. Область дії мітки обмежена функцією, в якій вона визначена. Тому, кожна мітка повинна бути відмінною від інших в одній і тій самій функції. Також, неможливо передати управління оператором goto в іншу функцію.

Оператор, перед яким розташована <мітка> виконується зразу після виконання оператора goto.

Якщо оператор з міткою відсутній, то компілятор видасть повідомлення про помилку.

Приклад використання goto

if (errorcode>0)
goto exit;

exit:
return errorcode;

В свою чергу при появі концепції структурного програмування оператор goto піддався критиці, і його використання стало розглядатися як ознака поганого стилю програмування. Дійсно, надмірно широке використання goto робить структуру програми надмірно заплутаною, тому без особливої необхідності намагайтесь обходитися без оператора goto.

 

"Порожній" оператор;


Синтаксис:;
Порожній оператор - це оператор що складається лише з крапки з комою. Він може використовуватися в будь-якому місці програми, де за синтаксисом потрібний оператор.

for (i=0;i<10;printf("%d\n",i););

 

"Складений" оператор


"Складений" оператор представляє собою два або більше операторів. Його також називають "блоком".

Синтаксис:

{
[<оператори>]
}

Дія складеного оператора полягає в обов'язковому послідовному виконанні операторів, які містяться між { та }, за виключенням тих випадків, коли який-небудь оператор явно не передасть управління в інше місце програми.

if (i>0)
{
printf("i == %d\n",i);
i--;
}

 


У § 2.1 розглядалися об'єктивні характеристики звуку, які могли бути оцінені відповідними приладами незалежно від людини. Але звук є об'єктом слухових відчуттів, тому оцінюється людиною також і суб'єктивно.
Сприймаючи тони, людина розрізняє їх по висоті.
Висота — суб'єктивна характеристика, яка зумовлена насамперед частотою основного тону.
В значно меншій мірі висота залежить від складності тону і його інтенсивності: звук більшої інтенсивності сприймається як звук більш низького тону.
Тембр звуку майже виключно визначається спектральним складом.
На рис. 2.1а, б різні акустичні спектри відповідають
різному тембру, хоча основний тон і, отже, висота тону однакові.
Гучність - ще одна суб'єктивна оцінка звуку, що характеризує рівень слухового відчуття.
Незважаючи на суб'єктивність, гучність може бути оцінена кількісно шляхом порівняння слухового відчуття від двох джерел.
В основі створення шкали рівнів гучності лежить важливий психофізичний закон Вебера - Фехнера: якщо збільшувати подразнення в геометричній прогресії (тобто в однакову кількість разів), то відчуття цього подразнення зростає в арифметичної прогресії (тобто на однакову величину). Стосовно до звуку це означає, що якщо інтенсивність звуку приймає ряд послідовних значень, наприклад αΙ0, α2І0, α3Ι0 (α - деякий коефіцієнт, α > 1) і т.д., то відповідні їм відчуття гучності звуку Е0, 2Е0, 3Е0 і т.д.
Математично це означає, що гучність звуку пропорційне логарифму інтенсивності звуку. Якщо діють два звукових подразнення з інтенсивностями І та І0, причому І0 - поріг чутності, то на підставі закону Вебера - Фехнера гучність щодо нього пов'язана з інтенсивністю наступним чином:


Е=klg(I/I0), 3.1.3

де к - деякий коефіцієнт пропорційності, який залежить від частоти та інтенсивності.

 

 

 

Рис.3.4.

 

Якби коефіцієнт к був постійним, то з (2.1) та (2.3) слідувало б, що логарифмічна шкала інтенсивностей звуку відповідає шкалі гучностей. В цьому випадку гучність звуку, так само як і інтенсивнсть, виражалася б у белах або децибелах. Однак сильна залежність к від частоти та інтенсивності звуку не дозволяє звести вимірювання гучності до простого використання формули (2.3).
Умовно вважають, що на частоті 1 кГц шкали гучності й інтенсивності звуку повністю співпадають, тобто к=1 і ЕБ=lg(I/I0).
або, за аналогією з (2.2),


Eф=10lg(I/I0)
(3.1.4)


Для того щоб відрізняти від шкали інтенсивності звуку в шкалі гучності децибели називають фонами (фон).
Гучність на інших частотах можна виміряти, порівнюючи досліджуваний звук зі звуком частотою 1 кГц. Для цього за допомогою звукового генератора 3 створюють звук частотою 1 кГц. Змінюють інтенсивність звуку до тих пір, поки не виникне слухове відчуття, аналогічне відчуттю гучності досліджуваного звуку. Інтенсивність звуку частотою 1 кГц в децибелах, по приладу, дорівнює гучності цього звуку у фонах.
Для того, щоб знайти відповідність між гучністю та інтенсивністю звуку на різних частотах, користуються кривими рівної гучності (рис. 2.4). Ці криві побудовані на основі середніх даних, які були отримані у людей з нормальним слухом при вимірах, проведених згідно описаного вище методу.

Нижня крива відповідає інтенсивностям найслабкіших звуків, які можна почути — порогу чутності; для всіх частот Еф = 0, для 1 кГц інтенсивність звуку І0 = 1 пВт/м2. З наведених кривих видно, що середнє людське вухо найбільш чутливе до частоти 2500-3000 Гц. Кожна проміжна крива відповідає однаковій гучності, але різній інтенсивності звуку для різних частот. За окремою кривою рівною гучності можна знайти інтенсивності, які при певних частотах викликають відчуття цієї гучності. Використовуючи сукупність кривих рівної гучності, можна знайти інтенсивності для різних частот гучності, які відповідають певній інтенсивності. Наприклад, нехай інтенсивність звуку частотою 100 Гц дорівнює 60 дБ. Яка гучність цього звуку? На рис.2.4 знаходимо точку з координатами 100 Гц, 60 дБ. Вона лежить на кривій, що відповідає рівню гучності 30 фон, що і є відповіддю.
Щоб мати певні уявлення про різних за характером звуках, наведемо їхні фізичні характеристики (табл. 2.1.) Метод вимірювання гостроти слуху називають аудіометрією.

Таблиця 2.1.

Приблизний характер звуку Інтенсивність звуку, Вт/м2 Звуковий тиск, Па Рівень інтенсив - ності звуку відносно порогу чутності, дБ (або рівень гучності звуку для частоти1 кГц, фон)
Поріг чутності   0,00002  
Сердечні тони через стетоскоп   0,000064  
Шепіт   0,0002  
  0,00064  
Розмова:      
тиха   0,002  
нормальна   0,0064  
гучна   0,02  
Шум на людній вулиці   0,064  
Крик   0,2  
Шум:      
в поїзді метро   0,64  

 

Продовження табл. 2.1.

Приблизний характер звуку Інтенсивність звуку, Вт/м2 Звуковий тиск, Па Рівень інтенсив - ності звуку відносно порогу чутності, дБ (або рівень гучності звуку для частоти1 кГц, фон)
мотоцикла (максимальний)      
двигуна літака   6,4  
Те ж, поблизу      
Поріг больового відчуття      

При аудіометрії на спеціальному приладі (аудіометрі) визначають поріг слухового відчуття на різних частотах; отримана крива називається аудіограмою. Порівняння аудіограми хворої людини з нормальною кривою порогу слухового відчуття допомагає діагностувати захворювання органів слуху.
Для об'єктивного вимірювання рівня гучності шуму використовується шумомір. Структурно він відповідає схемі, зображеній на рис. 2.3. Властивості шумоміру наближаються до властивостей людського вуха (див. криві рівної гучності на рис. 2.4), для цього для різних діапазонів рівнів гучності використовуються коригувальні електричні фільтри.


§ 3.3. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ЗВУКОВИХ МЕТОДІВ

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Оператор циклу for | Дослідження у клініці
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1258; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.