Зерностержневої суміші

ТЕХНОЛОГІЯ ЗАГОТІВЛІ СІНА, СІНАЖУ, СИЛОСУ Й

Лекція № 14

(4 години)

Значення кожного, живильна цінність, строки заготівлі, технології заготівлі, агротехвимоги, комплектування агрегатів, налагодження агрега­тів, режим роботи, підготовка поля, обкоси, прокоси... Контроль якості. Закладка продукції на зберігання. Загальна організація робіт.

Створення міцної кормової бази для тваринництва – найважливіше за­вдання сільськогосподарського виробництва.

Основні джерела для заготівлі кормів – природні косовиці, сіяні трави. Види кормів: грубі (сіно, сінаж, силос), коренеплоди, комбікорми. Із трав одержують сіно, трав'яні брикети, сінаж, трави частково силосують. Трави переробляють у високовітамінний корм – трав'яне борошно. Для одер­жання силосу вирощують кукурудзу, багаторічні високостеблові трави, цук­рове сорго й соргосуданкові гібриди.

Основна вимога до виробничого процесу заготівлі кормів – збирання без втрат і одержання кормів високої якості, що відповідає вимогам ГОСТа. На­приклад, бобове сіно першого, другого й третього класів повинне містити про­теїну відповідно не менш 14, 10 і 8%, каротину – 30, 20 і 15 мг в 1 кг. Клітко­вини в кормах допускається не більше 30%. У сінажі припустимо 40...60% сухої речовини, вміст каротину - не менш 40 мг в 1 кг корму, а протеїну – 13... 15%. В 1 кг трав'яного борошна повинне бути не менш 12... 18% протеїну й до 250 мг каротину.

Щоб одержати корм високої якості й уникнути втрат, траву варто ско­шувати в кращі агротехнічні строки, правильно вибирати технологію й комплекс машин, налагоджувати машини на оптимальні режими, проводити зби­рання в стислий термін, застосовувати прогресивні методи організації й оплати праці.

Траву на сіно варто скошувати на початку цвітіння або при повнім цві­тінні, на сінаж – у фазі бутонізації. Збирання силосних культур краще почина­ти при вологості січки 70...75%. Для готування трав'яного борошна багаторічні трави потрібно скошувати до цвітіння, однолітні – у період цвітіння й початку утворення плодів.

Кормова цінність:

силосу – 0,25...0,29 к.о.;

сіна – 0,4...0,5 к.о.;

сінажу – 0,3...0,35 к.о.;

подр. зерна – 0,95...1,11 к.о.

Технологія заготівлі сіна в розсипному виді містить у собі наступні операції:

- косіння або косіння із плющенням;

- природне сушіння в поле;

- ворошіння прокосів;

- згрібання й огортання валків;

- підбор валків з утворенням копиць або стогів;

- транспортування стогів і копиць, скирдування, активне вентилювання.

Втрати сіна знижуються, а якість підвищується, якщо підбирати недосушену траву з валків стогоутворювачами й застосовувати для досушки установки ак­тивного вентилювання.

Технологія заготівлі сіна в пресованому виді містить у собі такі операції:

- косіння або косіння із плющенням;

- ворошіння, згрібання й перевертання валків;

- підбор валків із пресуванням сіна в тюки;

- збір і транспортування тюків, укладання тюків у стоги.

При цій технології механічні впливи й вплив погодних умов на сіно різко скорочуються, якість його підвищується, а втрати й вартість робіт зменшуються. Пресоване сіно зручно транспортувати й зберігати. Сіно в тюках також можна досушувати установками активного вентилювання.

Технологія заготівлі здрібненого сіна охоплює наступні операції:

- косіння із плющенням;

- ворошіння, згрібання й огортання валків;

- підбор валків з одночасним здрібнюванням рослин до довжини 3...5 мм;

- транспортування здрібненої маси, вивантаження її в сіносховища, досушування підігрітим або атмосферним повітрям.

У перерахованих технологіях додатково застосовують хімічне консер­вування сіна, прибраного в непогожу погоду. У цьому випадку на збиральні машини встановлюють пристосування, що вносить у потік сіна при його до­бірці хімічні консерванти, наприклад концентрат низькомолекулярних кис­лот (КНМК).

Технологія заготівлі сінажу подібна з технологією заготівлі здрібненого сіна. При цьому підбирають траву при вологості 50...55% і подрібнюють на відрізки 2,0...3,0 мм. Від польових подрібнювачів масу вивозять до сінажних веж або траншей, закладають у них, утрамбовують і після заповнення герме­тизують.

Технологія заготівлі трав'яного борошна містить у собі наступні опера­ції:

- косіння із плющенням;

- ворошіння, згрібання валків;

- підбор валків і здрібнювання рослин;

- транспортування, штучне сушіння на барабанних сушарках;

- дроблення висушеної маси у вітамінне борошно або переробку в

гранули (агрегати АВМ-0,65, АВМ-1,5).

При цій технології одержують високовітамінний корм, але витрачається багато палива.

Для косіння й косіння із плющенням використовують самохідні косилки-плющилки СКП-01. Ширина захвата косарки 5,1 м, продуктивність до 5 га/год.

- Комбайн КПИ-Ф-2,4А к трактору класу 1,4. Продуктивність на косінні трав 22,3 т/год., ширина захвата до 2,4 м, довжина різання 6-90 мм.

- Комбайн роторний КРП-Ф-2 «Рось-2» до трактора 1,4. Продуктивність 20-45 т/год.

- Агрегат сінозбиральний АСУТ (на шасі Т- 16м) використовують на полях. Косарка начіпна КН-2,1 (трактори 0,9 і 1,4). Робоча швидкість до 15 км/год.

- Косарка роторна КР-1 (трактори 0,9 і 1,4). Робоча швидкість до 15 км/год.

- Косарка роторна КРС-2 (трактор 1,4). Продуктивність 2-3 га/год.

- Косарка КН-2,1 (трактор 0,6). Продуктивність 0,8-2,0 га/год.

- Самохідні косарки КТП-6, КДП-4, Е-301.

- Для ворошіння валків використають граблі ГЗВ-2,0 (трактор 1,4), продуктивність до 1,6 га/год.

- Граблі ГВ 00.000 (трактори 0,6 і 1,4). Продуктивність до 2,5 га/год.

- Граблі роторні ГУР-4,2 (трактор 1,4). Продуктивність 3,5 га/год.

- Граблі-ворошилки СРН-205 (трактор 1,4). Продуктивність до 4,5 га/год.

Для підбора валків і утворення колін використають підбирач-копичник ПК-1,6 і підборщик-стогообразователь СТП-60, СНД-60. Транспортування копиць і стогів проводять машинами стоговоделки СП-60 і навантажувачами ПТ-0,5.

Для заготівлі сіна в тюках використають прес-підбирачі Ппр-1,6 і ППР-110 (рулонні), ПС-1,6 і ДО-453 (пакового), метальники тюків МТ-1, візок-укладальник ГУТ-2,5.

Барабанні сушарки.

Дата добавления: 2014-01-04