Особливу увагу треба звертати на виконання правил техніки безпеки, враховуючи можливість розриву стволів

Завдання, порядок проведення і методи досліджень.

1. Завдання досліджень.

Дальність - відстань від точки вильоту снаряду до мішені.

Встановлення фактичних характеристик зброї, їх порівняння з критеріями призначеності та придатності для ураження цілі під час промислового чи спортивного полювання або спортивних змагань.

2. Покажчик, що оцінюється.

Наявність сукупності криміналістичних ознак, на основі якої встановлюється належність досліджуваної зброї до конкретного різновиду мисливських (спортивних) рушниць.

3. Порядок проведення досліджень.

3.1. Огляд упаковки та предмета, наданого на дослідження, ознайомлення з супроводжувальною документацією.

На цьому етапі визначається правильність оформлення матеріалів, що надані на дослідження.

3.2. Визначення характерної сукупності конструктивних елементів, оцінка загальної конструкції.

На цьому етапі проводиться:

- фіксація зовнішнього вигляду;

- вимірювання загальних розмірів та розмірів елементів (довжина стволу вимірюється від дульного зрізу до казенного зрізу);

- встановлення калібру та типу штатних боєприпасів до нього;

- встановлення принципу взаємодії частин та механізмів;

- встановлення правильності взаємодії частин та механізмів. Виявляються дефекти деталей, механізмів та частин, оцінюється їх вплив на можливість проведення пострілів.

3.3. Перевірка відповідності розмірних та інших конструктивних особливостей досліджуваного зразка визначальним криміналістичним характеристикам мисливських (спортивних) рушниць, які надані в "Методиці".

На цьому етапі проводиться:

- порівняння довжини патронників з максимальною для мисливських (спортивних) рушниць (89 мм);

- визначення наявності прикладу (якщо приклад складаний - неможливість проведення пострілу в складеному стані);

- наявність прицільних пристроїв.

3.4. Порівняльне дослідження зразка. Встановлення відношення його до певного класу (типу) мисливської (спортивної) зброї.

3.5. Визначення придатності до стрільби досліджуваного зразка.

На цьому етапі провадяться експериментальні постріли з метою перевірки достатності міцності стволу (стволів) та механізмів для здійснення пострілів.

Здійснюється не менше 2-х пострілів з кожного стволу досліджуваної рушниці, стрільба ведеться зі станка штатними набоями заводського спорядження.

Виявляються дефекти деталей та механізмів, які виникли в результаті випробувань, та оцінюється їх вплив на подальше проведення пострілів.

3.6. Визначення уражуючих властивостей зразка. На цьому етапі проводиться:

3.6.1. Визначення купчастості бою досліджуваної зброї.

Здійснюється не менше 2-х пострілів з кожного стволу досліджуваної зброї з відстані 35 метрів штатними шротовими набоями, виробленими в Україні згідно з "Технічними умовами", які відповідають вимогам ГОСТу 23569-79Е, діючому на території України, узгоджені з ДІУЦ "Спецтехніка" і зареєстровані в органах Держстандарту України, заводського спорядження шротом № 7 (діаметром 2,5 мм) у центр паперової мішені діаметром 750 мм1.

Примітка. В разі неможливості провести відстріл на дальності 35 м, постріли проводяться на дальності 25 м в мішень діаметром 600 мм (згідно номограми).

При цьому фіксується: відсоток шротин від загального числа вистріляних, які влучили в мішень.

3.6.2. Порівняння одержаної купчастості бою досліджуваної зброї з нормативною.

Для мисливських рушниць ГОСТ 18406-79 встановлює купчастість бою на відстані 35 метрів:

- для стволів із дульними звужуваннями- не менше 40 відсотків;

- для стволів циліндричного свердлування- не менше 35 відсотків;

- для стволів із свердлуванням типу "парадокс" та "сюпра", основне призначення яких - стрільба кулями, випробування на купчастість бою не проводяться.

Якщо середня купчастість (відсоток шротин від загального числа вистріляних, які влучили в мішень) досліджуваної зброї є меншою, ніж нормативне встановлена, це вказує на невідповідність її балістичних характеристик балістичним характеристикам, притаманним мисливським (спортивним) рушницям.

3.6.3. Визначення точності бою досліджуваної зброї.

Здійснюється не менше 2-х пострілів з кожного стволу досліджуваної зброї з відстані 35 метрів штатними шротовими набоями, виробленими в Україні згідно з "Технічними умовами", які відповідають вимогам ГОСТу 23569-79Е, діючому на території України, узгоджені з ДІУЦ "Спецтехніка" і зареєстровані в органах Держстандарту України заводського спорядження шротом № 7 (діаметром 2,5 мм) у паперову мішень з чітко визначеним центром. Стрільба проводиться з упору або зі станка. При цьому фіксується; відхилення центру осипу шроту від точки прицілювання.

3.6.4. Порівняння одержаної точності бою досліджуваної зброї з нормативною.

Для мисливських рушниць ГОСТ 18406-79 встановлює максимальне відхилення центру осипу шроту від точки прицілювання на відстані 35 метрів:

- наверх - 150 мм;

- униз - 50 мм;

- направо - 75 мм;

- наліво - 75 мм.

Якщо середнє відхилення центру осипу шроту від точки прицілювання досліджуваної рушниці є більшим, ніж нормативне встановлене, це вказує на невідповідність балістичних характеристик досліджуваної зброї балістичним характеристикам, притаманним мисливським (спортивним) рушницям.

3.7. Оцінка результатів досліджень.

Наявність сукупності необхідних визначальних ознак гладкоствольної мисливської (спортивної) рушниці є підставою для віднесення досліджуваного зразка до певного виду мисливської гладкоствольної зброї.

Відсутність сукупності необхідних визначальних ознак гладкоствольної мисливської (спортивної) рушниці є підставою для віднесення досліджуваного зразка до певного виду бойової чи іншої вогнепальної зброї, або до виробів, які конструктивно схожі з ними.

На підставі проведеного дослідження формулюється висновок та оформлюються результати досліджень.

Дата добавления: 2014-01-04