ТЕМА № 2. Загальна характеристика міжнародних стандартів поводження із засудженими

ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Начальник (завідувач) кафедри

кримінально-виконавчого права

___________________________

«_____» ____________2013 року

З навчальної дисципліни: „Міжнародні норми поводження із засудженими”

Категорія слухачів: слухачі факультет заочного навчання Інституту кримінально-виконавчої служби

Навчальна мета: надати загальну характеристику міжнародних стандартів поводження із засудженими.

Виховна мета: формування поваги до прав і свобод особистості, що зафіксовані у міжнародних норм поводження із засудженими”.

Розвивальна мета: розвивати вміння аналізувати та узагальнювати отриману інформацію

Навчальний час: 2 години

Навчальне обладнання, ТЗН: нетбук, проектор

Наочні засоби: мультимедійні презентації

Міжпредметні зв’язки: КВП, ІТП, ПППСУ, ІДПЗК

План лекції (начальні питання)

Вступ (до 5 хвилин)

Питання лекції:

1. Класифікація міжнародних стандартів поводження із в’язнями.

2. Універсальні міжнародні стандарти.

3. Спеціальні міжнародні стандарти

Висновки

Література

Вступ:

Найбільш детальні спеціалізовані загальносвітові стандарти стосовно позбавлення волі викладені в Мінімальних стандартних правилах поводження із ув’язненими. Їх попередником були Стандартні мінімальні правила поводження із ув’язненими, які були рекомендовані урядам – членам Ліги Націй її Асамблеєю ще у 1934 році.

Правила Ліги Націй стосувались класифікації ув’язнених, фізичних умов їх розташування, тюремних режимів, дисципліни, персоналу установ та сприяння особам, що звільнюються з місць позбавлення волі.

У міжнародному масштабі стан справ з цими правилами лишався без змін до кінця Другої світової війни. Організація Об’єднаних Націй, що виникла у 1945 році, свою увагу зосередила на проблемах соціально-економічного розвитку, забезпечення міжнародної безпеки, боротьбі із злочинністю та забезпеченні прав людини.

Прийняття у 1943 році Загальної декларації прав людини дало поштовх до більш гуманних та прогресивних принципів політики покарання, які витікали з демократичної переорієнтації та оновлення суспільства. У 1949 році Організація Об'єднаних Націй скликала свій орган міжнародних спеціалістів у галузі тюрмознавства, який рекомендував переглянути Мінімальні стандартні правила поводження із ув'язненими, що були розроблені під егідою Ліги Націй.

Дата добавления: 2014-01-04